30 листопада 2022 року ЛуцькСправа № 140/5785/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про відшкодування судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» (далі - позивач, ТзОВ «Вест Петрол Маркет») звернулося з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, ЗМУ ДПС по роботі з великими платниками податків) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2021 № 421/33000703, № 422/33000703, № 423/33000703.
Рішенням суду від 18.11.2022 у даній справі позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 13.12.2021 №421/33000703, №422/33000703; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» судовий збір в розмірі 24 803,00 грн.
21.11.2022 представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача подав заперечення щодо стягнення судом правничої допомоги.
Частиною другою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
11.11.2022 представник позивача подав суду заяву, в якій зазначив, що докази понесення судових витрат будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (а.с. 65).
При цьому заява про ухвалення додаткового рішення разом із доказами про понесення витрат на правничу допомогу подана 21.11.2022, тобто в межах п'яти днів після ухвалення рішення суду (а.с. 83)
Отже, позивач виконав вимоги частини сьомої статті 139 КАС України.
В силу приписів частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (ч.5 ст.143 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Оскільки докази, що підтверджують розмір понесених витрат на правничу допомогу, подані позивачем в межах визначеного строку після ухвалення рішення по суті позовних вимог, тому вказана обставина є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України” від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі “Баришевський проти України”, заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі “Двойних проти України”, заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі “Меріт проти України”, заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
Як вбачається із доданих письмових доказів в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, 24.01.2022 між адвокатським об'єднанням «Золоті Ворота» та ТзОВ «Вест Петрол Маркет» укладено договір про надання правничої допомоги строком дії до 31.12.2023 (а.с. 84-86).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.5 договору за здійснену правову допомогу та послуги клієнт сплачує виконавцю гонорар, розмір якого узгоджується сторонами та визначається в додатковій угоді. За результатами надання правової допомоги складається детальний опис послуг та акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), що підписується сторонами. В детальному описі послуг вказується обсяг наданої виконавцем правової допомоги, період, за який надана правова допомога, та її вартість.
Додатковою угодою від 24.01.2022 до договору про надання правничої допомоги визначено, що за здійснену правову допомогу (послуги) клієнт сплачує виконавцю гонорар в розмірі, що визначається із розрахунку - 1 000 грн за одну голину роботи адвоката, яка стосується вивчення матеріалів справи та підготовки заяв по суті справи (інших процесуальних документів) та 1 000 грн за участь в одному судовому засіданні (а.с. 87).
Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №1/140/5785/22 від 24.01.2022 та детального опису виконаних робіт (наданих послуг) правова допомога, надана адвокатом, складається з:
вивчення матеріалів акту фактичної перевірки від 12.11.2021 №2563/26/15/07/42663493 (2 год) - 2 000 грн;
підготовка та подання адміністративного позову про скасування ППР від 13.12.2021 № 421/33000703, № 422/33000703, № 423/33000703 (7 год) - 7 000 грн;
аналіз чинного законодавства та актуальної судової практики по справі №140/5785/22 (2 год) - 2 000 грн;
підготовка відповіді на відзив у справі (2 год) - 3 000 грн;
підготовка додаткових пояснень у справі (1 год) - 1 000 грн;
участь в судових засіданнях у справі, а саме: 29.09.2022, 06.10.2022, 13.10.2022, 03.11.2022, 11.11.2022 (5 засідань) - 5 000 грн.
Всього вартість наданих послуг становить 20 000,00 грн (а.с. 88, 90).
Згідно з платіжним дорученням від 14.11.2022 №4034325956 позивач сплатив адвокатському об'єднанню «Золоті Ворота» 20 000,00 грн за надання правничої допомоги згідно договору №24/03 від 24.01.2022 по справі №140/5785/22 (а.с. 89).
За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев'ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
30.11.2022 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу неспівмірним та непідтвердженим належними доказами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України” від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі “Лавентс проти Латвії” (Lavents v. Latvia, заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.
Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року по справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року по справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року по справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним, а відтак підлягає зменшенню.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що вивчення матеріалів акта фактичної перевірки від 12.11.2021 №2563/26/15/07/42663493, аналіз чинного законодавства та актуальної судової практики є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.
Крім того відповідно до частини другої статті 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. З огляду на дану норму КАС України слідує, що додаткові пояснення не є заявою по суті справи, необхідність їх подання процесуальним законом не передбачена.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, часткове задоволення позову, кількість судових засідань, в яких був присутній представник позивача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі до 8 000,00 грн, відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статтями 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн (вісім тисяч грн 00 коп.).
У задоволенні решти вимог відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» (43000; Волинська область, м. Луцьк, вул. Єршова, 1; код ЄДРПОУ 42663493).
Відповідач: Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026; Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 44045187)
Суддя С.Ф. Костюкевич