Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" грудня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/744/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків
до Дергачівської міської ради Харківської області, м. Дергачі
про стягнення 112 950,52 грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", м. Харків звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Дергачівської міської ради Харківської області, м. Дергачі заборгованість за електричну енергію у сумі 97832,57 грн., пеню в сумі 7346,98 грн., 3% річних у сумі 2336,74 грн., інфляційні втрати в сумі 5434,23 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 30.03.22р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/744/22 без повідомлення учасників справи.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття позовного провадження був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою, вказаною у позовній заяві позивачем, яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: пл. Перемоги. 5, м. Дергачі, Харківська область, 62303.
Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа розглядається судом за наявними у ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України “Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ “Харківенергозбут” є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.10.2018 № 1268.
ПрАТ “Харківенергозбут”, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному “Правилами роздрібного ринку електричної енергії” (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Постанова), та на умовах договору постачання універсальних послуг.
На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ “Харківенергозбут”.
Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також згідно з п. 7 Постанови, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ ''Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.
Слід зазначити, що згідно з п.п. 4.12, 4.13 розділу IV Правил, затверджених Постановою розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п.10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ “Укрзалізниця") та затверджуються Регулятором.
Дергачівська міська рада приєдналась до умов договору № 53330 від 01.01.19 шляхом підписання заяви-приєднання на умовах комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів.
Згідно п. 2.1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 5.8 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 5.9 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.
Згідно з п. 5.10 Договору, оплата рахунка постачальника мас бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції. За умовами п. З комерційної пропозиції № 2, розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунку споживачу постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п.6.2договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Пунктом 4 комерційної пропозиції № 2, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
У відповідності до п. 5.11 договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією. Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором, споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Пунктом 7 комерційної пропозиції № 2 передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції. Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних та індексу інфляції повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
Згідно з переданими оператором системи розподілу даними ПрАТ “Харківенергозбут" для Дергачівської міської ради було сформовано наступні рахунки за електричну енергію:
- за січень 2021 на суму 32420,11 грн. Рахунок було направлено поштовим зв'язком на адресу відповідача 01.02.2021, строк оплати рахунку по 15.02.2021.
- за лютий 2021 на суму 36242,26 грн. Рахунок було направлено поштовим зв'язком на адресу відповідача 01.03.2021, строк оплати рахунку по 16.03.2021.
-за березень 2021 на суму 29170,20 грн. Рахунок було направлено поштовим зв'язком на адресу відповідача 01.04.2021, строк оплати рахунку по 15.04.2021.
За твердженнями позивача, станом на 01.01.2022 сума заборгованості за спожиту електричну енергію по договору №53330 від 01.01.19 складає 97832,57 грн.
Таким чином, позивач вказує, що ПрАТ “Харківенергозбут" як постачальник, виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, але відповідач умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за електричну енергію в сумі 97832,57 грн., з яких: електрична енергія - 81527,14 грн. та ПДВ на ел. енергію - 16305, 43 грн., що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності до статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються приписи статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо.
Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче маг настати, підтягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор маг право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за договором, відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг з поставки електричної енергії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки, станом на дату звернення позивачем до суду з відповідним позовом, відповідачем не була сплачена заборгованість за спожиту електричну енергію по договору № 53330 від 01.01.2019 в розмірі 97832,57 грн., з огляду на вищенаведене, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 97832,57 грн. за поставлену відповідачу електричну енергію.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно ст. ст. 610, 611ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Частинами 1,3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У відповідності до п. 7 комерційної пропозиції № 2 та положень п. 5.11 Договору, в якому зазначено, що при порушенні термінів розрахунку за спожиту електричну енергію споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі 7346,98 грн.
Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем суми пені та встановлено, що вона підлягає частковому стягненню в сумі 7313,76 грн. В частині стягнення пені в сумі 33,22 грн. слід відмовити.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат позивача, судом встановлено, що він здійснений неправильно, оскільки позивачем при нарахуванні трьох відсотків річних та інфляційних втрат початковою датою періоду нарахування є останній день, у який зобов'язання може бути виконане.
Здійснивши перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме 3% річних в сумі 2336,74 грн. та інфляційні втрати в сумі 5434,23 грн.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення заборгованості у розмірі 97832,57 грн.; 3% річних в сумі 2336,74 грн.; інфляційних втрат в сумі 5434,23 грн.; пені у розмірі 7313,76 грн., - позовні вимоги підлягають задоволенню. В іншій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 46, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 130, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Дергачівської міської ради (пл. Перемоги. 5, м. Дергачі, 62303 код ЄДРПОУ 04059496) на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут” (вул. Плеханівська, 126, м. Харків. 61037, п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ “Ощадбанк" НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328, ІПН: 422063220326) основну заборгованість за електричну енергію в сумі 97832,57 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Дергачівської міської ради (пл. Перемоги. 5, м. Дергачі, 62303 код ЄДРПОУ 04059496) на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут” (вул. Плеханівська, 126, м. Харків. 61037, п/р НОМЕР_2 в АТ “Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 42206328, ІПН: 422063220326) суму 3% річних в розмірі 2336,74 грн.; суму інфляційних втрат в розмірі 5434,23 грн.; пеню у розмірі 7313,76 грн.
В частині стягнення пені в сумі 33,22 грн. - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Дергачівської міської ради (пл. Перемоги. 5, м. Дергачі, 62303 код ЄДРПОУ 04059496) на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут” (вул. Плеханівська, 126, м. Харків. 61037, п/р НОМЕР_2 в АТ “Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 42206328, ІПН: 422063220326) витрати по сплаті судового збору в сумі 2480,27 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "01" грудня 2022 р.
Суддя Л.В. Шарко