14 січня 2022 року Справа № 160/18592/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
08.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 08.04.2021р. №UА110050/2021/000031/1;
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що ТОВ «Торговий Дім «АМТ» на підтвердження заявленої митної вартості товарів за ціною договору (контракту) надано до митного оформлення митну декларацію з усіма необхідними документами, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Листом від 08.04.2021р. №01-08/04 позивач додатково надав митниці документи, а також надав свої пояснення щодо неможливості надання інших додаткових документів, з огляду на те, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митними деклараціями, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товарів. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв рішення про коригування митної вартості товару від 08.04.2021р. №UА110050/2021/000031/1, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Крім того, позивачем зауважується, що відповідач у спірному рішенні крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що суперечить положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеним ним рішенням, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом подання до суду: належним чином засвідчених копій документів (витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довіреності, договору про надання професійної правничої допомоги, статуту ТОВ «Промислова компанія ДТЗ», наказ (розпорядження) №459 к/тр), долучених до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду від 13 жовтня 2021 року представником позивача 10.11.2021р. було усунуто означені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18592/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 16.12.2021 року за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
10 грудня 2021 року до суду надійшов відзив Дніпровської митниці на позовну заяву ТОВ «Торговий Дім «АМТ», в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на таке. Для здійснення митною контролю та митного оформлення позивачем подано митну декларацію від 06.04.2021 №UA110050/2021/003076, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення заявлено товар, що поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту від 09.11.2020 № BASHAN-1-2021-TD, укладеного позивачем з фірмою «CHONGQING DILIGENCE GENERAL MACHIN LRY" CO.. LTD.» (Китай), на умовах поставки FOB, CN, м.Chongqing. Митна вартість товарів заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України. За результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих позивачем до митного оформлення за вказаною митною декларацією, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МК України, виявлено наступні розбіжності та відсутність відомостей: 1) відповідно до специфікації від 24.11.2020 №1 попередня оплата за товар здійснюється протягом 90 днів від дати підписання специфікації №1 у сумі 93178,15 дол.США. Таким чином, останній днем оплати є 19.02.2021, проте, до митного оформлення надано платіжний документ від 09.03.2021 №23 на суму 93178,15 дол.СІІІА, тобто оплата за цим платіжним дорученням не відповідає умовам оплати товару; 2) відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - м.Chongqing, China, згідно Інкотермс, водночас, відповідно до п.4.3 контракту від 09.11.2020 №BASHAN-1-2021-ТD у ціну товару включена виключно вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару; 3) відповідно до п.3.1.1 контракту від 09.11.2020 № BASHAN-1-2021-ТD ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару, всупереч зазначеному та заявленому характеру угоди - контракт з виробником, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення; 4) відповідно до відомостей морського коносаменту зазначено морське судно відправлення - JІANGJІYIJN1261, що не відповідає відомостям графи 21 ЕМД (транспортний засіб на кордоні) за НМД № 06.04.2021 №110050/2021/03076 - MAERSK KIEL. Зазначене свідчить про перевантаження товару та пов'язані з цим витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, та які не були надані до митного оформлення. Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення у порушення ст.335 МК України. Документи, підтверджуючі витрати, пов'язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались; 5) заявка на транспортування №1/7-2-2 містить відомості, що витрати на фрахт включають витрати на перевантаження, але не містять їх фактичну вартість, що унеможливлює її обчислення (ст.54 МК України); 6) у графі 44 ЕМД наявне посилання на документи (з поміткою d), скановані копії яких до митного оформлення не надано, а саме: від 06.04.2021 б/н (код 3012 - каталог виробника товару); 7) згідно з декларацією митної вартості декларантом заявлені обов'язкові складові митної вартості оцінюваної партії товарів - витрати на транспортування (фрахт) -1930,00 дол.США та у підтвердження зазначених витрат декларантом надані наступні документи: договір перевезення вантажу морським транспортом від 15.10.2019 №1510/912/2019, рахунок, заявку на міжнародне морське перевезення. Доставка оцінюваної партії товару за маршрутом Chongqing (Китай)- Чорноморськ здійснено на підставі договору з Експедитором GLOBAL container lines Latvija SIA (Латвія). Маршрут визначено у заявці. Відповідно до пункту 1.1 договору перевезення вантажу морським транспортом Перевізник зобов'язаний за плату здійснити морське перевезення (фрахт) вантажів клієнта на умовах даного договору. У коносаменті від 20.12.2020 №UTRUST20120248В у графі «For delivery apply to» (для доставки звертатися до) зазначено - New line LTD. Зазначене свідчить про залучення Експедитором третіх осіб для перевезення вантажу та наявність додаткових витрат на транспортування, а, отже, надані транспортні документи не містять всіх числових значень витрат на залучення третіх осіб, залучених для перевезення вантажу; 8) відповідно до пункту 1.2 договору перевезення вантажу морським транспортом від 15.10.2019 №1510/912/2019 заявка є невід'ємною частиною транспортного договору та визначає детальні умови морського перевезення. У рахунку на оплату відсутнє посилання на заявку на перевезення, відповідно до якої здійснено послуги з перевезення оцінюваної партії товарів. До того ж, Графа 10 заявки містить відомості: «вартість послуг (включаючи додаткові витрати)». Додаткові витрати визначені у графі 11: «оформлення додаткових документів, страхування, конвой, інше - немає». Зазначені відомості граф 10 та 11 заявки суперечать один одному і не зрозуміло чи наявні або відсутні додаткові витрати. Враховуючи вищевикладене, у відповідача при здійсненні митного оформлення товару, заявленого за МД від 06.04.2021 №UA110050/2021/003076, виникли обґрунтовані сумніви у визначеній декларантом митній вартості та були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару. В подальшому, між декларантом позивача та відповідачем проводилась процедура консультацій, тобто обмін наявною інформацією, в усному та електронному порядку, про що свідчать електронні повідомлення та дані гр.33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару. У відповідь на повідомлення відповідача декларантом повідомлено про неможливість надання додаткових документів. Таким чином, наведені у повідомленні відповідача виявленні розбіжності документально декларантом не спростовані та заявлена митна вартість, з урахуванням її складових, не підтверджена. Враховуючи вищезазначені результати митного контролю, а також те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем обґрунтовано було здійснено коригування митної вартості товару. При цьому, при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2021 №UA110050/2021/000031/1 митна вартість товару визначена відповідачем за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, та ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару, співставного з оцінюваним. Отже, на підставі вищезазначеного, відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2021 №UA110050/2021/000031/1 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованим. За таких обставин, на думку митного органу, підстави для скасування спірного рішення про коригування митної вартості товарів та задоволення позовних вимог відсутні.
17 грудня 2021 року через підсистему «Електронний суд» на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останнім викладено доводи, аналогічні висловленим у власній позовній заяві, а також зазначено про те, що позивач підтримує аргументи відповідача щодо необхідності заміни первинного відповідача - Дніпровської митниці Держмитслужби на його правонаступника - Дніпровську митницю.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 року клопотання представника відповідача про заміну сторони у справі №160/18592/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, допущено процесуальне правонаступництво у справі №160/18592/21 та замінено первісного відповідача у справі №160/18592/21 - Дніпровську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) на його правонаступника - Дніпровську митницю (код ЄДРПОУ ВП 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038), яка є територіальний орган на правах відокремленого підрозділу Державної митної служби України. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.11.2020 року між ТОВ «Торговий Дім «АМТ» (м. Дніпро), як Покупцем, та компанією із компанією "CHONGQING DILIGENCE GENERAL MACHINERY" CO., LTD. (Китай), як Продавцем, укладено зовнішньоекономічний контракт №BASHAN-1-2021-ТD, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує «Товар», в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного Контракту (п.1.1 Контракту).
Відповідно до п. 2.1 контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.
Поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для Сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставка партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в специфікаціях (додатках) до цього контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди. Реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються у Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту (п.3.1 Контракту).
Згідно з п. 4.1 п.4.3 Контракту ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту. За домовленістю Сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватися після здійснення поставки. Зміні ціни оформляється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючи Специфікацію та інвойс. У ціну Товару включена вартість упаковки і маркування.
Відповідно до п. 5.2 Контракту умови оплати кожної партії товару зазначається у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. За домовленістю сторін умови оплати, зазначені у Специфікації, можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди.
До вказаного договору сторонами погоджено Специфікацію №1 від 24.11.2020 р, згідно з якою було узгоджено найменування товару, його загальну кількість та вартість.
Крім того, згідно з вказаною Специфікацією №1 від 24.11.2020 р, зокрема, визначалось строк поставки березень 2021 року; виробник товару CHONGQING DILIGENCE GENERAL MACHINERY" CO., LTD , вантажоодержувач ТОВ «Торговий Дім «АМТ»; умови поставки: FOB Чунцин; оплата товару: Попередня оплата в розмірі 93178,15 доларів США здійснюється протягом 90 днів від дати підписання специфікації. Оплата в розмірі 2594,85 доларів США здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товарів.
Також Додатковою угодою №1 від 22.02.2021 р. до контракту №BASHAN-1-2021-ТD від 09.11.2010 р., Сторонами було внесено зміни в параграф 6 Специфікації №1 від 24.11.2020 р. до контракту №BASHAN-1-2021-ТD від 09.11.2010 р. в частині умов оплати, а саме викладено їх в наступній редакції: «Умови оплати: Попередня оплата в розмірі 93178,15 доларів США здійснюється протягом 90 днів від дати підписання специфікації. Оплата в розмірі 2594,85 доларів США здійснюється протягом 300 днів від дати фактичного отримання товарів.»
На виконання вищевказаного контракту від 09.11.2020р. №BASHAN-1-2021-ТD компанією "CHONGQING DILIGENCE GENERAL MACHINERY" CO., LTD. (Китай) здійснено поставку партії товару (двигунів внутрішнього згоряння, електрогенераторних установок) на адресу позивача відповідно до Специфікації №1 від 24.11.2020 р. та інвойсу №Тз19-20200917 від 14.12.2020р.
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ «ТД «АМТ» було задекларовано за електронною митною декларацією №110150/2021/003076 від 06.04.2021р. наступну партію товару:
- Двигуни внутрішнього згоряння виробництва торговельної марки "Vitals", бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, з загальним робочим об'ємом циліндрів двигуна одноциліндрові, повітряного охолодження, загального не більш як 250 см3: двигуни бензинові чотиритактні призначення, серія "Vitals Master", комплектні (обладнані паливною системою, принадами запалювання, паливним баком, ручним механічним стартером), ном. потужністю 5,15кВт, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: -мод.ОВМ 7.0k - 91шт.; -Mod.QBM 7.0s - 84шт. Галузь застосування - в якості автономного синового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів (Товар № 1);
- Двигуни внутрішнього згоряння виробництва торговельної марки "Vitals", бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, з загальним робочим об'ємам циліндрів двигуна понад 250 см3: двигуни бензинові чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, сербі "Vitals Master", комплектні (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком, стартером - електричний або ручний), ном. потужністю 11,03 - 12,5кВт, в комплекті з приладдям та інструментом дляналагоджуванпя та обслуговування: -мод-QBM 15.0k -32шт.; -Mod.QBM 15.Оке -24шт.; -мод.ОВМ 17.Оке -26шт. Галузь застосування - в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів (Товар №2);
- Електрогенераторні установки виробництва торговельної марки "Vitals", іцо складаються з електрогенератора у поєднанні з чотиритактним поршневим двигуном впутріш- нього згоряння з іскровим запалюванням, потужністю не більш як 7,5 кВА: електрогенератори бензинові однофазні, змінного струму 230В/50Гц, номінальною потужністю 2,5 - 5,0 кВА, з стандартним комплектом з'єднувальної арматури, приладдям для налагоджування таобслуговування: -Mod.JBS 2.5b -99шт.; -Mod.JBS 2.8b- 131шт.; -Mod.JBS 5.0b -37шт.; -Mod.JBS 5.0be -20шт.; -Mod.JBS 2.8bg -163шт.; -Mod.JBS 3.0b -140шт. Галузь застосування - в якості резервного джерела електроживлення в побуті, комунальному господарстві (Товар №3).
Згідно з електронною митною декларацією (далі - ЕМД) №110150/2021/003076 від 06.04.2021р. митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод) в розмірі 97703,30 дол.США.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема:
1) для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю у сумі 95773,00 дол.США: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 09.11.2020 №BAHAN-1-2021-TD; додаток (Специфікацію) до нього №1 від 24.11.2020р.; рахунок-фактуру № Т319-20200917 від 22.12.2020р.; пакувальний лист від 14.12.2020р.; платіжне доручення щодо плати частини вартості товару №23 від 09.03.2021р., прайс-лист виробника від 10.11.2020р., комерційну пропозицію виробника від 17.11.2020р., а також повідомило митний орган про наявність у товариства технічних характеристик шляхом проставлення позначки «d» до них декларантом у ЕМД.
2) для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України у сумі 1930,00 дол.США: Договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2110/912/2019 від 21.10.2019р.; Заявку па перевезення №1/7-2-2 від 24.11.2020р.; коносамент: № UTRUST201202488 від 20.12.2020р.; рахунок на оплату морського фрахту №L40827 від 18.03.2021р.; акт виконаних робіт від 18.03.2021р.; залізничні накладні: №41576505, 41576539 від 26.03.2021р.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв'язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:
1) відповідно до специфікації від 24.11.2020 №1 попередня оплата за товар здійснюється протягом 90 днів від дати підписання специфікації №1 у сумі 93178,15 дол.США. Таким чином, останній днем оплати є 19.02.2021, проте, до митного оформлення надано платіжний документ від 09.03.2021 №23 на суму 93178,15 дол.СІІІА, тобто оплата за цим платіжним дорученням не відповідає умовам оплати товару;
2) відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - м.Chongqing, China, згідно Інкотермс, водночас, відповідно до п.4.3 контракту від 09.11.2020 №BASHAN-1-2021-ТD у ціну товару включена виключно вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару;
3) за заявленими умовами поставки FOB передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем. Крім того, відповідно до п.3.1.1 контракту від 09.11.2020 № BASHAN-1-2021-ТD ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару, всупереч зазначеному та заявленому характеру угоди - контракт з виробником, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення;
4) відповідно до відомостей морського коносаменту зазначено морське судно відправлення - JІANGJІYIJN1261, що не відповідає відомостям графи 21 ЕМД (транспортний засіб на кордоні) за НМД № 06.04.2021 №110050/2021/03076 - MAERSK KIEL. Зазначене свідчить про перевантаження товару та пов'язані з цим витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, та які не були надані до митного оформлення. Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення у порушення ст.335 МК України. Документи, підтверджуючі витрати, пов'язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались;
5) заявка на транспортування №1/7-2-2 містить відомості, що витрати на фрахт включають витрати на перевантаження, але не містять їх фактичну вартість, що унеможливлює її обчислення (ст.54 МК України);
6) у графі 44 ЕМД наявне посилання на документи (з поміткою d), скановані копії яких до митного оформлення не надано, а саме: від 06.04.2021 б/н (код 3012 - каталог виробника товару);
7) згідно з декларацією митної вартості декларантом заявлені обов'язкові складові митної вартості оцінюваної партії товарів - витрати на транспортування (фрахт) -1930,00 дол.США та у підтвердження зазначених витрат декларантом надані наступні документи: договір перевезення вантажу морським транспортом від 15.10.2019 №1510/912/2019, рахунок, заявку на міжнародне морське перевезення. Доставка оцінюваної партії товару за маршрутом Chongqing (Китай) - Чорноморськ здійснено на підставі договору з Експедитором GLOBAL container lines Latvija SIA (Латвія). Маршрут визначено у заявці. Відповідно до пункту 1.1 договору перевезення вантажу морським транспортом Перевізник зобов'язаний за плату здійснити морське перевезення (фрахт) вантажів клієнта на умовах даного договору. У коносаменті від 20.12.2020 №UTRUST20120248В у графі «For delivery apply to» (для доставки звертатися до) зазначено - New line LTD. Зазначене свідчить про залучення Експедитором третіх осіб для перевезення вантажу та наявність додаткових витрат на транспортування, а, отже, надані транспортні документи не містять всіх числових значень витрат на залучення третіх осіб, залучених для перевезення вантажу;
8) відповідно до пункту 1.2 договору перевезення вантажу морським транспортом від 15.10.2019 №1510/912/2019 заявка є невід'ємною частиною транспортного договору та визначає детальні умови морського перевезення. У рахунку на оплату відсутнє посилання на заявку на перевезення, відповідно до якої здійснено послуги з перевезення оцінюваної партії товарів. До того ж, Графа 10 заявки містить відомості: «вартість послуг (включаючи додаткові витрати)». Додаткові витрати визначені у графі 11: «оформлення додаткових документів, страхування, конвой, інше - немає». Зазначені відомості граф 10 та 11 заявки суперечать один одному і не зрозуміло чи наявні або відсутні додаткові витрати.
Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов'язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Листами від 06.04.2021р. за вих. №01-06/04 та від 08.04.2021р. за вих. №01-08/04 позивач додатково надав митниці технічні характеристики виробника, а також пояснення щодо неможливості надання інших додаткових документів, з огляду на те, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.
Повідомленням №2 митний орган поінформував позивача про те, що подані декларантом основні документи та додаткові не містили належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч.2 ст. 58 МК України.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом, Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 08.04.2021р. №UА110050/2021/000031/1, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, та ґрунтується на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила їх у вільний обіг за ЕМД №UA110050/2021/003219 від 09.04.2021р.
Водночас, не погодившись з вищевказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.
За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015р. у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.
Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.
Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Щодо доводів відповідача про порушення позивачем умов оплати товару, оскільки відповідно до специфікації від 24.11.2020 №1 попередня оплата за товар здійснюється протягом 90 днів від дати підписання специфікації №1 у сумі 93178,15 дол.США. Таким чином, останній днем оплати є 19.02.2021, проте, до митного оформлення надано платіжний документ від 09.03.2021 №23 на суму 93178,15 дол.СІІІА, тобто оплата за цим платіжним дорученням не відповідає умовам оплати товару, суд зазначає таке.
Так, відповідно до п.5.2 Контракту від 09.11.2020 №BASHAN-1-2021-ТD умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях до Контракту.
Специфікацією №1 від 24.11.2020 р, зокрема, визначено строк поставки - березень 2021 року; виробник товару CHONGQING DILIGENCE GENERAL MACHINERY" CO., LTD , вантажоодержувач ТОВ «Торговий Дім «АМТ»; умови поставки: FOB Чунцин; оплата товару: Попередня оплата в розмірі 93178,15 доларів США здійснюється протягом 90 днів від дати підписання специфікації. Оплата в розмірі 2594,85 доларів США здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товарів.»
Водночас, Додатковою угодою №1 від 22.02.2021р. до контракту №BASHAN-1-2021-ТD від 09.11.2010 р., Сторонами було внесено зміни в параграф 6 Специфікації №1 від 24.11.2020 р. до контракту №BASHAN-1-2021-ТD від 09.11.2010 р. в частині умов оплати, а саме викладено їх в наступній редакції: «Умови оплати: Попередня оплата в розмірі 93178,15 доларів США здійснюється протягом 90 днів від дати підписання специфікації. Оплата в розмірі 2594,85 доларів США здійснюється протягом 300 днів від дати фактичного отримання товарів.»
Враховуючи умови оплати за Специфікацією №1 від 24.11.2020р., в редакції Додаткової угоди №1 від 22.02.2021р. до контракту №BASHAN-1-2021-ТD від 09.11.2010р., позивачем до митного оформлення надано платіжний документ від 09.03.2021р. №23 на суму 93178,15 дол.СІІІА, що підтверджує здійснення позивачем передоплати вартості товару, як то передбачено Специфікацією №1 від 24.11.2020р., при цьому, термін оплати коштів у сумі 2594,85 доларів США на момент митного оформлення не сплинув, тому і платіжне доручення митниці позивачем не надавалося.
Разом з цим, суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митних декларацій на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018р. у справі №804/4680/16.
Щодо доводів митного органу стосовно того, що надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару, а згідно з п.4.3 контракту від 09.11.2020 №BASHAN-1-2021-ТD у ціну товару включена виключно вартість пакування та маркування, суд зазначає наступне.
Так, згідно з п.3.1.1 контракту від 09.11.2020 №BASHAN-1-2021-ТD у разі використання правил Інкотермс FОВ у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.
При цьому, згідно з базисом поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.
Отже, термін FOB за Інкотермс 2010 передбачає оплату саме продавцем витрат на завантаження вантажу на борт судна і ці витрати включаються в контрактну ціну товару, при цьому, чинним законодавством не передбачено надання додаткових документів про виокремлення з контрактної ціни товару вартості послуг навантаження.
Відтак, доводи відповідача стосовно того, що надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару є безпідставними, бо наведене передбачено самим контрактом від 09.11.2020 №BASHAN-1-2021-ТD (п.3.1.1) та умовами поставки.
Оскільки в даному випадку в Контракті та Специфікації до нього зазначено конкретний базис поставки Інкотермс - FОВ, а жодна з умов Контракту та Специфікації до нього не суперечить умовам цієї поставки, то зауваження митниці в цій частині є безпідставними.
Таким чином, зважаючи на умови контракту, а також умови поставки FOB за Інкотермс 2010, суд доходить висновку, що до ціни товару було включено вартість послуг з завантаження товару на борт судна, а, отже доводи митниці про відсутність інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару є безпідставними.
Щодо вимог відповідача надати копію декларації країни відправлення суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ч.5 ст.53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Контрактом від 09.11.2020 № BASHAN-1-2021 -ТD з з фірмою «CHONGQING DILIGENCE GENERAL MACHIN LRY" CO.. LTD.» (Китай) (п.3.5) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ані України, ані КНР не передбачено зобов'язання українського підприємства надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення.
При цьому, в процесі такого контролю відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.
Верховним Судом з аналогічних правовідносин було сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19 березня 2019 року у справі №810/4116/17, відповідно до якої ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Суд також зазначає, що документи, які були надані позивачем митному органу, підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість. Водночас, відповідачем не обґрунтовано, які саме складові митної вартості товару має підтвердити (або спростувати) митна декларація країни відправлення.
Отже, не надання копії декларації країни відправлення до митного оформлення не може слугувати підставою для витребування у декларанта додаткових документів та не підтвердження через її ненадання заявленої митної вартості.
Щодо зауважень митниці стосовно того, що надані до митного оформлення документи свідчать про перевантаження товару та пов'язані з цим витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, які не були надані до митного оформлення, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «Торговий Дім «АМТ», як Замовником, укладено з компанією «Global Container Lines Latvija SIA», як Перевізником, Договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2110/912/2019 від 21.10.2019р., відповідно до якого Замовник доручає, а Перевізник приймає на себе зобов'язання за плату виконати міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів Замовника в порядку та на умовах цього Договору.
Пунктом 1.2 Договору №2110/912/2019 від 21.10.2019р.передбачено, що детальні умови морського перевезення визначаються в заявках, підписаних Замовником, які є невід'ємною частиною цього Договору.
За умовами п.2.2 Договору №2110/912/2019 від 21.10.2019р. протягом 5-10 днів після виходу судна з порту відправлення Перевізник видає коносамент; коносамент направляється Замовнику в електронній копії, що буде мати таку силу, як і оригінал. Перевізник видає коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення.
Згідно з п.2.4 Договору №2110/912/2019 від 21.10.2019р. у разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт.
Відповідно до Заявки на міжнародне перевезення №1/7-2-2 від 24.11.2020р. сторонами Договору №2110/912/2019 від 21.10.2019р.узгоджена сума фрахту по маршруту Чунцин-Південний - 1930,00 дол. США за перевезення вантажу (частина контейнерів 2х40'НQ) (перевантаження входить в загальну вартість).
На виконання умов п.2.2 Договору №2110/912/2019 від 21.10.2019р.перевізником «Global Container Lines Latvija SIA» видано коносамент (Bill of Lading) №UTRUST20120248B від 20.12.2020, який підтверджує факт здійснення перевезення вищевказаного вантажу, а також виставлено рахунок №L40827 від 18.03.2021 на оплату морського фрахту вантажу в контейнерах: 2х40'НQ MRКU0810514, MRКU0950809 на суму 1930,00 дол. США.
18.03.2021р. сторонами Договору №2110/912/2019 від 21.10.2019р. складено та підписано акт виконаних робіт за цим Договором, в якому зазначено, що загальна сума перевезення вантажу 2х40' НQ у контейнерах MRКU0810514, MRКU0950809 склала 1930 дол. США, включаючи перевантаження контейнерів.
Платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №2 від 12.04.2021р. позивач здійснив оплату вказаного фрахту.
Всі вищевказані документи були надані декларантом до митного оформлення.
Таким чином, безпосередньо самими умовами Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2110/912/2019 від 21.10.2019р. (п.4.3 цього Договору) прямо передбачено, що у разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт. Водночас, у заявці на здійснення міжнародних перевезень №1/7-2-2 від 24.11.2020р. та акті виконаних робіт від 18.03.2021р. зазначено, що перевантаження входить у загальну вартість фрахту у сумі 1930 дол. США.
Отже, перевантаження контейнерів на інше судно у порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами контракту, а твердження митниці про наявність у позивача додаткового транспортного документу щодо перевантаження контейнеру з товарною партією з судна на судно, який не було надано до митного оформлення, ґрунтується виключно на припущеннях.
Відповідно до наказу Мінфіну № 651 від 30.05.2012р «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», відомості про відправника, якщо переміщення товарів здійснювалось послідовно за декількома товарно-транспортними документами, декількома видами транспорту, відомості про особу яка є відправником, зазначається згідно з першим із зазначених документів.
З урахуванням викладеного, достатнім є надання коносаменту, як єдиного транспортного документа для визначення числових значень транспортної складової митної вартості, який і було подано декларантом митниці під час здійснення митного оформлення спірної партії товару.
При цьому, за наведених вище обставин також помилковими та безпідставними є посилання митного органу на те, що наявність факту перевантаження контейнерів з товаром з судна на судно, свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог cт.335 МК України до митного оформлення не надавався, та наявність додаткових витрат, пов'язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару, оскільки, як встановлено судом за умовами Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2110/912/2019 від 21.10.2019р.у разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт, що спростовує доводи відповідача про наявність додаткових витрат, пов'язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, а також виключає наявність у позивача додаткового транспортного документу, пов'язаного з таким перевантаженням, оскільки позивач в прямі взаємовідносини з агентами морської лінії не вступав, позаяк відповідно до умов Договору №2110/912/2019 від 21.10.2019р.та виданих на виконання умов цього договору коносаменту (Bill of Lading), перевізником міжнародного морського перевезення (фрахту) вантажів ТОВ «Торговий Дім «АМТ» виступає саме компанія «Global Container Lines Latvija SIA».
Саме вартість морського перевезення відповідно до умов поставки є транспортною складовою митної вартості товару в даному випадку, оскільки відповідно до ч.11 ст.58 МК України до транспортних витрат, як складової митної вартості включаються виключно витрати до митного кордону України.
Водночас, також є безпідставними зауваження митниці щодо відсутності у заявці на транспортування №1/7-2-2 відомостей про фактичну вартість витрат на перевантаження, бо така вартість за умовами наданих позивачем документів (п.4.3 Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2110/912/2019 від 21.10.2019р., заявки на здійснення міжнародних перевезень №1/7-2-2 від 24.11.2020р. та акта виконаних робіт від 18.03.2021р.) вже включена у загальну вартість фрахту у сумі 1930 дол. США. і чинним законодавством не передбачено обов'язку надання окремого розрахунку цієї вартості, якщо вона є складовою загальної вартості фрахту.
Відомості стосовно вартості фрахту (числових показників транспортної складової митної вартості) у Заявці на міжнародне перевезення №1/7-2-2 від 24.11.2020р. повністю відповідають цим же відомостям, зазначеним у коносаменті (Bill of Lading) №UTRUST20120248B від 20.12.2020, у рахунку на оплату морського фрахту №L40827 від 18.03.2021 та у акті виконаних робіт за цим Договором від 18.03.2021р., тобто ніяких розбіжностей між числовими показниками транспортної складової митної вартості в усіх зазначених документах не існує.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що у коносаменті від 20.12.2020 №UTRUST20120248В у графі «For delivery apply to» (для доставки звертатися до) зазначено - «New line LTD», що, в свою чергу, свідчить про залучення Експедитором «GLOBAL container lines Latvija SIA» (Латвія) третіх осіб для перевезення вантажу та наявність додаткових витрат на транспортування, а, отже, надані транспортні документи не містять всіх числових значень витрат на залучення третіх осіб, залучених для перевезення вантажу, суд зазначає таке.
Як слідує з умов Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2110/912/2019 від 21.10.2019р. компанія «Global Container Lines Latvija SIA» за цим договором виступає саме у якості Перевізника, а не Експедитора, і як Перевізник взяла на себе за цим договором зобов'язання саме щодо виконання за плату міжнародного морського перевезення (фрахту) вантажів Замовника (позивача) в порядку та на умовах цього Договору.
При цьому, відповідно до коносаменту від 20.12.2020 №UTRUST20120248В у якості перевізника вказано саме компанія «Global Container Lines Latvija SIA» (GCLL), водночас, компанія «New line LTD» в цьому коносаменті вказана саме у графі «For delivery apply to» (для доставки звертатися до), тобто саме до цієї компанії слід звертатися у порту призначення з приводу доставки вантажу.
Згідно зі ст.116, ч.1 ст.117 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. Морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників мультимодального перевезення.
Компанія «NEW LINE LTD», яка зазначена у коносаменті в якості особи, до якої треба звертатись в порту вивантаження з питань доставки вантажу, виступає агентом морської лінії (морським агентом) в порту призначення.
Таким чином, зазначена компанія надає послуги судновласнику на території України і не має ніякого відношення до контракту з міжнародного морського перевезення.
Позивачем вказано, що ніяких договірних стосунків з цією компанією і позивачем в рамках договору фрахту немає, ніяких оплат, пов'язаних з міжнародним морським перевезенням товарів, на адресу зазначеної компанії позивач не здійснював, в зв'язку з чим надання будь-якого документального підтвердження не можливе.
Щодо зауважень митниці стосовно у рахунку на оплату перевезення вантажу морським транспортом відсутнє посилання на заявку на перевезення, відповідно до якої здійснено послуги з перевезення оцінюваної партії товарів, а Графа 10 заявки містить відомості: «вартість послуг (включаючи додаткові витрати)», при цьому, Додаткові витрати визначені у графі 11: «оформлення додаткових документів, страхування, конвой, інше - немає», тобто зазначені відомості граф 10 та 11 заявки суперечать один одному і не зрозуміло чи наявні або відсутні додаткові витрати, суд зазначає, що, по-перше, ані умовами Договору перевезення вантажу морським транспортом від 15.10.2019 №1510/912/2019, ані чинним законодавством України не передбачено обов'язкових реквізитів заявки на перевезення; по-друге, як встановлено судом, відомості стосовно вартості фрахту (числових показників транспортної складової митної вартості) у Заявці на міжнародне перевезення №1/7-2-2 від 24.11.2020р. повністю відповідають цим же відомостям, зазначеним у коносаменті (Bill of Lading) №UTRUST20120248B від 20.12.2020, у рахунку на оплату морського фрахту №L40827 від 18.03.2021 та у акті виконаних робіт за цим Договором від 18.03.2021р., тобто ніяких розбіжностей між числовими показниками транспортної складової митної вартості в усіх зазначених документах не існує; по-третє, відсутність у рахунку на оплату морського фрахту №L40827 від 18.03.2021 посилання на заявку на перевезення №1/7-2-2 від 24.11.2020р. жодним чином не перешкоджає ідентифікувати ці документи, як пов'язані, за їх змістом, бо в кожному з них міститься посилання на конкретні контейнери: 2х40'НQ MRКU0810514, MRКU0950809, перевезення яких стосуються ці заявка на перевезення та рахунок на оплату такого перевезення, при цьому, інформація про ці ж контейнери містить в коносаменті (Bill of Lading) №UTRUST20120248B від 20.12.2020 та пакувальному листі, і відомості в усіх цих документах щодо вартості транспортних витрат є ідентичними та не суперечать одні одним, відтак, наведені зауваження митниці є формальними і не мають впливу на правильність визначення митної вартості.
Також суд вважає безпідставними та необґрунтованими зауваження митниці про ненадання до митного оформлення зазначених у графі 44 ЕМД документів (з поміткою d) від 06.04.2021 б/н (код 3012 - каталог виробника товару), оскільки судом встановлено, що такий документ було надано митниці позивачем в процесі проведення консультацій щодо митного оформлення спірних партій задекларованих товарів у якості додатків до листа-відповіді на електронне повідомлення від митниці декларанту №01-08/04 від 08.04.2021р., а саме: каталог (технічна документація) виробника від 06.04.2021 б/н (код 3012), тобто на момент винесення спірного рішення про коригування митної вартості товару цей документ було надано. При цьому, суд також зауважує, що відповідачем не було обґрунтовано яким саме чином вказаний документ каталог (технічна документація) виробника від 06.04.2021 б/н (код 3012) впливає або може вплинути на визначення митної вартості товару.
З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість товарів та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Отже, наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Таким чином, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірних рішеннях обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товарів, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.
Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товарів, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.
З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи закону зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.
Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв'язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
За таких обставин, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 2270,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» (код ЄДРПОУ 42822115, місцезнаходження: вул. Н. Алексеєнко, буд.70, м. Дніпро, 49006) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 08.04.2021р. №UА110050/2021/000031/1.
Стягнути з Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» (код ЄДРПОУ 42822115, місцезнаходження: вул. Н. Алексеєнко, буд.70, м. Дніпро, 49006) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 14.01.2022р.
Суддя: О.М. Турова