Справа №: 671/627/21
15 серпня 2022 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Ніколової С.В.
при секретарі судового засідання Хрупайло Т.В.,
за участі представника відповідача ПрАТ “УПСК” Боярської Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Волочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,
встановив:
В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія” про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, та просила стягнути з відповідача на свою користь 75114 грн. 00 коп. страхового відшкодування як грошову компенсацію за спричинену шкоду, пов'язану з стійкою втратою працездатності, 3477 грн. 50 коп. страхового відшкодування як грошову компенсацію за шкоду, спричинену тимчасовою втратою працездатності, 3929 грн. 57 коп. завданої моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог позивачка вказувала, що 29.10.2019 року в с.Поляни Волочиського району Хмельницької області водій автомобіля марки ВАЗ 210993, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 під час руху автодорогою сполученням Волочиськ-Зайчики не обрав безпечної швидкості, не впорався із керуванням та наближаючись до трактора марки МТЗ-82, який рухався в попутному напрямку із автопричіпом НТС-5, державний номерний знак НОМЕР_2 , допустив зіткнення автомобіля із задньою частиною напівпричіпа трактора. Внаслідок ДТП вона, як пасажир автомобіля, отримала тілесні ушкодження і їй заподіяна шкода, пов'язана із лікуванням, шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності (інвалідністю другої групи), шкода, пов'язана із тимчасовою втратою працездатності, а також моральна шкода. Вказує, що за фактом даної дорожньо-транстпортної події було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019240110000304 за ст. 286 КК України. Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області у справі 671/289/20 від 24.04.2020 року ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.286 КК України на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Під час розгляду зазначеної справи № 671/289/20 судом встановлено, що внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження у вигляду крововиливу у правій навколоочній ділянці, рваної рани правої брови, субарахноїдального крововиливу обох півкуль головного мозку, забою головного мозку середнього ступеня важкості, перелому заднє-зовнішньої стінки правої верхньощелепної пазухи, перелому виличної кістки в ділянці бокового краю орбіти, підивиху правого стегна, з переломом вертлюгової западини, множинних саден та та крововиливів на обох нижніх кінцівках, які згідно із висновком судово-медичної експертизи №113 від 23.12.2019 року за своїм характером є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Порушення ОСОБА_2 вимог п.п. 1.5, 2.3. (б, д), 12.1.,12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому звязку із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками - отриманням нею середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Станом на 29 жовтня 2019 року, тобто на дату настання дтп, відповідальність водія за спричинену шкоду майну, здоров'ю та /або життю третіх осіб була застрахована у відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО1428334 , який діяв на момент настання ДТП, а тому вважає, що заподіяну їй шкоду має відшкдувати страховик.
Представник позивачки ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивачки, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у відзиві позов не визнав, просить відмовити в позові. Зазначив, що 17.02.2019 року між ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс №АО/0258387, згідно з яким об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязанні з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ 210993, державний номерний знак НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП 29.10.2019 року позивачка, як пасажирка автомобіля, отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості. Вважає, що ухвалою від 24 квітня 2020 року, якою закрито кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, встановлено факт відшкодування шкоди позивачці, і цей факт має преюдиційне значення відповідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України для розгляду даного спору. Вважає, що водій ОСОБА_2 повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_1 заподіяну шкоду, тому зобов'язання щодо відшкодування шкоди внаслідок ДТП припинилось його виконанням відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України, а потерпіла не може вимагати від страховика такого відшкодування. Крім того, зазначає, що позивачкою надані чеки, які підтверджують понесенні витрати на лікування в жовтні-грудні 2019 року, які були відшкодованні ОСОБА_2 , а інших доказів щодо понесених додаткових витрат на лікування позивачкою не надано.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав зазначених у відзиві. Пояснила, що між ОСОБА_2 та ПАТ “Українська пожежно-страхова компанія” укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс №АО/0258387, який, у зв'язку із проведенням перереєстрації транстортного засобу ВАЗ 210993 його власником в подальшому було замінено на поліс №АО1428334.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області в справі № 671/289/20 від 24.04.2020 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням обвинуваченого з потерпілою, а кримінальне провадження №12019240110000304 закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Як вбчається із змісту даної ухвали, 29.10.2019 року в с.Поляни Волочиського району Хмельницької області водій автомобіля марки ВАЗ 210993, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 під час руху автодорогою сполученням Волочиськ-Зайчики не обрав безпечної швидкості, не впорався із керуванням та наближаючись до трактора марки МТЗ-82, який рухався в попутному напрямку із автопричіпом НТС-5, державний номерний знак НОМЕР_2 , допустив зіткнення автомобіля із задньою частиною автопричіпа. Внаслідок ДТП ОСОБА_1 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні автомобіля, отримала тілесні ушкодження у вигляді крововиливу у правій навколоочній ділянці, рваної рани правої брови, субарахноїдального крововиливу обох півкуль головного мозку, забою головного мозку середнього ступеня важкості, перелому заднє-зовнішньої стінки правої верхньощелепної пазухи, перелому виличної кістки в ділянці бокового краю орбіти, підивиху правого стегна, з переломом вертлюгової западини, множинних саден та та крововиливів на обох нижніх кінцівках. Висновком судово-медичної експертизи № 113 від 23.12.2019 року встановлено, що тілесні ушкодження за своїм характером є ушкодженнями середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Відповідно до довідки про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді, що видана Волочиською центральною районною лікарнею, ОСОБА_1 проходила курс стаціонарного лікування з 29.10.2019 року по 22.11.2019 року та курс амбулаторного лікування з 23.11.2019 року, та станом на 18.05.2020 року продовжує хворіти (а.с. 34).
ОСОБА_1 була встановлена друга група інвалідності загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату на строк до 01.10.2021 року, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ № 868689 (а.с. 35).
Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність за шкоду спричинену майну, здоров'ю та /або життю третіх осіб власника транспортного засобу ВАЗ 210993, 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 була застрахована ПАТ “Українська пожежно-страхова компанія” за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО1428334, який діяв на момент настання ДТП, підтверджується витягом з сайту Перевірки чинності полісу внутрішнього страхування (https://policy-web.mtsbu.ua/) (а.с. 18).
Із наданих суду письмових доказів, зокрема, повідомлення про ДТП від 16.01.2020 року та заяв на виплату страхового відшкодування від 16.01.2020 року з додатками, вбачається, що представник позивача звертався до відповідача про відшкодування позивачці 25916 грн. 91 коп. страхового відшкодування витрат на лікування, 8757 грн. 00 коп. страхового відшкодування шкоди, що пов'язана з тимчасовою втратою працездатності, 1733 грн. 70 коп.- страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди, на які відповідач не надав відповіді. (а.с. 21, 22-26, 88, 88 зворот -98 зворот).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовійпідставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка її завдала, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно достатті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальнимЗаконом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону).
Згідно з п.п. 9.3, 9.4 ст. 9 Закону розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Страховим полісом № АО 1428334 розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих визначено в сумі 200000 гривень (а.с.107- зворот).
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, судом встановлено, що 29.10.2019 року позивачка, перебуваючи в автомобілі марки ВАЗ 210993, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , з вини якого сталася ДТП, отримала тілесні ушкодження, у зв'язку з чим проходила лікування, перенесла фізичний біль та моральні страждання та їй встановлено інвалідність ІІ групи.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки ВАЗ 210993, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія” згідно полісу №АО1428334.
Відповідно до ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Відповідно до ст. 25 Закону у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю; для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною; для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.
Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі.
Зі змісту п.п. 26.1, 26.2 ст. 26 Закону слідує, що шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 8 закону України “Про державний бюджет України на 2019 рік” у 2019 році мінімальна заробітна плата в 2019 році становить 4173 гривні. 00 коп.
За змістом частини першої, пункту 1 частини другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Частиною першої статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю (ст. 26-1 Закону).
Суд приймає розрахунок представника позивача щодо розміру відшкодування тимчасової втрати працездатності, а саме, те, що позивачка, будучи непрацюючою повнолітньою особою перебувала на стаціонарному лікуванні в період з 29.10 2019 року по 22.11.2019 року (25 днів), що підтверджується випискою із медичної карти хворого № 6011, епікризом з історії хвороби № 6011, довідкою Волочиської ЦРЛ про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді. А тому, розмір відшкодування тимчасової втрати працездатності становить 4173 грн. 00 коп./30 днів*25 днів=3477 грн. 50 коп.
Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 75114 грн. 00 коп. (4173 грн. х 18 = 75114 грн.).
При визначені розміру моральної шкоди суд враховує, що позивачка, будучи працездатною особою, отримала численні переломи кісток, була прооперована, проходила тривале багатомісячне лікування та їй встановлено ІІ групу інвалідності до жовтня 2021 року, а отже для відновлення стану здоров'я її необхідний тривалий час. Вказані обставини не могли не викликати у позивачки психологічних страждань, та як наслідок, заподіяна моральна шкода, що є беззаперечною підставою для отримання відповідної компенсації.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої і не повинен призводити до її збагачення. Тому суд вважає, що згідно ст. 26-1 Закону із відповідача підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 3929 грн. 57 коп. (3477 грн. 50 коп. + 75114 грн. 00 коп. ) *5%.
Враховуючи викладене, у відповідності до ст.ст. 22, 26-1, 26-2 Закону з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 75114 грн. 00 коп. страхового відшкодування за шкоду, спричинену стійкою втратою працездатності, 3477 грн. 50 коп. страхового відшкодування за шкоду, спричинену тимчасовою втратою працездатності, 3929 грн. 57 коп. на відшкодування моральної шкоди.
За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
В силу положень ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд не приймає заперечення відповідача щодо припинення зобов'язання виконанням, проведеним належним чином, оскільки відповідачем не надано суду доказів виконання його зобов'язання, яке виникло у нього за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності внаслідок настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Таким чином, твердження відповідача про те, що водій ОСОБА_2 відшкодував потерпілій ОСОБА_1 заподіяну шкоду, спричинену тимчасовою та стійкою втратою працездатності, та моральну шкоду, не підтверджено належними доказами.
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Встановлено, що ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області у справі №671/289/20 від 24.04.2020 року доведено, що мала місце дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої із вини водія ОСОБА_2 позивачка отримала тілесні ушкодження. Преюдиційне значення згідно із положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України в даному випадку має встановлення дії і особи, яка вчинила ці дії, а саме те, що з вини водія ОСОБА_2 сталася ДТП, внаслідок чого позивачка як пасажир автомобіля отримала тілесні ушкодження.
При цьому, суд приймає до уваги те, що в зазначеній ухвалі відсутні посилання на встановлені обставини та досліджені судом письмові докази щодо відшкодування позивачці як потерпілій особі шкоди, спричиненої втратою працездатності, а також моральної шкоди.
Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, а тому згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 137, 141, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” на користь ОСОБА_1 75114 грн. 00 коп. страхового відшкодування за шкоду, спричинену стійкою втратою працездатності, 3477 грн. 50 коп. страхового відшкодування за шкоду, спричинену тимчасовою втратою працездатності, 3929 грн. 57 коп. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін: позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; відповідач: Приватне акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія”, код ЄДРПОУ 20602681, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40.
Повний текст рішення складено 18 серпня 2022 року.
Суддя: