02 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6350/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2022 №69 "Про результати службового розслідування" в частині накладення на хіміка-дозиметриста взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани;
- визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської частини) від 01.06.2022 №294 "Про виплату премії та надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 за травень 2022 року" в частині невиплати (позбавлення у розмірі 100%) солдату ОСОБА_1 премії за травень 2022 року;
- визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 07.06.2022 №75 "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану" в частині невиплати додаткової винагороди солдату ОСОБА_1 за період з 01 по 31 травня 2022 року;
- зобов'язання нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 відповідний відсоток премії за травень 2022 року та додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 за травень 2022 року в повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюваним наказом від 31.05.2022 №69 на нього накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани за порушення вимог ст.ст.11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Позивач вважає накладення стягнення протиправним, оскільки жодних порушень він не вчиняв. Зокрема, це підтверджується постановою Волинського апеляційного суду від 03.08.2022 у справі №161/6724/22, якою встановлено відсутність вини позивача у самовільному залишенні Військової частини НОМЕР_1 в умовах особливого періоду. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 172-11 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того, відповідачем не дотримано п.3 розділу VI Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, оскільки у матеріалах службового розслідування відсутні будь-які докази повідомлення позивача про початок та підстави проведення стосовно нього службового розслідування; ознайомлення позивача з його правами та обов'язками під час проведення службового розслідування; забезпечення права позивача на надання пояснень та інших доказів або складення акта про відмову позивача від надання пояснень; забезпечення права позивача на ознайомлення з актом та матеріалами службового розслідування.
Відповідачем не дотримано вимог п. 2 розділу VI Порядку щодо належного ознайомлення позивача під підпис з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Наказ датовано 31.05.2022, а позивачу його зміст став відомий лише 20.09.2022 (після отримання відповіді на адвокатський запит).
Зазначає, що в порушення ст. 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду не враховано характеру та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередню поведінку військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Щодо протиправності наказу відповідача від 01.06.2022 №294 в частині невиплати (позбавлення у розмірі 100%) його премії за травень 2022 року, вказує на те, що відповідно до п. 4 розділу XVI «Преміювання» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, при порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов'язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах: у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) - 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії. З огляду на вказане, позбавлення премії в розмірі 100 відсотків за травень 2022 року позивач вважає протиправним, адже навіть, якщо припустити правомірність накладення стягнення у вигляді суворої догани, то виплата його щомісячної премії у травні 2022 року повинна була становити 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Крім того, вважає протиправним наказ від 07.06.2022 №75 "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану" в частині невиплати йому додаткової винагороди за період з 01 по 31 травня 2022 року, адже станом на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правовими актами передбачено, що всі без винятку військовослужбовці Збройних Сил отримують щомісячно додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень, зокрема, що розташовані в межах Волинській області. Відтак, жодних винятків, обмежень щодо виплати військовослужбовцям фіксованої суми додаткової винагороди положення постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 не містять.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву від 02.11.2022 представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що службове розслідування відносно позивача проводилося відповідно вимог статей 84-86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 608 від 21.11.2017.
В ході проведення службового розслідування встановлено, що позивача 25.05.2022 близько 9:00 було відпущено на декілька годин до військового шпиталю (м. Луцьк) для проведення медичних процедур. Протягом 25.05.2022 позивач не повернувся, в телефонному режимі повідомив, що повернетеся найближчим часом, але з'явився на наступний день 26.05.2022 о 9 годині ранку та в категоричній формі відмовився надавати письмові пояснення щодо місця свого перебування.
Зазначив, що під час службового розслідування солдат ОСОБА_2 відмовився надавати будь-які письмові пояснення. А з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2022 №69 «Про результати службового розслідування», позивача ознайомили 02.06.2022 на загальному ранковому шикуванні підрозділу, перед строєм, відповідно до ст.97 Дисциплінарного статуту ЗСУ.
Під час обрання дисциплінарного стягнення, окрім іншого, була врахована негативна характеристика позивача надана військовослужбовцями. Зауважив, що позивач раніше був неодноразово судимий. Зокрема, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.09.2020 на підставі ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, та на підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Вказав на те, що під час винесення оскаржуваного наказу від 01.06.2022 №294, відповідач керувався пунктом 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 07.06.2018 №260, згідно з яким “військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення”.
Наказ від 07.06.2022 №75 також є правомірним, оскільки з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Міністр оборони України видав окреме доручення від 25.03. 2022 HP 248/1298 у якому в 10 пункті зазначено «до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включати військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини, місце служби або дезертирували - з дня самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом командира; у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення.
Представник позивача у відзиві також вказав на те, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України на посаді хіміка-дозиметриста взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту.
Рапортом заступника командира військової частини Вовка А. від 26.05.2022 повідомлено командира військової частини НОМЕР_1 про факт неприбуття на військову службу хіміка-дозиметриста взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту солдата ОСОБА_1 , який 25.05.2022 був відпущений на медичні процедури до військового шпиталю в/ч НОМЕР_2 міста Луцька. Однак, в подальшому на телефонні дзвінки не відповідав. Після телефонної розмови з його ріднею вийшов на зв'язок та пообіцяв негайно повернутися, проте не повернувся. Прибув до розташування підрозділу близько 9 години ранку 26.05.2022 (а.с.25).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №282 від 27.05.2022 призначено службове розслідування по вищезазначеному факту (а.с. 36).
За результатами службового розслідування видано наказ тво командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2022, відповідно до якого за порушення вимог статей 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України старшому солдату ОСОБА_1 оголошено сувору догану (а.с.40).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської частини) «Про виплату премії та надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 за травень 2022 року» №294 від 01.06.2022 наказано не виплачувати (позбавити у розмірі 100%) премії за травень 2022 року солдата ОСОБА_1 , хіміка-дозиметриста з підстав оголошення суворої догани за несвоєчасне прибуття на військову службу до розташування військової частини та відсутності на військовій службі більше трьох годин в порушення вимог статей 11, 12, 16 та 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (а.с.20).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану» № 75 від 07.06.2022 наказано не виплачувати додаткову винагороду за період з 01 травня по 31 травня 2022 року солдату ОСОБА_1 з підстав несвоєчасного прибуття на військову службу до розташування військової частини та відсутності на військовій службі більше трьох годин, чим вчинено дії, які мають ознаки адміністративного правопорушення, відповідно до абзацу 9 пункту 10 рішення Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022, сувора догана, наказ командира військової частини від 31.05.2022 №69 (а.с.21).
Постановою Волинського апеляційного суду від 03.08.2022 скасовано постанову судді Луцького міськрайонного суду від 16.06.2022 щодо ОСОБА_1 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 172-11 КУпАП закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (а.с. 17).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі Статут внутрішньої служби ЗСУ).
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Згідно з пунктом 12 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Відповідно до пункту 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Статтею 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.
За визначенням, наведеним у пункті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (стаття 2 Статуту).
Згідно з статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту, за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Статтею 45 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Командир відділення, головний сержант (заступник командира) взводу мають право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"г" статті 48 цього Статуту (стаття 49 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-85 Дисциплінарного статуту ЗСУ.
Зокрема, частиною першою статті 83 цього Статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (частина перша статті 84 Дисциплінарний статут Збройних Сил України).
Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
Отже, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування.
Наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 № 608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608).
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Згідно з пунктами 1, 3 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Як убачається з п. 1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Відповідно до вимог п. 5 розділу V Порядку № 608 акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Згідно з вимогами п. 6 розділу V Порядку № 608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.
Відповідно до вимог п. 2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Згідно з вимогами п. 3 розділу VІ Порядку № 608 якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування проводилось з приводу порушення військової дисципліни, про яке стало відомо з рапорту заступника командира ОСОБА_3 ( зареєстрований за №1223 від 27.05.2022), а саме про несвоєчасне прибуття на військову службу до розташування військової частини та про відсутність на військовій службі з 11.00 години 25.05.2022 по 09.00 годину 26.05.2022 хіміка-дозиметриста взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .
Факт порушення військової дисципліни ОСОБА_1 , а саме несвоєчасне прибуття на військову службу до розташування військової частини та відсутність на військовій службі з 11.00 години 25.05.2022 по 09.00 годину 26.05.2022, зафіксований в акті службового розслідування від 31.02.2022 (а.с. 27).
Зокрема, з пояснень заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачається, що 25.05.2022 близько 09.00 години солдат ОСОБА_1 був відпущений до військового шпиталю м. Луцьк для проведення медичних процедур згідно запису в його медичній книзі. Перед відбуттям був проінструктований щодо своєчасного прибуття в підрозділ. Після 17.00 він дав вказівку солдату ОСОБА_5 вийти на мобільний зв'язок з солдатом ОСОБА_1 , з'ясувати де він знаходиться, однак ОСОБА_1 не відповідав на мобільні дзвінки. Солдат ОСОБА_1 прибув у розташування підрозділу 26.05.2022 близько 09.00 ранку. На питання де він перебував змістовної відповіді не було. Надавати письмове пояснення категорично відмовився (а.с. 31).
Аналогічні пояснення дав військовослужбовець ОСОБА_5 , який повідомив, що 25.05.2022 майор ОСОБА_6 відпустив ОСОБА_1 близько 09.00 ранку до військової шпиталю на декілька годин. Близько 17.00 він отримав вказівку зв'язатися з солдатом ОСОБА_1 по мобільному телефону та запитати в нього коли він прибуде в розташування. Проте солдат ОСОБА_1 не відповідав на телефонні дзвінки. Після невдалих спроб зв'язатися безпосередньо з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 сконтактував з його ріднею, після чого ОСОБА_1 вийшов на зв'язок та пообіцяв негайно повернутися в розташування, про що було повідомлено майора ОСОБА_6 . Проте ОСОБА_1 у той день не повернувся, прибувши лише 26.05.2022 близько 09.00 ранку. По прибуттю солдат ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які письмові пояснення щодо відсутності його на військовій службі (а.с. 33).
Такі ж пояснення надав військовослужбовець ОСОБА_7 (а.с. 36).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи оскаржуваний наказ відповідача від 31.05.2022 №69 "Про результати службового розслідування" в частині накладення на хіміка-дозиметриста взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани та процедуру проведення службового розслідування, суд дійшов висновку, що така процедура не дотримана відповідачем, а права позивача грубо порушені з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про проведення службового розслідування відносно нього, а відтак був позбавлений усіх основоположних прав передбачених пунктом 3 розділу ІV Порядку № 608, таких як:
знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування;
відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень;
порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Суд не бере до уваги пояснення представника відповідача відносно того, що позивач відмовився від дачі письмових пояснень, адже згідно з ч.2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування. А достовірними є докази на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Як уже зазначалось судом у разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб (пункт 1 розділу ІV Порядку № 608). Водночас матеріали службового розслідування про порушення військової дисципліни позивачем не містять жодних актів про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу невчасного повернення до військової частини.
По суті службове розслідування проведено протягом чотирьох днів і базується на поясненнях лише трьох військовослужбовців. При цьому про проведення службового розслідування не повідомлено позивача, не відібрано пояснень від нього (і не доведено належним чином, що позивач відмовився надати такі пояснення).
На думку суду, службові особи, які проводили службове розслідування, не вжили усіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; не виявили (не з'ясували) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також не встановили обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника.
У відзиві на позов представник відповідача посилається на негативну службову характеристику ОСОБА_2 (вказуючи, що вона бралась до уваги під час накладення дисциплінарного стягнення), однак характеристика наявна у матеріалах адміністративної справи датована 02.10.2022, а позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності 31.05.2022.
Відповідач, посилаючись на вимоги статті 97 Дисциплінарного статуту, вважає, що правомірно повідомив позивача про накладення дисциплінарного стягнення шляхом оголошення 02.06.2022 перед строєм військовослужбовців. Однак, позивач вказує, що не був ознайомлений з оскаржуваним наказом, а про його зміст дізнався лише 20.09.2022 (після отримання відповіді на адвокатський запит).
У цьому контексті варто зауважити, що дисциплінарне стягнення на позивача накладене письмовим наказом відповідача від 31.05.2022 №69 "Про результати службового розслідування". Разом з тим, відповідно до вимог п. 2 розділу VІ Порядку №608 наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом під підпис із зазначенням дати такого ознайомлення.
Так само як і відсутній акт про відмову військовослужбовця ОСОБА_1 поставити свій підпис про ознайомлення з наказом від 31.05.2022 №69, засвідчений підписами не менше двох свідків цього факту.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено численні порушення відповідачем вимог Закону під час накладення на позивача дисциплінарного стягнення - суворої догани, яке відбулось у зв'язку із притягненням останнього до дисциплінарної відповідальності.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи відносно позивача був складений протокол А0959 №24 від 27.05.2022 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 172-11 КУпАП. У протоколі вказано, що 25.05.2022 близько 09.00 ранку солдат ОСОБА_1 убув до військового шпиталю м. Луцьк на процедури, на військову службу того дня не повернувся, на телефонні дзвінки не відповідав. Прибув до розташування військової частини близько 9.00 години ранку наступного дня 26.05.2022. Відповідно до запису в його медичній книжці від 24. 05.2022 військовослужбовець мав відвідувати необхідні медичні процедури протягом 7-10 днів. 25.05.2022 солдата ОСОБА_1 у військовому шпиталі міста Луцька на медичних процедурах не було, так як запису в медичній книжці про це немає. Від надання пояснень і підписання протоколу відмовився (а.с.14-16).
Частиною 1 статті 172-11 КУпАП встановлена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.
Частина 4 статті 172-1 1 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що постановою Волинського апеляційного суду від 03.08.2022 по справі №161/6724/22 встановлено відсутність вини позивача у самовільному залишенні військової частини НОМЕР_1 в умовах особливого періоду.
З постанови Волинського апеляційного адміністративного суду вбачається, що в суді апеляційної інстанції захисник надав документи, отриманні на його адвокатський запит, а саме копію журналу реєстрації відвідувачів прибувших на лікування у військовий шпиталь в м. Луцьку, з якого вбачається, що ОСОБА_1 25.05.2022 відвідував фізкабінет. З огляду на вищевикладене суддя вважав, що прийти до висновку поза розумним сумнівом про самовільне залишення військової частини ОСОБА_1 в умовах особливого періоду тривалістю добу, а отже і про винуватість останнього неможливо. У зв'язку із чим, постанову судді Луцького міськрайонного суду від 16.06.2022 щодо ОСОБА_1 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 172-11 КУпАП закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (а.с. 17).
Відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, встановлені фактичні обставини справи, зважаючи на постанову Волинського апеляційного суду від 03.08.2022 по справі №161/6724/22, суд дійшов висновку, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2022 №69 "Про результати службового розслідування" в частині накладення на хіміка-дозиметриста взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани є таким, що винесений не обгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); не розсудливо; та без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому він є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської частини) від 01.06.2022 №294 "Про виплату премії та надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 за травень 2022 року" в частині невиплати (позбавлення у розмірі 100%) солдату ОСОБА_1 премії за травень 2022 року суд зазначає наступне.
Частинами першою-четвертою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з пп. 2 п. 5 постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260).
Пунктом 5 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; тощо.
Розділом XVI Порядку № 260 визначено порядок преміювання, а саме пунктами 1-7:
Командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
При порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов'язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління),- 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління),- 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління),- 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління),- 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Командир військової частини здійснює преміювання у зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці).
Військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках:
за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;
у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини;
у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення "зауваження", - за місяць, у якому накладено дисциплінарні стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;
у разі відрахування з ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи через невиконання індивідуального навчального плану (індивідуального плану наукової роботи) або недисциплінованість - за місяць, у якому було здійснено відрахування;
у разі неуспішного закінчення ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи - за місяць, у якому закінчилося навчання;
у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем - з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення;
у разі порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до матеріальних збитків, - за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності;
у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів - за місяць, у якому сталася аварія, подія, пов'язана із загибеллю людей.
Забороняється не виплачувати премію військовослужбовцям або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне й те саме допущене порушення.
Виплата щомісячної премії здійснюється із дня вступу до виконання обов'язків за посадами і до дня звільнення від виконання обов'язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадами.
Зі змісту наведених вище норм вбачається, що преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом відбувається щомісячно за їх особистий внесок у загальні результати служби. Позбавлення премії можливо лише при порушенні службової дисципліни та у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення письмовим наказом.
Причому, як було вищевказано судом, у разі у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) виплата щомісячної премії військовослужбовцю проводиться у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Обгрунтовуючи позбавлення премії позивача за травень 2022 року, відповідач у відзиві на позов вказав, що під час винесення наказу від 01.06.2022 №294 керувався пунктом 5 розділу XVI Порядку №260, згідно з яким військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у випадку невиходу на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Однак такі пояснення позивача є необгрунтованими та безпідставними, оскільки факт невиходу позивача на службу відсутній, а ОСОБА_1 інкримінувалось порушення військової дисципліни яке виразилось у несвоєчасному прибутті на військову службу та відсутності на військовій службі з 11.00 год 25.05.2022 по 09.00 год 26.05.2022, за що на нього накладене дисциплінарне стягнення «сувора догана», оголошене наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2022 №69 "Про результати службового розслідування".
Відтак, відповідач повинен був керуватися пунктом 4 розділу XVI Порядку №260 та виплатити позивачу премію у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
У зв'язку з чим суд зазначає, що відповідач, під час прийняття наказу 01.06.2022 №294 "Про виплату премії та надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за травень 2022 року" в частині невиплати премії (позбавлення у розмірі 100%) солдату ОСОБА_1 , діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 01.06.2022 №294 "Про виплату премії та надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за травень 2022 року" в частині невиплати премії (позбавлення у розмірі 100%) солдату ОСОБА_1 за травень 2022 року та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 відповідний відсоток премії за травень 2022 року
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 07.06.2022 №75 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану» в частині невиплати додаткової винагороди солдату ОСОБА_1 за період з 01 по 31 травня 2022 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка”, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Разом з тим, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 Міністр оборони України видав окреме доручення від 25.03. 2022 HP 248/1298 у якому в 10 пункті зазначено «до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включати військовослужбовців, які: самовільно залишили військові частини, місце служби або дезертирували - з дня самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом командира; у разі вчинення дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення (а.с.58-60).
Таким чином, оскаржуваний наказ відповідача від 07.06.2022 №75 був винесений на підставі пункту 10 рішення Міністра оборони України від 25.03. 2022 № 248/1298 у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 вчинив дії, які мають ознаки адміністративного правопорушення.
Принагідно суд звертає увагу на те, що позивач у цьому ж місяці (червні) постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.06.2022 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП та на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 2465, 00 грн.
Постанова Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.06.2022 була скасована Волинським апеляційним судом лише через півтора місяці - 03.08.2022
Однак, для позбавлення виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень (згідно з пунктом 10 рішення Міністра оборони України від 25.03. 2022 №248/1298) достатньо власне лише вчинення дій, які мають ознаки адміністративного правопорушення (а не притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення).
Таким чином, наказ відповідача від 07.06.2022 №75 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану» в частині невиплати додаткової винагороди солдату ОСОБА_1 за період з 01 по 31 травня 2022 року є правомірним, відтак суд відмовляє у позовній вимозі про визнання протиправним та скасування цього наказу.
Скасування Волинським апеляційним судом постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області жодним чином не впливає на правомірність винесення наказу відповідача від 07.06.2022 №75.
Окрім того, суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на пропущення позивачем місячного строку звернення до суду та зазначає наступне. Матеріалами справи встановлено, що відповідачем не було ознайомлено позивача з оскаржуваним наказом від 31.05.2022 №69 "Про результати службового розслідування", даний наказ та матеріали службового розслідування 20.09.2022 було надіслано на адресу адвоката позивача листом за №350/301/2899 (а.с. 24). Позовна заява про оскарження наказу від 31.05.2022 №69 була надіслана до суду 26.09.2022 поштою. З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позивачем не порушено строк звернення до суду встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України.
У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2022 №69 "Про результати службового розслідування" в частині накладення на хіміка-дозиметриста взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани; визнання протиправним та скасування наказу від 01.06.2022 №294 "Про виплату премії та надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за травень 2022 року" в частині невиплати премії (позбавлення у розмірі 100%) солдату ОСОБА_1 за травень 2022 року та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 відповідний відсоток премії за травень 2022 року. Решта позовних вимог до задоволення не підлягає.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 73-78,90,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2022 №69 "Про результати службового розслідування" в частині накладення на хіміка-дозиметриста взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської частини) від 01.06.2022 №294 "Про виплату премії та надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за травень 2022 року" в частині невиплати (позбавлення у розмірі 100%) премії солдату ОСОБА_1 за травень 2022 року та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 відповідний відсоток премії за травень 2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
Суддя Т.М. Димарчук