Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 грудня 2022 року Справа№200/4522/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (надалі - відповідач), про:
- визнання протиправними дії в частині встановлення вислуги років в наказі начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (по стройовій частині) від 25.05.2022 року № 103;
- зобов'язання визначити вислугу років майора ОСОБА_1 в розмірі: 8 років 6 місяців - у календарному обчисленні, 1 рік 8 місяців 28 днів - у пільговому обчисленні, та внести відповідні зміни до військової особової справи майора ОСОБА_1 в частині вислуги років;
- визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;
- зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
- стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч вимогам Порядку № 393, згідно якому зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зарахував лише 7 місяців пільгової вислуги позивачу, як вбачається з наказу начальника КЕВ м. Луганськ (по стройовій частині) від 25.05.2022 року № 103. Позивач вважає, що його пільгова вислуга за період служби з 12.07.2021 року по 25.05.2022 року повинна становити: 1 рік 8 місяців 28 днів, а отже він має право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі № 200/4522/22, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
03 листопада 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що загальна кількість днів, протягом яких позивач приймав безпосередньо участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях у складі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ в період з 12.07.2021 року по 25.05.2022 року складає 210 днів/30 = 7 місяців. Тому, при розрахунку пільгової вислуги років позивачу відповідачем, у відповідності до підпункту "а" пункту 3 Порядку № 393, було враховано лише дні в яких він приймав безпосередньо участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях у складі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ в період з 12.07.2021 року по 25.05.2022 рік, про що зазначено у наказі начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ від 25.05.2022 року № 103. Приймаючи до уваги, що вислуга років військової служби в Збройних Силах України позивача складає 8 років 6 місяців, у відповідача відсутні підстави для нарахування позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У зв'язку з наведеним, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є офіцером Збройних Сил України, учасник бойових дій.
Наказом начальника КЕВ м. Луганськ (по стройовій частині) від 12.07.2021 року № 136 майора ОСОБА_1 , призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.06.2021 року № 248 (по особовому складу) на посаду заступника начальника відділу - головного інженера КЕВ м. Луганськ Сил логістики Збройних Сил України, з 12 липня 2021 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення.
Наказом начальника КЕВ м. Луганськ (по стройовій частині) від 25.05.2022 року № 103 майора ОСОБА_1 , заступника начальника відділу - головного інженера КЕВ м. Луганськ Сил логістики Збройних Сил України, звільненого наказом Командувача Сил Логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 29.04.2022 року № 85 у запас за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дітей віком до 18 років) пункту третього частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 25.05.2022 року виключено зі списків особового складу КЕВ м. Луганськ та всіх видів забезпечення.
В зазначеному наказі визначено, що вислуга років позивача у Збройних Силах України становить: календарна - 8 років 6 місяців, пільгова - 00 років 07 місяців.
Разом з цим, у відзиві на позов відповідач зазначив, що загальна кількість днів, протягом яких позивач приймав безпосередньо участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях у складі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ в період з 12.07.2021 року по 25.05.2022 року складає 210 днів/30 = 7 місяців.
07.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся з рапортом до начальника КЕВ м. Луганськ, в якому просив, зокрема:
- під час розрахунку грошового забезпечення врахувати зміну загальної вислуги років з 27.04.2022 року. яка складає 10 років 00 місяців 02 дні, та провести відповідні перерахунки;
- звільнити його з військової служби у запас за підпунктом «г» пункту третього частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- при звільненні з військової служби до виключення зі списків особового складу КЕВ м. Луганськ розрахувати його по всім видам забезпечення (речовим, продовольчим, грошовим та іншим) згідно вимог чинного законодавства України;
- виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби, відповідно до наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 «Про затвердження інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (зі змінами).
Жодної відповіді на зазначений рапорт позивач не отримав.
Одноразову грошову допомогу при звільненні позивачу не було нараховано та виплачено, як вбачається з наказу начальника КЕВ м. Луганськ (по стройовій частині) від 25.05.2022 року № 103, та довідки про доходи, виданої КЕВ м. Луганськ від 08.07.2022 року.
Позивач не погоджується із таким розрахунком його пільгової вислуги років та невиплатою одноразової грошової допомоги при звільненні, тому звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. а частини 1 статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсії.
Згідно зі ст. 17-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Також, підпунктом «а» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393) встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до підпункту 1.1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 (далі Положення № 530) цим положенням визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби.
Підпунктом 1 пункту 2.3 Положення № 530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу), зокрема, один місяць служби за три місяці за час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
За ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» центральні органи виконавчої влади беруть участь у боротьбі з тероризмом у межах своєї компетенції, визначеної законами та виданими на їх основі іншими нормативно-правовими актами. Міністерство оборони України є суб'єктом, який безпосередньо здійснює боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції. До участі в антитерористичних операціях за рішенням керівництва антитерористичної операції можуть бути залучені з дотриманням вимог цього Закону й інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості і форми власності, їх посадові особи, а також громадяни за їх згодою. Координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.
Статтею 12 цього закону передбачено, що для безпосереднього управління конкретною антитерористичною операцією та керівництва силами і засобами, які залучаються до здійснення антитерористичних заходів, утворюється оперативний штаб, очолюваний керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України (координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України) або особою, яка його заміщує, першим заступником чи заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України.
Порядок діяльності оперативного штабу з управління антитерористичною операцією визначається на основі Положення про нього, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. Керівник оперативного штабу визначає межі району проведення антитерористичної операції, приймає рішення про використання сил і засобів, що залучаються до її проведення, а в разі потреби за наявності передбачених законом підстав вносить на розгляд Ради національної безпеки і оборони України пропозиції щодо введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Згідно з ст. 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону. Покриття витрат та відшкодування збитків, що виникли у зв'язку із проведенням антитерористичної операції, здійснюються згідно з законодавством.
За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб'єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України. Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.
Так, на підставі наказу начальника КЕВ м. Луганськ від 12.07.2021 року № 136 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу КЕВ м. Луганськ, Наказом Командувача об'єднаних сил від 06.08.2021 року № 199/дск ОСОБА_1 , з 12.07.2021 року визначено таким, що прибув до складу сил і засобів об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових завдань.
В період військової служби у складі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ з 12.07.2021 року по 25.05.2022 рік, на підставі наказів начальника КЕВ м. Луганськ, наказами Командувача об'єднаних сил, були визначені дати вибуття та прибуття позивача до (з) районів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.
У відзиві на позов відповідачем зазначено, що загальна кількість днів протягом яких позивач приймав безпосередньо участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях у складі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ в період з 12.07.2021 року по 25.05.2022 року складає 210 днів/30 = 7 місяців.
Відтак, суд дійшов висновку, що пільгова вислуга позивача, яка зарахована відповідачем в одинарному розмірі, та становить 7 місяців, повинна зараховуватися на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Суд вважає помилковими і безпідставними твердження відповідача про те, що періоди, в яких позивач безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях підлягають зарахуванню до його пільгового стажу в звичайному обчисленні.
Разом з тим, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача визначити вислугу років майора ОСОБА_1 в розмірі: 8 років 6 місяців - у календарному обчисленні, 1 рік 8 місяців 28 днів - у пільговому обчисленні, та внести відповідні зміни до військової особової справи майора ОСОБА_1 в частині вислуги років.
Водночас суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби; та зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, оскільки такі вимоги є передчасними, а обов'язок відповідача вжити решту заходів, пов'язаних зі зміною пільгової вислуги років позивача визначено діючим законодавством.
Крім того, суд зазначає, що питання щодо поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду вирішено судом в ухвалі про відкриття провадження у дані справі від 21.10.2022 року, тому додаткового розгляду не потребує.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 9 зазначеної статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Пункт 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 3-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що витрати на правничу допомогу складаються з:
- складання адміністративного позову (витрачений час - 2 год. 30 хв.) - 3500,00 грн.
Вказані витрати документального підтверджені: договором № 329 від 26.07.2022 року про надання правової допомоги; розрахунком витрат на правову допомогу; актом № 7 прийому-передачі виконаних робіт від 07.10.2022 року; квитанцією № 7 про сплату послуг у наданні правової допомоги від 07.10.2022 року на суму 3500,00 грн.
Відповідач не оспорює розмір наданої позивачу правової допомоги.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відносно строків розгляду справи.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Донецького окружного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дане рішення прийнято суддею за умови наявної можливості доступу судді до матеріалів адміністративної справи.
З огляду на викладене, рішення ухвалено 01 грудня 2022 року.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ щодо встановлення пільгової вислуги років ОСОБА_1 в наказі начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (по стройовій частині) від 25.05.2022 року № 103 з розрахунку один місяць служби.
3. Зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ визначити вислугу років ОСОБА_1 в розмірі: 8 років 6 місяців - у календарному обчисленні, 1 рік 8 місяців 28 днів - у пільговому обчисленні, та внести відповідні зміни до військової особової справи майора ОСОБА_1 в частині вислуги років.
4. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Поштова, буд. 20, код ЄДРПОУ 07652214) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), понесені судові витрати зі сплати правової допомоги у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Судове рішення складено та підписано 01 грудня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко