Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
24.11.2022м. ХарківСправа № 922/310/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Іванії К.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за первіснимпозовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" (03186, м. Київ, вул. Антонова, 5-Б, офіс 701),
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66),
про та за зустрічним позовом до про стягнення коштів у розмірі 194 358, 29 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро", м. Харків, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001", м. Київ, стягнення коштів в розмірі 308 125, 82 грн.
за участю представників:
не з'явились.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001", м. Київ, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором поставки №33 від 15.02.2021, в розмірі 194 358, 29 грн, підставою нарахування якої стало порушення відповідачем умов даного договору в частині вчасної та в повному обсязі оплати за поставлений позивачем товар. Також позивач просить суд покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 915, 39 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 9 000, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/310/22, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 02.03.2022 о 12:15 год.
09.06.2022 відповідачем надано до суду відзив на позов (вх. № 5357), в якому зазначив про повну сплату відповідачем за поставлений товар за договором і більш того, сплачено надлишкову суму у розмірі 67, 20 грн. У зв'язку з чим вказує, що твердження позивача щодо наявності заборгованості у відповідача за договором поставки (оптової партії товарів) № 33 від 15 лютого 2021 року, а саме за специфікацією № 3 до договору не відповідає дійсності, оскільки відповідач повністю сплатив за поставлений товар за договором.
Відповіді на відзив на позов, позивачем за первісним позовом суду надано не було.
Ухвалою господарського суду від 27.06.2022 прийнято до розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок «Новаагро» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАН-2001» за договором поставки (оптової партії товарів) № 33 від 15 лютого 2021 року пені у розмірі 308125,82 грн. (вх. № 5360).
Ухвалою господарського суду від 27.06.2022 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 06.07.2022 об 11:45 год.
23.06.2022 відповідачем за зустрічним позовом надано до суду відзив на зустрічний позов (вх. № 5810), в якому вказує, що позивач за зустрічним позовом додав до зустрічної позовної заяви самостійно складену ним специфікацію № 6 на поставку 134 тонни товару за ціною 6739 грн 20 коп. із ПДВ на загальну суму 903 052, 80 грн. Проте ТОВ «ТАН-2001» такої ціни не узгоджував, специфікацію із такою ціною не підписував. І не поставляв товар за такою ціною. Також відповідач за зустрічним позовом заперечує проти нарахованої та заявленої до стягнення суми пені.
Відповіді на відзив на зустрічний позов, позивачем за зустрічним позовом, суду надано не було.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/310/22 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 24 листопада 2022 року о 10:45 год.
У судове засідання 24.11.2022 представники сторін не з'явились.
Матеріали справи містять клопотання позивача за первісним позовом від 23.05.2022 про незаперечення щодо розгляду справи без участі представника позивача - ТОВ «ТАН-2001».
Відповідачем за первісним позовом надано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача (вх. № 14836).
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи положення ст.ст. 13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 24.11.2022, відповідно до статті 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення по первісному та зустрічному позовах, всебічно та повно перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
15 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" м. Київ (позивач за первісним позовом / відповідач за зустрічним позовом / постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро", м. Харків (відповідач за первісним позовом / позивач за зустрічним позовом / покупець) було укладено договір поставки (оптової партії товарів) № 33 (далі по тексту - договір).
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.4 договору, постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця окремими партіями товар, а покупець зобов'язався оплатити товар та прийняти його на умовах даного договору. Найменування, асортимент і кількість товару узгоджуються сторонами і визначаються в специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною договору. Ціна товару визначається по кожній партії окремо і підтверджується специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору. Сума договору визначається як сума усього товару, які зазначено в специфікаціях до договору та видаткових накладних, що складені сторонами в період дії цього договору.
Згідно із п. 2.1 договору, умови поставки визначаються по кожній партії окремо і підтверджується специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору. Постачальник зобов'язується надати повідомлення про готовність товару до відвантаження. Строк поставки товару - визначається по кожній партії окремо і визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 3 кожної зі специфікацій до договору визначений термін оплати: 2 банківських дні з дати отримання вантажу. Датою отримання вантажу сторонами договору визначено дату прийняття вантажу відповідно до графи 51 залізничної накладної.
Як вказує позивач за первісним позовом, на виконання зобов'язань, визначених договором поставки та специфікаціями до нього, ТОВ "ТАН-2001" здійснило наступні поставки товару:
Згідно зі специфікацією № 1 від 15.02.2021, постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 131, 200 тон за ціною 8 000, 04 грн/тона (з ПДВ), на умовах СТР ст. Індустріальна, Південна залізниця. Згідно з транспортною інструкцією від покупця вантажоодержувачем виступив ФОП Гнездилов В.І. Фактично 24.03.2021 було відвантажено два криті залізничні вагони №№ 29040185 (вага 66,2 тон), 29134095 (вага 65,0 тон) із селітрою аміачною загальною вагою 131, 200 тон. Після прибуття вантажу на кінцеву станцію 28.03.2021 було оформлено накладну № 28/03-01 на суму 1 049 605, 25 грн.
Оплату за даною специфікацією покупець здійснив 29.03.2021 на повну суму поставки, платіжне доручення № 403 від 29.03.2021. Документи для придбання зазначеної партії товару підписані обома сторонами.
Згідно зі специфікацією № 2 від 15.02.2021 постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну у кількості 240 тон за ціною 8 250,00 грн/тона (з ПДВ), на умовах СТР ст. Індустріальна, Південна залізниця. Згідно з транспортною інструкцією від покупця вантажоодержувачем виступив ФОП Гнездилов В.І. Фактично 17.02.2021 та 19.02.2021 було відвантажено чотири криті залізничні вагони №№ 61474037 (вага 60,0 тон), 61117247 (вага 60,0 тон), 63760417 (вага 63,4 тон) із селітрою аміачною загальною вагою 240,000 тон на суму 1 980 000, 00 грн. Після прибуття вантажу 120,000 тон у двох перших вагонах на кінцеву станцію 19.02.2021 було оформлено накладну № 19/02-01 на 120,0 тон на суму 990 000, 00 грн. Оплату за постачання покупець зробив 19.02.2021 на повну суму поставки. Наступні два залізничні вагони з вантажем 120,000 тон прибули на кінцеву станцію 22.02.2021 і того ж дня було оформлено накладну № 22/02-01 на суму 990 000, 00 грн.
Оплату цієї поставки покупець зробив 22.02.2021, платіжні доручення № 222 від 19.02.2021 та № 541 від 22.02.2021. Документи для придбання зазначеної партії товару підписані обома сторонами.
Згідно зі специфікацією № 3 від 18.02.2021 постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 666,000 тон за ціною 7 950, 00 грн/тона (з ПДВ), на суму 5 294 700, 00 грн, на умовах СТР ст. Індустріальна, Південна залізниця. Згідно з транспортною інструкцією від покупця вантажоодержувачем виступив ФОП Гнездилов В.І.
Згідно з п. 3 специфікації № 3 від 18.02.2021: термін оплати товару 6 % від вартості товару передплата, залишкова вартість товару - 2 банківських дня з дати отримання вантажу. Датою отримання вантажу сторонами договору визначено дату прийняття вантажу відповідно до графи 51 залізничної накладної.
Усього за специфікацією № 3 відвантажено 551, 8 тони товару на загальну суму 4 386 810, 00 грн.
Як вказує позивач за первісним позовом, оплату за даною специфікацією покупець здійснював наступним чином:
- 18.02.2021 у сумі 318 000, 00 грн - у якості передоплати (що складає 6% відсотків вартості товару) - платіжне доручення № 106152 від 18.02.2021,
- 06.04.2021 у сумі 969 900, 00 грн, платіжне доручення № 106802 від 06.04.2021,
- 08.04.2021 у сумі 1 028 332, 50 грн, платіжне доручення № 665 від 08.04.2021 р.,
- 14.04.2021 у сумі 461 100 00 грн, платіжне доручення № 106918 від 14.04.2021,
- 16.04.2021 у сумі 1 350 000, 00 грн, платіжне доручення № 106968 від 16.04.2021,
- 19.04.2021 у сумі 97 297, 50 грн, платіжне доручення № 106984 від 19.04.2021.
Усього оплата відповідачем за даною специфікацією склала 4 224 630, 00 грн.
Як зазначає позивач за первісним позовом, усі документи на відвантажений товар були надіслані покупцеві Новою Поштою, та отримані останнім. Але підписані з боку покупця документи на адресу постачальника повернуті не були.
Отже заборгованість покупця за отриманий за специфікацією № 3 від 18.02.2021 товар складає 162 180, 00 грн.
Згідно зі специфікацією № 4 від 19.02.2021 постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 60,0 тон за ціною 8 250, 00 грн/тона (з ПДВ), на умовах СТР ст. Індустріальна Південна залізниця. Згідно з транспортною інструкцією від покупця вантажоодержувачем виступив ФОП Гнездилов В.І. Фактично 19.02.2021 було відвантажено один критий залізничний вагон № 63623086 (вага 60,0 тон), з селітрою аміачною. Товар прибув та станцію призначення та був отриманий одержувачем 22.02.2021, про що свідчать залізничні накладні (відмітки у розділах 51, 52, 53).
Після прибуття вантажу на кінцеву станцію 22.02.2021 було оформлено накладну № 22/02-12 на суму 495 000, 00 грн.
Оплату за постачання покупець зробив 22.02.2021 на повну суму поставки, платіжне доручення № 542 від 22.02.2021. Документи для придбання зазначеної партії товару підписані обома сторонами.
Згідно зі специфікацією № 5 від 26.02.2021 постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 120,000 тон за ціною 8370,00 грн/тона (з ПДВ), на умовах СТР ст. Індустріальна Південна залізниця. Згідно з транспортною інструкцією від покупця вантажоодержувачем виступив ФОП Гнездилов В.І. Фактично 03.03.2021 було відвантажено два криті залізничні вагони №№ 65319568 (всі 60,0 тон), 61119111 (вага 60,0 тон), з селітрою аміачною загальною вагою 120,000 тон. Після прибуття вантажу на кінцеву станцію 06.03.2021 було оформлено накладну № 06/03-03 у розмірі 1 004 400, 00 грн. Оплату за поставку покупець зробив 09.03.2021 на повну суму поставки. Документи для придбання зазначеної партії товару підписані обома сторонами.
Згідно зі специфікацією № 6 від 24.03.2021 постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 134,000 тонн за ціною 7950,00 грн/тона, на умовах СТР ст. Індустріальна, Південна залізниця. Згідно з транспортною інструкцією від покупця вантажоодержувачем виступив ФОП Гнездилов В.І. Фактично 24.03.2021 було відвантажено два криті залізничні вагони №№ 29055928 (вага 67,0 тон), 29056843 (вага 67,0 тон), з селітрою аміачною загальною вагою 134,000 тони. Товар прибув на станцію призначення та був отриманий одержувачем 28.03.2021, про що свідчать залізничні накладні (відмітки у розділах 51, 52, 53). Після прибуття вантажу на кінцеву станцію 28.03.2021 було оформлено накладну № 28/03-02 на суму 1 065 300, 00 грн.
Оплату за поставкою покупець здійснив 29.03.2021 на повну суму поставки.
Як зазначає позивач за первісним позовом, усі документи на відвантажений товар були надіслані покупцеві Новою Поштою, та отримані останнім. Але підписані з боку покупця документи на адресу постачальника повернуті не були.
Таким чином, позивачем за первісним позовом за договором поставки № 33 від 15.02.2021 поставлено, а відповідачем отримано товар - селітру аміачну у кількості 1 237 тон на суму 9 981 115, 25 грн. Натомість оплачено відповідачем було 9 818 935, 25 грн.
Отже заборгованість відповідача за первісним позовом за поставлений товар за специфікацією № 3 складає - 162 180, 00 грн, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області. Додатково позивачем були нараховані штрафні санкції, інфляційні втрати та 3 % річних.
Звертаючись до господарського суду з зустрічним позовом, ТОВ "ТБ "Новаагро" посилається на наступне.
За специфікацією № 1 від 15 лютого 2021 року відповідач за зустрічним позовом зобов'язався поставити селітру аміачну у обсязі 131,2 тонн загальною вартістю 1 049 605,25 грн у строк до 28 березня 2021 року на умовах СРТ (Інкотермс 2020) - ст. Індустріальна, Південна залізниця.
За специфікацією № 2 від 15 лютого 2021 року відповідач за зустрічним позовом зобов'язався поставити селітру аміачну у обсязі 240 тонн загальною вартістю 1 980 000, 00 грн у строк до 28 лютого 2021 року на умовах СРТ (Інкотермс 2020) - ст. Індустріальна, Південна залізниця.
За специфікацією № 3 від 18 лютого 2021 року відповідач за зустрічним позовом зобов'язався поставити селітру аміачну у обсязі 800 тонн загальною вартістю 6 360 000,00 грн у строк до 15 березня 2021 року на умовах СРТ (Інкотермс 2020) - ст. Індустріальна, Південна залізниця.
Позивач за зустрічним позовом заперечує щодо інформації про обсяг та загальну ціну товару за специфікацією № 3 та зазначає про її підписання лише зі сторони відповідача за зустрічним позовом.
19 лютого 2021 року між сторонами було укладено специфікацію № 4 до договору, відповідно до якої відповідач за зустрічним позовом зобов'язався поставити селітру аміачну у кількості 60 тонн загальною вартістю 495 000, 00 грн у строк до 28 лютого 2021 року на умовах СРТ (Інкотермс 2020) - ст. Індустріальна, Південна залізниця.
26 лютого 2021 року між сторонами було укладено специфікацію № 5 до договору поставки, за якою відповідач за зустрічним позовом зобов'язався поставити селітру аміачну у кількості 120 тонн загальною вартістю 1 004 400, 00 грн у строк до 07 березня 2021 року на умовах СРТ (Інкотермс 2020) - ст. Індустріальна, Південна залізниця.
Щодо умов поставки за специфікацією № 6 від 23 березня 2021 року, позивач за зустрічним позовом зазначає, що ним не погоджувалась ціна поставки загальною вартістю 1 065 300,00 грн.
Щодо ціни товару за останньою специфікацією, позивачем за зустрічним позовом з метою узгодження вартості товару 23 березня 2021 року було направлено на адресу відповідача за зустрічним позовом специфікацію № 6 до договору, відповідно до якої загальна сума товару склала 903 052,80 грн.
30 травня 2022 року позивачем за зустрічним позовом було повторно направлено на адресу відповідача за зустрічним позовом специфікацію № 6, відповідно до умов якої загальна вартість товару, що належала до поставки у кількості 134 тони становить 903 052,80 грн. Разом зі специфікацією № 6 також було направлено видаткову накладну № 28/03-02 від 28 березня 2021 року за якою було прийнято товар обсягом у 134 тони за ціною 6 739, 20 грн за 1 т (разом з ПДВ).
Таким чином, як вказує позивач за зустрічним позовом, ТОВ "ТАН-2001" за договором поставки було поставлено товар у загальному обсязі 1237 тон загальною вартістю 9 818 868, 25 грн, що підтверджується видатковими накладними № 28/03-01 від 28.03.2021 обсягом у 131,2 т., № 19/02-01 від 19.02.2021 обсягом у 120,0 т., № 22/02-01 від 22.02.2021 обсягом у 120,0 т., № 22/02-02 від 22.02.2021 обсягом у 60,0 т., № 06/03-03 від 06.03.2021 обсягом у 120,0 т., № 28/03-02 від 28.03.2021 обсягом у 134,0 т., 05/04-01 від 05.04.2021 обсягом у 122,0 т., № 06/04-01 від 06.04.2021 обсягом у 183,0 т., № 13/04-01 від 13.04.2021 обсягом у 61,0 т., № 15/04-01 від 15.04.2021 обсягом у 185,8 т.
Отже за твердженням позивача за зустрічним позовом, обсяг товару щодо якого було порушено строк поставки і який не був поставлений відповідачем за зустрічним позовом становить 248,2 тони.
При цьому позивач за зустрічним позовом вказує, що на виконання умов договору поставки, позивачем за зустрічним позовом було сплачено за товар у загальній сумі 9 818 935, 25 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких надані до матеріалів справи, і більш того, сплачено надлишкову суму у розмірі 67, 20 грн.
Таким чином, підставою для звернення ТОВ "ТБ "Новаагро" до Господарського суду Харківської області із зустрічним позовом, стало порушенням ТОВ "ТАН-2001" зобов'язань щодо строку поставки узгодженого обсягу товару за договором, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 308 125, 82 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Зі змісту наданих у справу доказів вбачається, що в період з 19.02.2021 по 15.04.2021 позивачем за первісним позовом, на виконання умов договору поставки № 33 від 15 лютого 2021 року здійснено поставку товару (селітри аміачної) у загальному обсязі 1237 тонн загальною вартістю 9 818 868, 25 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 28/03-01 від 28.03.2021 обсягом у 131,2 т., № 19/02-01 від 19.02.2021 обсягом у 120,0 т., № 22/02-01 від 22.02.2021 обсягом у 120,0 т., № 22/02-02 від 22.02.2021 обсягом у 60,0 т., № 06/03-03 від 06.03.2021 обсягом у 120,0 т., № 28/03-02 від 28.03.2021 обсягом у 134,0 т., 05/04-01 від 05.04.2021 обсягом у 122,0 т., № 06/04-01 від 06.04.2021 обсягом у 183,0 т., № 13/04-01 від 13.04.2021 обсягом у 61,0 т., № 15/04-01 від 15.04.2021 обсягом у 185,8 т.
В період з 19.02.2021 по 19.04.2021 відповідачем за первісним позовом було здійснено оплату по договору поставки № 33 від 15 лютого 2021 року на загальну суму 9 818 935, 25 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 403 від 29.03.2021 на суму 1 049 605, 25 грн, № 222 від 19.02.2021 на суму 990 000, 00 грн, № 541 від 22.02.2021 на суму 990 000, 00 грн, № 106152 від 18.02.2021 на суму 318 000, 00 грн, № 106802 від 06.04.2021 на суму 969 900, 00 грн, № 665 від 08.04.2021 на суму 1 028 332, 50 грн, № 106918 від 14.04.2021 на суму 461 100, 00 грн, № 106968 від 16.04.2021 від 1 350 000, 00 грн, № 106984 від 19.04.2021 від 97 297, 50 грн, № 542 від 22.02.2022 на суму 495 000, 00 грн, № 615 від 09.03.2021 на суму 1 004 400, 00 грн, № 404 від 29.03.2021 на суму 1 065 300, 00 грн.
Таким чином, оцінка наданих сторонами доказів, дає підстави для висновку, що матеріали справи підтверджують факт поставки на користь відповідача за первісним позовом товару у кількості 1237 тонн в період з 19.02.2021 по 15.04.2021 на загальну суму 9 818 868, 25 грн, а також факт здійснення відповідачем за первісним позовом оплати за поставлений товар в сумі 9 818 935, 25 грн.
Щодо умов поставки товару на підставі специфікації № 3 від 18.02.2021, суд зазначає наступне.
В обґрунтування фактичних обставин поставки товару на підставі специфікації № 3 від 18.02.2021, позивач за первісним позовом стверджує, що постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 666,000 тон за ціною 7 950, 00 грн/тону (з ПДВ) на суму 5 294 700, 00 грн на умовах СРТ ст. Індустріальна Південна залізниця.
Під час розгляду даного спору, відповідач за первісним позовом заперечував обсяг та загальну ціну товару, які містяться у наданій до позову ТОВ "ТАН-2001" специфікації № 3, яка підписана лише зі сторони останнього.
Дослідивши долучену до матеріалів справи позивачем за первісним позовом специфікацію № 3 від 18.02.2021, суд встановив, що ця специфікація містить підпис і відбиток печатки лише однієї сторони - позивача за первісним позовом.
Зазначене також не заперечується позивачем за первісним позовом, який в наданому до суду відзиві на зустрічний позов вказував на те, що дана специфікація була відправлена на адресу ТОВ «ТБ «Новаагро», проте підписана з боку покупця та повернута на адресу постачальника не була.
За таких обставин, суд вважає, що умови поставки за наданою позивачем за первісним позовом специфікацією № 3 не були погоджені відповідачем за первісним позовом, а тому зобов'язань щодо їх виконання не виникло.
Водночас відповідач за первісним позовом надав специфікацію № 3 від 18.02.2021, яка містить відмінні від наданої позивачем за первісним позовом специфікації умови поставки та підтверджує погоджені зобов'язання сторін щодо поставки селітри аміачної у кількості 800 тонн за ціною 6 625, 00 грн/тону на суму 6 360 000, 00 грн.
Зазначене не заперечується ТОВ "ТАН-2001", який вказує на те, що оскільки покупець визнає специфікацію № 3 на поставку у кількості 800 тонн за ціною 6 625, 00 грн/тону (без ПДВ), яка була підписана обома сторонами, постачальник також не заперечує поставку за даною специфікацією.
Щодо взаємовідносин сторін стосовно поставки товару на підставі специфікації № 6 від 23.03.2021 суд, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи дійшов висновку про непогодження сторонами умов договору за специфікацією № 6 від 23.03.2021, виходячи з наступного.
В обґрунтування фактичних обставин поставки товару на підставі специфікації № 6 від 23.03.2021, позивач за первісним позовом стверджує, що він зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 134 тони за ціною 7950,00 грн/тону (з ПДВ) загальною вартістю 1 065 300, 00 грн на умовах СРТ ст. Індустріальна Південна залізниця. Зазначає, що фактично 24.03.2021 було відвантажено два криті залізничні вагони № 29055928 (всі 67,0 тонн), 29056843 (вага 67,0 тонн) з селітрою аміачною загальною вагою 134,0 тонн. Товар прибув на станцію призначення та був отриманий одержувачем 28.03.2021, про що свідчать залізничні накладні (відмітки у розділах 51, 52, 53). Після прибуття вантажу на кінцеву станцію 28.03.2021 було оформлено накладну № 28/03-02 у розмірі 1 065 300, 00 грн. Усі документи були надіслані відповідачу за первісним позовом, але назад підписані з його боку не надано.
При цьому відповідач за первісним позовом заперечив погодження ним ціни товару, яку вказує позивач за первісним позовом, стверджує, що не підписував долучену до матеріалів справи позивачем за первісним позовом специфікацію № 6 від 23.03.2021.
Суд, дослідивши долучені сторонами до матеріалів справи екземпляри специфікації № 6 від 23.03.2021 встановив, що надані екземпляри специфікації № 6 від 23.03.2021 містять зі свого боку підписи і відбитки печаток лише однієї зі сторін.
Водночас в матеріалах справи наявні докази відправлення відповідачем за первісним позовом на адресу позивача за первісним позовом специфікації № 6 від 23.03.2021 відповідно до умов якої, загальна вартість товару, що належала до поставки у кількості 134 тони становить 903 052, 80 грн, а також наявні докази відправлення видаткової накладної № 28/03-02 від 28 березня 2021 року, за якою було прийнято товар обсягом у 134 тони за ціною 6739,20 грн за 1 т (разом з ПДВ).
Судом встановлено, що позивач за первісним позовом 03.06.2022 отримав направлені відповідачем за первісним позовом екземпляри специфікації № 6 від 23.03.2021 та видаткової накладної № 28/03-02 від 28 березня 2021 року, що вбачається із перевірки на офіційному веб-сайті Укрпошти статусу відправлення за трек номером зазначеному на цінному листі.
Матеріали справи не містять доказів погодження позивачем за первісним позовом вартості товару за специфікацією № 6 від 23.03.2021 на підставі надісланих відповідачем за первісним позовом документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Тобто, підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі, наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Натомість у зв'язку із відсутністю підписів обох сторін у наданих екземплярах специфікації № 6 від 23.03.2021, суд дійшов висновку про непогодження сторонами умов договору поставки за специфікацією № 6 від 23.03.2021.
Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд зазначає про недоведеність позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами факту наявності у відповідача за первісним позовом заборгованості за договором поставки № 33 від 15 лютого 2021 року в розмірі 162 180, 00 грн, що є підставою для відмови у задоволенні вимог за первісним позовом.
Розглянувши позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені у розмірі 308 125, 82 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено п. 5.3 договору поставки, за умови передоплати за товар, і у випадку прострочення поставки товару, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості не поставленого в строк товару, за кожний день прострочення, до повного виконання постачальником зобов'язання з поставки товару.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку із порушенням відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним) своїх зобов'язань за договором щодо строку поставки товару за специфікацією № 3 від 18 лютого 2021 року, позивачем за зустрічним позовом були нараховані штрафні санкції, які встановлені у договорі та у пункті 5 специфікації № 3 від 18.02.2021.
Відповідно до пункту 5 специфікації № 3 від 18 лютого 2021 року за несвоєчасну поставку товару, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми передоплати за кожен день прострочення до повного виконання постачальником зобов'язання із поставки товару.
Позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення пеню, яка станом на 23.02.2022 становить 308 125, 82 грн.
Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти заявленої до стягнення суми пені, зазначає, що даний розрахунок є необґрунтованим, не відповідає нормам законодавства, умовам договору та обставинам поставки за договором.
Натомість суд зауважує, що відповідачем за зустрічним позовом не доведено невідповідності даного позивачем розрахунку умовам договору та не надано суду контррозрахунку суми пені.
Отже, перевіривши розрахунок позивача за зустрічним позовом суми заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення пені в сумі 308 125, 82 грн за порушення відповідачем за зустрічним позовом строку поставки товару за договором № 33 від 15 лютого 2021 року, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Ст. 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша); законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина друга); обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд доходить висновку про задоволення зустрічного позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України, відповідно до приписів якої, враховуючи відмову у задоволенні первісного позову, судові витрати за його подання покладаються на позивача за первісним позовом. При цьому, беручи до уваги задоволення зустрічного позову, витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на відповідача за зустрічним позовом у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 180, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд
У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
Зустрічний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАН-2001» (03186, м. Київ, вул. Антонова, будинок 5-Б, офіс 701; код ЄДРПОУ 31445756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро» (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66; код ЄДРПОУ 39820081) за договором поставки (оптової партії товарів) № 33 від 15 лютого 2021 року пеню у розмірі 308 125, 82 (триста вісім тисяч сто двадцять п'ять гривень 82 коп.), судовий збір у розмірі 4 621, 90 (чотири тисячі шістсот двадцять одна гривня 90 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАН-2001» (03186, м. Київ, вул. Антонова, буд. 5-Б, офіс 701; код ЄДРПОУ 31445756).
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро» (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66; код ЄДРПОУ 39820081).
Повне рішення складено 02.12.2022.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/310/22