про відмову у роз'ясненні судового рішення
02 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6173/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльність протиправною щодо ненарахування та невиплати з 02 березня 2020 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеного ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 вказаного Закону, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) за період в межах визначеного законом строку позовної давності (6 місяців) та здійснити в подальшому нарахування та виплату вказаного підвищення до пенсії до настання обставин, з якими закон пов'язує припинення таких виплат.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у даній справі позов Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 02 грудня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік); в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
01 грудня 2022 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 03 серпня 2021 року в частині виконання зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області: чи обмежується нарахування та виплата позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) лише періодом з 02.12.2020 по 02.09.2021 згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі №140/6173/21?; роз'яснити, яка саме величина «розмір мінімальної заробітної плати» чи «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб» має застосовуватись відповідачем при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі №140/6173/21?
Згідно з частиною третьою статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Адміністративну справу №140/6173/21 було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, а тому, враховуючи відсутність необхідності виклику представників учасників справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду такої заяви в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши заяву відповідача про роз'яснення судового рішення та доводи в її обґрунтування, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Отже, роз'яснено може бути судове рішення, яке набрало законної сили, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) для його виконання не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до абзацу 3 резолютивної частини рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 02 грудня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Так, із змісту абзацу 3 резолютивної частини вищевказаного рішення суду від 03 серпня 2021 року слідує, що судом чітко зазначено порядок виконання відповідачем покладених на нього обов'язків. Рішення не припускає різного тлумачення, є чітким та зрозумілим, не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, судове рішення не містить положень, що викликають суперечки під час його виконання та в даному випадку не підлягає роз'ясненню, оскільки буде зміна його змісту.
При цьому, із поданої заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що підставою для роз'яснення судового рішення є не його незрозумілість та нечіткість, а наявність питань щодо механізму виконання рішення суду від 03 серпня 2021 року , що на думку суду, повинно вирішуватись в порядку, визначеному законодавством при виконанні судових рішень.
Суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку чи способу виконання судового рішення.
Суд, при вирішенні поданої заяви, враховує правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 240/4937/18, яка полягає у такому.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Передбачена статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” доплата є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі.
Вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання такої доплати або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
У разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинних на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд звертає увагу, що дана справа відповідає ознакам типової та при її розгляді по суті були враховані правові висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 240/4937/18. Так само, при розгляді заяви позивача про роз'яснення судового рішення підлягають врахуванню правові висновки, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у вказаній зразковій справі № 240/4937/18.
Суд наголошує, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у цій справі є зрозумілим та підстав для його роз'яснення немає.
Відтак, порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку виконання рішення суду від 03 серпня 2021 року, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 КАС України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про роз'яснення ухваленого ним рішення від 03 серпня 2021 року у цій справі.
Керуючись статтями 248, 254 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.Д. Ковальчук