29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"02" грудня 2022 р. Справа № 924/884/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 м. Дунаївці Кам'янець - Подільського району Хмельницької області
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
До Господарського суду Хмельницької області 29.11.2022 надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2022, заяву передано на розгляд судді Субботіній Л.О.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 37 КУзПБ, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у ст.ст. 115, 116 КУзПБ.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною ч. 2 ст.115 КУзПБ передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з вимогами ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний в обов'язковому порядку надати докази, що підтверджують наявність однієї з підстав, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на скрутне фінансове становище та неможливість виконання своїх боргових зобов'язань перед кредиторами, вказує про наявність підстав для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ (боржник припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців).
Так, заявник у конкретизованому списку кредиторів і боржників, який долучений до заяви вказує, що загальна сума заборгованості боржника становить 114 117,85 грн, в тому числі перед АТ "А-Банк" в розмірі 64117,85 грн та перед фізичною особою ОСОБА_2 в розмірі 50000,00 грн. На підтвердження даних обставин заявником, зокрема надано розписку від 24.09.2020, виписку ТОВ "Українське бюро кредитних історій", заяву про надання послуги "Швидка готівка" від 14.12.2021, паспорт споживчого кредиту "Швидка готівка" та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Однак із змісту розписки від 24.09.2020 вбачається, що остання не містить відомостей щодо строку повернення позики ОСОБА_2 , у розписці зазначено лише про отримання коштів та слова "планувалося на рік", із змісту яких неможливо встановити строк виконання зобов'язання.
Також суд зазначає, що долучені до матеріалів заяви докази на підтвердження отримання кредиту у АТ "А-Банк" не підтверджують факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, а надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суму грошових вимог кредитора (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Таким чином, заявник не подав належних доказів на підтвердження наявності та розміру прострочених зобов'язань боржника перед кредиторами (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 у справі №915/36/20 вказав, що на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Таким чином, за відсутності усіх первинних документів, у суду відсутня можливість встановити наявність ознак неплатоспроможності заявника або загрози такої неплатоспроможності, що позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Суд не приймає до уваги доводи заявника з приводу того, що нею не було надано належні докази в частині, що підтверджують суми грошових вимог кредиторів, через їх відсутність або втрату, оскільки заявник не позбавлена права звернутися до фінансової установи з метою отримання усіх необхідних документів, які стосуються її прав та обов'язків.
Також не підтверджено належними та допустимими доказами, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, а також наявності інших підстав, визначених частиною 2 ст. 115 КУзПБ.
Враховуючи вищезазначене, заява боржника не містить належних та допустимих доказів на підтвердження підстав для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Також суд зазначає, що пунктом 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Згідно з ч. 2 ст.30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
За умовами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 грудня 2022 року становить 2684,00 гривні.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2684,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про неплатоспроможність 28.11.2022, то розмір винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, що підлягає авансуванню боржником на депозитний рахунок суду, становить 40260,00 грн (2684,00 грн х 5 х 3).
В той же час заявник не додала доказів здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, а саме у розмірі 40260,00 грн.
У поданій заяві заявник посилається на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20, та додала до заяви про неплатоспроможність боржника, зокрема, заяву про затвердження кандидатури Хомича Романа Володимировича та призначення його керуючим реструктуризацією; заяву арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича про участь у справі про неплатоспроможність відносно ОСОБА_1 , договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 23.11.2022 та квитанцію від 16.11.2022 на суму 3900,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КУзПБ кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.
Разом з тим, пунктом 2-1 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, яким передбачено, що заява боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією.
Боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абз. 2 цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим ч. 3 ст. 28 цього Кодексу.
У разі якщо заява боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених ч. 3 ст. 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено керуючим реструктуризацією, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.
Згідно з ч. 1 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Частиною 2 ст. 30 КУзПБ передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Також положеннями ч. 2 ст. 34 та ч. 3 ст. 116 КУзПБ встановлено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.
Отже, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що однією з обов'язкових передумов для звернення фізичної особою з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому чинним законодавством України не передбачено.
Суд зауважує, що законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 43 Конституції України.
Однак, зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи. Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20
Розглянувши подані заявником документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Приписами ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України).
Як вбачається із змісту договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 23.11.2022, останній підписаний лише стороною 1 - арбітражним керуючим Хомичем Р.В. та скріплений відтиском його печатки. Підпису сторони 2 - ОСОБА_1 вказаний договір не містить.
З огляду на викладене, долучений до матеріалів заяви договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 23.11.2022 не може вважатись належним доказом на підтвердження досягнення домовленостей із арбітражним керуючим щодо мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому.
Додатково суд зауважує, що у пунктах 3.1, 3.3 вищевказаного договору зазначено, що оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 39000,00 грн за весь строк виконання повноважень сторони 1, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією. Сторона 2 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 3900 грн щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
При цьому до матеріалів справи долучено квитанцію від 16.11.2022 про сплату 3900,00 грн на авансування винагороди арбітражному керуючому за перший місяць.
В той же час як було встановлено судом вище, розмір винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, що підлягає авансуванню боржником на депозитний рахунок суду, становить 40260,00 грн (2684,00 грн х 5 х 3), а розмір щомісячної оплати - 4026,00 грн.
Суд звертає увагу, що, виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення (розстрочка, відстрочка) заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання у повному розмірі винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Отже, обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ч. 3 ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20, від 23.11.2020 у справі № 922/1734/20, від 19.11.2020 у справі №927/203/20, від 17.02.2021 у справі № 927/166/20).
З огляду на вищезазначене, враховуючи основні засади господарського судочинства, суд вважає, що надані заявником документи щодо врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (ч. 5 ст. 116 КУзПБ).
Заявник долучила до матеріалів заяви про неплатоспроможність декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019-2021 роки, в яких зазначені відомості щодо членів сім'ї боржника: матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4 . Однак згідно з долученими свідоцтвами про смерть мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а батько ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3.
Також у декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021 рік у розділі майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника, заявник вказала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності (100%).
В той же час долучений до заяви на виконання п. 4 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства опис майна не містить інформації щодо наявності у заявника на праві власності вищевказаного нерухомого майна. А у самій заяві про неплатоспроможність боржника-фізичної особи ОСОБА_1 та у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.02.2021 міститься інформація про належність заявнику на праві спільної часткової власності лише 1/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, у разі належності боржнику на праві власності (100%) квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , боржнику слід надати опис майна із достовірними відомостями та копії документів, що підтверджують вказане право власності.
Крім того, суд вказує, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) (ч. 4 ст. 116 КУзПБ).
Так, план реструктуризації боргів може містити інформацію черговості задоволення вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та дати; інформації про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); інформацію про всі доходи боржника, у т.ч. доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (не менше прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні) тощо. План реструктуризації боргів може містити положення про: реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у т.ч. того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у т.ч. розміру та строків погашення боргів; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини; виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів.
Однак доданий до заяви план реструктуризації боргів ОСОБА_1 не містить інформації щодо заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, заява ОСОБА_1 від 28.11.2022 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Разом з тим, суд зазначає, що вищевказані недоліки заяви повинні бути усунуті ОСОБА_1 у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху у спосіб надання суду всіх наявних доказів (належним чином засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та які є необхідними відповідно до ст. 116 КУзПБ, про що зазначено вище у даній ухвалі, зокрема:
- належних доказів наявності заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві, щодо кожного кредитора окремо із документальним підтвердженням суми грошових вимог, підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; належних доказів на підтвердження того, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, або наявності інших підстав, визначених частиною 2 ст. 115 КУзПБ.
- належних доказів здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у встановленому законодавством порядку та розмірі;
- належним чином оформлених декларацій про майновий стан боржника за 2019-2021 роки;
- належним чином оформленого опису майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
- копії документів, що підтверджують право власності боржника на зазначене останнім у декларації про майновий стан за 2021 рік майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (право власності 100%);
- пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України та ч. 1 ст.38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст. 74, 77, 80, 91, 162, 164, 174, 232-235 ГПК України, ст. 2, 30, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 м. Дунаївці Кам'янець - Подільського району Хмельницької області про неплатоспроможність боржника - фізичної особи від 28.11.2022 залишити без руху.
2. Встановити фізичній особі ОСОБА_1 строк на усунення недоліків заяви - не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 02.12.2022 та не підлягає оскарженню.
Суддя Л.О. Субботіна
Виготовлено у 2 примірниках:
1- до справи,
2- заявнику ОСОБА_1 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2