Провадження № 2/537/869/2022
Справа № 537/1207/22
21.11.2022 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого судді Мурашової Н.В.,
за участі секретаря Должаніци В.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини,
08.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в якому просив визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним, батьком ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився спільний син ОСОБА_3 . 18 листопада 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Кременчуцькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. Проте з червня 2021 року шлюбно-сімейні відносини припинили. Причиною розпаду сім'ї є відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя та обов'язки, що призвело до втрати почуттів поваги та любові. Проживають окремо. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом. Після розірвання шлюбу син залишився проживати з ним, де для дитини створені належні умови для зростання та навчання. ОСОБА_1 самостійно займається вихованням сина, повноцінно забезпечує його життєві потреби, створив належні умови для гармонійного розвитку та виховання сина. Зазначив, що має стабільний заробіток та веде здоровий спосіб життя. Відповідач ОСОБА_2 створила нову сім'ю та не бажає проживати з дитиною. Тому ОСОБА_1 вважає, що необхідно визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з ним.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.06.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як орган опіки та піклування, який зобов'язано надати висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі за наявними матеріалами справи, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Надала письмову заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позов визнає, проти його задоволення позову заперечує.
Третя особа Служба у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в підготовче засідання свого представника не направила, про дату, час та місце даного засідання повідомлялася належним чином.
Представник третьої особи Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не з'явився в підготовче засідання, подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, просив при ухваленні рішення врахувати висновок органу опіки, яким визнано доцільним визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 .
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст.200 ЦПК України,. за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
В ст.206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 3 ст.200, ст.206 ЦПК України, в зв'язку з визнанням позову відповідачем суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) 18 листопада 2016 року зареєстрували шлюб у Кременчуцькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №1050. Цей факт підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 18 листопада 2016 року.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.07.2022 року шлюб розірвано.
Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 17.10.2012 року Крюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис №705.
Позивач ОСОБА_1 разом з малолітнім сином ОСОБА_3 зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить позивачу. Даний факт підтверджено паспортом позивача серії НОМЕР_3 , виданим 28.03.2006 року Крюківським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області, довідкою про реєстрацію місця проживання особи №3272 від 15.02.2022 року, виданою Відділом ведення Реєстру територіальної громади Крюківської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, Свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим 14.05.2008 року державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області, Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №19252300 від 20.06.2008 року, виданим Комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації».
Сторони визнали, що фактично малолітня дитина ОСОБА_3 проживає з батьком ОСОБА_1 , перебуває на його утриманні.
З червня 2021 року відповідач ОСОБА_2 проживає окремо.
Відповідач не заперечує щодо визначення місця проживання дитини разом з батьком, про що свідчить відповідна заява про визнання позовних вимог. (а.с.22).
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надав висновок, затверджений рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1546 від 27.10.2022 року, про доцільність визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 .
З встановлених обставин справи вбачається, що спірні правовідносини є сімейними та врегульовані Сімейним кодексом України.
У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
За правилами статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (стаття 141 СК України).
Згідно з положеннями частини першої, другої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до положень частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до положень частини першої статті 3, частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі Мамчур проти України, заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі М. С. проти України , заява №2091/13).
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.
Верховний суд зазначав, що вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей. Проживання батьків за однією адресою не є підставою для відмови у задоволенні позову про визначення місця проживання дитини (дітей) разом з одним із них.
Таким чином, розглядаючи справу суд встановив, що фактично шлюбні відносини між батьки дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинені, спільне господарство не ведеться, проживають окремо, за фактичною домовленістю батьків після розірвання шлюбу малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати з батьком ОСОБА_1 .. В судовому засіданні сторони визнали місце проживання дитини з батьком. Орган опіки та піклування дослідив умови проживання батька та визнав доцільним визначити місце проживання дитини з батьком. Тому суд вважає за необхідне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 , що якнайкраще забезпечить інтереси дитини.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В ст.142 ЦПК України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на наведене, враховуючи, що позов задоволено та відповідач його визнав до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн. та повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 496,20 грн. (квитанція № N1HU14873M від 08.06.2022 року АТ «Райффайзен Банк Аваль»).
Керуючись ст.ст. 77-83, 89, 95, 200, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Повернути позивачу ОСОБА_1 з Державного бюджету 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп., сплаченого при поданні позову.
Інформація про сторони:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Крюківським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області 28.03.2006 року, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Крюківським РВ у м. Кременчуці УДМС України в Полтавській області, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Повний текст рішення складений 01.12.2022 року.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.