28 листопада 2022 року Справа №160/18485/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
21.11.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Дніпропетровській області №346317 від 02 листопада 2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Оскільки 26.11.2022-27.11.2022 були вихідними днями, суд на підстави положень ч.6 ст.120 КАС України вирішує питання про відкриття в перший робочий день - 28.11.2022.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У частині 1 статті 4 КАС України надано визначенню таким поняттям, як:
- позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (п.8);
- відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9).
Окрім цього, суд зауважує, що за положеннями частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд звертає увагу, що адміністративний позов подано фізичною особою ОСОБА_1 . В той же час, предметом позову є постанови Відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Дніпропетровській області від 02.11.2022 №346317 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
З наданої до матеріалів справи копії означеної постанови вбачається, що постановою Відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Дніпропетровській області від 02.11.2022 №346317 за порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі акту №251268 від 14.06.2022 було застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. до ФОП ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що Цивільний кодекс України від 16 січня 2001 року №435-IV (далі - ЦК України) виділяє фізичних та юридичних осіб.
Статтею 24 ЦК України встановлено, що людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Згідно ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.
В той же час, в силу вимог статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є, зокрема, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Положеннями статті 52 ЦК України регламентовано питання цивільно-правової відповідальності фізичної особи - підприємця, згідно з частиною 1 якої фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Статтею 59 ГУ України визначено, що припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.
Так, в тексті позовної заяви позивач самостійно посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята стосовно ФОП ОСОБА_1 , а також на те, що у ФОП ОСОБА_1 основним видом економічної діяльності є « 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (логістика)».
Проте, в порушення законодавчо встановленого обов'язку доказування жодних доказів здійснення позивачем господарської діяльності та/або припинення суб'єкта господарської діяльності у визначеному законом порядку станом на день звернення до суду позивачем надано не було.
Наведене унеможливлює встановлення судом особи позивача у справі, а саме: чи позовні вимоги звернуті на захист прав, свобод та інтересі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 або до фізичної особи - ОСОБА_1 .
Крім цього, з матеріалів позову вбачається, що позивачем в якості відповідача визначено: «Відділ державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Дніпропетровській області; код ЄДРПОУ 39816845».
Проте, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що ідентифікаційний код «39816845», належить юридичній особі «Державна служба України з безпеки на транспорті». Тобто, зазначений позивачем код ЄДРПОУ відповідача належить іншому суб'єкту владних повноважень, ніж той, якого позивачем визначено в якості відповідача у справі.
Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом суб'єктного складу правовідносин, а саме: суд не може дійти висновку кого саме позивач визначає в якості відповідача у справі чи взагалі звертає позовні вимоги до декількох суб'єктів владних повноважень.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненим суб'єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості.
Поряд із цим, позивачу слід надати до суду докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- уточненого адміністративного позову з уточненим суб'єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості, та/або доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити позивачу що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно