08.11.2022 Справа № 756/9950/22
Справа № 756/9950/22
1-кс/756/1670/22
08.11.2022 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12022100050000931 від 15.06.2022 за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна,
03.11.2022 до провадження слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12022100050000931 - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що 15.06.2022 приблизно о 00:16 ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, діючи умисно з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншою невстановленою у ході досудового розслідування особою, проникнувши у житло, здійснив напад на ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які проживають у будинку АДРЕСА_1 , де, погрожуючи ОСОБА_10 та ОСОБА_11 предметом схожим на вогнепальну зброю, яку останні сприймали як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, незаконно заволоділи майном останніх, а саме грошовими коштами у сумі 34 900 дол. США, що станом на 15.06.2022 становить 1 020 996 грн, 9 500 Євро, що станом на 15.06.2022 становить 290 386 грн та 70 000 грн, спричинивши потерпілим майнової шкоди в особливо великих розмірах на загальну суму 1 381 382 грн.
31.10.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, спрямованого на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваному ОСОБА_5 на праві приватної власності належить машино-місце № НОМЕР_1 , паркінг № НОМЕР_2 що за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2551256280000).
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у виді конфіскації майна, а тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на переконання прокурора, відповідно до вимог ст. 170 КПК України існують достатні підстави для накладення арешту на майно, оскільки незастосування арешту може призвести до його реалізації з метою недопущення його можливої конфіскації.
З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення власника майна, оскільки наявні ризики відчуження на користь третіх осіб рухомого майна.
Разом з тим, оскільки згідно вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, розгляд вказаного клопотання без виклику сторони захисту жодним чином не буде порушувати права підозрюваного чи інших осіб.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися. До суду надійшла заява слідчого ОСОБА_3 , в якій остання просить розглядати клопотання за її відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття учасників судового розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи у суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов'язковою не має, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності осіб, що не з'явились.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022100050000931 від 15.06.2022 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами. Зокрема частинами 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170, ч. 5 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Такий арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
31.10.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, санкція якої передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Статтею 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, машино-місце АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2551256280000) на праві власності належить ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Матеріали клопотання свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, у разі постановлення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_5 може бути конфісковано, оскільки на праві власності належить підозрюваному, а тому враховуючи, що слідчим доведено існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, наявні підстави для накладення арешту на вказане майно з тимчасовим позбавленням права на користування, розпорядження та відчуження майна будь-кому і будь-яким чином з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Втручання держави в право на мирне володіння майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону з метою задоволення суспільного інтересу та з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
За таких обставин, враховуючи, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а також враховуючи, що обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 98, 100, 107, 131, 132, 171-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12022100050000931 від 15.06.2022 за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні №12022100050000931 від 15.06.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- машино-місце АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2551256280000).
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12 ОСОБА_13