Рішення від 18.11.2022 по справі 921/7/22

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

18 листопада 2022 року м. ТернопільСправа № 921/7/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

при секретарі судового засідання Василишин О.С.

розглянув справу

за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, проспект Перемоги, 65, м. Київ, 03062

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Афродіта-М”, вул. Об'їзна, 27А, с.Великі Гаї, Тернопільського району, Тернопільської області, 47722

про стягнення 12 145,15грн сплаченого страхового відшкодування.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з відсутністю учасників справи, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Ухвалою суду від 20.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено на 18.02.2022, сторони повідомлені про дату і час судового засідання.

Ухвалами суду від 18.02.2022 та від 22.03.2022, враховуючи не отримання відповідачем позовної заяви, яка відповідно до відстеження на офіційному сайті "Укрпошта" повернулася позивачу 21.01.2022, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи Указ Президента України № 64 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, розгляд справи відкладено відповідно на 22.03.2022 та на 06.05.2022. Сторони повідомлені про дату і час судових засідань.

У судових засіданнях 06.05.2022 та 31.05.2022, для надання позивачу можливості отримати та ознайомитись із поданим відповідачем відзивом №б/н від 05.05.2022 (вх. №2773 від 06.05.2022), постановлено ухвали про оголошення перерви відповідно до 31.05.2022 та до 10.06.2022, які занесено в протоколи судових засідань. Сторони повідомлені про дату і час судових засідань.

Ухвалами суду від 10.06.2022 та від 09.08.2022, враховуючи клопотання сторін та для надання відповідачу можливості подати заперечення на подану позивачем відповідь на відзив №4195 ТАС від 29.06.2022 (вх. №4270 від 05.07.2022), відкладено судове засідання відповідно на 09.08.2022 та на 23.08.2022, а в судовому засіданні 23.08.2022, за клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з поданими відповідачем запереченнями на відповідь на відзив «б/н від 23.08.2022 ( вх.№5463 від 23.08.2022), постановлено ухвалу про оголошення перерви до 13.09.2022, яку занесено у протокол судового засідання. Представники сторін повідомлені про дату і час судового засідання.

Ухвалами суду від 13.09.2022 та від 23.09.2022, враховуючи клопотання представника відповідача, думку представника позивача, відкладено розгляд справи відповідно на 23.09.2022 та на 07.10.2022. Сторони повідомлені про дату і час судового засідання.

Ухвалою суду від 18.10.2022, приймаючи до уваги, що судове засідання у визначений час (07.10.2022) не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Стадник М.С. у відпустці, призначено судове засідання на 18.11.2022р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступне:

- між ПрАТ "Страхова компанія "ТАС" та ОСОБА_1 укладено 15.09.2020 Договір добровільного страхування майна та відповідальності, а саме нерухомого майна - приміщення Естет студії краси "Міра краси", за адресою: АДРЕСА_1 , з яким 30.12.2020 відбулася страхова подія - затоплення водою приміщення, про що 04.01.2021 складено акт про залиття (аварію), що сталася в системі холодного (гарячого) водопостачання та централізованого опалення;

- комісією встановлено, що залиття приміщення сталося з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 ;

- за заявою страхувальника від 05.01.2021 затоплення приміщення Естет студії краси "Міра краси" визнано страховим випадком на підставі акту огляду від 13.01.2021, кошторису на будівельні роботи, страхового акту від 19.01.2021 з розрахунком суми страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 12 145,15грн згідно платіжного доручення №153924 від 20.01.2021;

- з моменту виплати страхового відшкодування, позивач отримав право вимоги до власника квартири АДРЕСА_2 , яким згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ТОВ “Афродіта-М”, як до особи відповідальної за завдані збитки;

- доводи відповідача про те, що акт від 04.01.2021 є неналежним доказом наявності вини відповідача у залитті квартири, не заслуговують на увагу, оскільки такий повністю відповідає формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» і в ньому наведені: дата та місце складання, члени комісії, що складають акт, місце де трапилося залиття, наслідки залиття, а також причини залиття. Просить позов задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне:

- особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини;

- згідно акту про залиття, що відбулося в системі холодного (гарячого) водопостачання та централізованого опалення від 04.01.2021 складеного ТОВ "Коменерго-Тернопіль 5", обстеження квартири з якої ймовірно відбувалося затоплення працівниками організації не проводилося, власника квартири не викликалося, що є порушенням вимог чинного законодавства, оскільки присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної сторони є обов'язковою;

- в акті не відображені прізвище, ім'я по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнали шкоди, тобто не має підтверджуючих документів на власність чи оренду вказаного приміщення, а вказується назва салону краси; адреси квартири, поверх, форма власності, тобто вказано лише адреса будинок АДРЕСА_1 ; прізвище ім'я по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття, а лише вказується ім'я ОСОБА_2 , котрий повідомив якісь речі по телефону, а у висновку комісії не вказано даних щодо встановлення особи, що вчинила залиття, тому такий акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння майнової шкоди;

- щодо доказів підтвердження вартості шкоди спричиненої залиттям приміщення, то належним доказом розміру матеріальної шкоди може слугувати кошторис складений відповідною будівельною організацією, яка здійснила ремонтно-відновлювальні роботи у затопленому приміщенні, однак належним доказом вартості таких робіт буде висновок експертного дослідження, проведений відповідною експертною установою або атестованим експертом;

- акт огляду від 13.01.2021 складено представником ПрАТ СГ "ТАС" Бондаренко М.Н., який не є акредитованим експертом за участі ОСОБА_1 , які оглядали, як вказано в даному акті кімнату салону краси та встановили затоплення з верхньої квартири, якої саме не вказано, а у локальному кошторисі на будівельні роботи не вбачається організації, яка його склала та замовника для оцінки належності та допустимості його, як доказу вартості відновлювальних робіт. Також позивачем не додано до кошторису такі документи, як протокол узгодження ціни, договірної ціни, акт виконаних робіт, тощо. Просить в позові відмовити.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.

Враховуючи продовжені п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, встановив:

- між Приватним акціонерним товариством «Страхова група "ТАС" (Страховик) та фізичною особою ОСОБА_1 ( Страхувальник), укладено 15.09.2020 Догорів добровільного страхування майна та відповідальності №FO-00902712, предметом якого є страхування майна та відповідальності власника житлового приміщення Естет студія "Міра краси" за адресою АДРЕСА_1 .

Із застрахованим майном відбулася 30.12.2020 страхова подія - залиття водою, про що комісією у складі: в.о. головного інженера ТОВ "Коменерго - Тернопіль 5" Іванини Г.Ю., майстра дільниці ОСОБА_3 , слюсаря-ремонтника Ошуст Р. складено акт від 04.01.2021 про залиття (аварію), що трапилася в системі холодного (гарячого) водопостачання та централізованого опалення, яким встановлено, що відповідно до повідомлення невідомої особи, яка здійснювала ремонт у вище розташованій квартирі АДРЕСА_2 , залиття відбулося з системи централізованого опалення. При цьому у акті зафіксовано, що доступу до квартири, з якою відбулося залиття не надано.

ОСОБА_1 звернулася 05.01.2021 до ПрАТ «Страхова група "ТАС" із заявою про настання події із застрахованим майном та виплати страхового відшкодування.

Позивач розглянув заяву Страхувальника та на підставі:

1/ Акту огляду від 13.01.2021 складеного представником ПрАТ "СГ "ТАС" Бондаренко М.Л. за участі страхувальника ОСОБА_1 , в якому встановлено пошкодження приміщення кабінету салону краси, за адресою АДРЕСА_3 внаслідок затоплення з верхньої квартири: пошкоджено натяжну стелю та підкладку під стелю, стіни, тріщини в бетонному перекритті стелі, на підтвердження чого долучено фотографії;

2/ Локального кошторису на ремонтні роботи №2-1-1 на ремонтні роботи приміщення салону краси: АДРЕСА_1 , за формою №1, затвердженою ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", наказ Мінрегіонбуду від 05.07.2013 № 293 (чинним на дату спірних правовідносин), відповідно до якого вартість робіт і витрат по розбиранню підвісних стель, улаштуванню підвісної стелі та ремонт штукатурки стель, каменю та бетону з вапняним розчином на площі до 20 м2 товщина шару 20 мм становить 12 145,15грн;

3/ Страхового акту №00039/28/521 від 19.01.2021 затвердженого начальником Центрального Управління врегулювання страхових випадків ПрАТ "СГ "ТАС" з розрахунком страхового платежу, який становить 12 145,15грн, - виплатив страхове відшкодування на користь Страхувальника ОСОБА_1 в сумі 12 145,15грн, що підтверджується платіжним дорученням №153924 від 20.01.2021.

З моменту виплати страхового відшкодування, позивач отримав право вимоги до відповідача, що і стало підставою звернення з позовом до суду.

Суд, на підставі ст.86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим доказам та наведеним учасниками справи доводам в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому, суд виходив із наступного.

Згідно зі статтею 979 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про страхування", добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

За частиною другою статті 8 Закону України "Про страхування" під страховим випадком розуміється подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком ( ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування").

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування").

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для правильного вирішення питання щодо стягнення відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування», статті 993 ЦК України суми шкоди, завданої внаслідок залиття, важливим є встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст. 1166 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено:

- згідно інформації з Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (дата реєстрації 26.06.2019) власником нежитлового приміщення №2 салону краси "Міра краси" розміщеного за адресою АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 ;

- згідно інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно ( дата реєстрації 14.04.2020 ) власником квартири АДРЕСА_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Афродіта - М";

- факт залиття ТОВ "Афродіта -М" салону краси "Міра краси" за адресою АДРЕСА_3 підтверджено комісійним Актом про залиття (аварію), що трапилась в системі холодного (гарячого) водопостачання та централізованого опалення від 04.01.2021 складеного ТОВ "Коменерго - Тернопіль 5" у якому також зазначена інформація про не допуск членів комісії до квартири АДРЕСА_1 з якої відбулося залиття та в якій здійснювався ремонт, про що свідчить інформація «після зняття натяжної стелі виявили прорубані наскрізні шви між 3-ма панелями » та невідомою особою на ім'я ОСОБА_2 повідомлено про залиття із системи центрального опалення;

- відповідно до Страхового акту №00039/28/521 від 19.01.2021, розрахунку до нього позивачем здійснено страхове відшкодування на користь Страхувальника ОСОБА_1 в сумі 12 145,15грн, що підтверджується платіжним дорученням №153924 від 20.01.2021.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу кошти виплачені останнім як страхове відшкодування власнику салону краси.

Доводи представника відповідача про не підтвердження факту залиття та розміру шкоди належними доказами, судом відхиляються з огляду на наступне.

1/ Щодо невідповідності Акту про залиття від 04.01.2021 встановленій чинним законодавством формі.

Відповідно до п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 (далі - Правила) у разі залиття квартири складається відповідний акт за формою згідно Додатку №4 до Правил, в якому зазначається факт залиття квартири та його наслідки, які фіксуються актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Разом з тим, відсутність представника відповідача під час складання акту про залиття приміщення жодним чином не спростовує наявність його вини в заподіянні шкоди. У даному випадку відсутність вини має доводити особа, до якої заявлено вимоги про відшкодування шкоди, а саме спростувати факт здійснення ремонту у квартирі та спричиненні пошкодження, та факт не допуску до квартири: - підтвердити факт використання приміщення власником за призначенням (перебування власника (працівників) у період з 30.12.2020 (виявлення залиття) до 04.01.2021 (складання акту) у квартирі); інформація про обізнаність власниці салону "Міра краси" та членів комісії про власника, керівника товариства та засоби зв'язку з ними (наявність, відсутність вивіски ТОВ "Афродіта -М"); у відзиві представник також не зазначає таку інформацію, не заперечує проведення ремонту та причини спричинення залиття, а отже не спростував факти зафіксовані Актом.

2/ Відповідач не спростував належними доказами як факту заподіяння шкоди особі, яка отримала від позивача страхове відшкодування, так і розміру заподіяної шкоди.

Так, суд звертає увагу відповідача, що його посилання на недоведеність вартості ремонтних робіт, відсутність доказів як спричинення збитків так і їх фактичного понесення, та складання представником ПрАТ "Страхова група "ТАС" Акту огляду від 13.01.2021, який не є акредитованим експертом, не спростовані доказами, зокрема і експертним висновком, який сторони можуть надати суду, що розмір заподіяної шкоди не відповідає розміру визначеному в Локальному кошторисі вартості ремонтних робіт, Страховому акті від 19.01.2021 та розрахунку суми страхового відшкодування.

Слід зазначити, що відповідач посилаючись на висновки КЦС ВС у постановах у справах № 2-1974/11 від 21.02.2018 та №465/2120/14-ц від 10.05.2018 не звернув увагу на те, що вина відповідача у першому випадку не доведена, враховуючи наявність акту про залиття і його квартири, а у другому випадку вина спростована судовим експертним дослідженням, тоді як у даній справі такі докази відсутні.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. 76-79 ГПК України).

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не спростовані належними доказами відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Афродіта-М” (вул. Об'їзна, 27А, с.Великі Гаї, Тернопільського району, Тернопільської області, 47722, ідентифікаційний код 43580523) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (проспект Перемоги, 65, м. Київ, 03062, ідентифікаційний код 30115243) 12 145 (дванадцять тисяч сто сорок п'ять ) грн 15 коп. сплаченого страхового відшкодування та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 29 листопада 2022 року.

Суддя М.С. Стадник

Попередній документ
107650961
Наступний документ
107650963
Інформація про рішення:
№ рішення: 107650962
№ справи: 921/7/22
Дата рішення: 18.11.2022
Дата публікації: 05.12.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (18.11.2022)
Дата надходження: 17.01.2022
Предмет позову: стягнення 12 145,15 грн
Розклад засідань:
20.11.2025 02:40 Господарський суд Тернопільської області
20.11.2025 02:40 Господарський суд Тернопільської області
20.11.2025 02:40 Господарський суд Тернопільської області
20.11.2025 02:40 Господарський суд Тернопільської області
20.11.2025 02:40 Господарський суд Тернопільської області
20.11.2025 02:40 Господарський суд Тернопільської області
20.11.2025 02:40 Господарський суд Тернопільської області
20.11.2025 02:40 Господарський суд Тернопільської області
20.11.2025 02:40 Господарський суд Тернопільської області
18.02.2022 11:00 Господарський суд Тернопільської області
23.08.2022 11:30 Господарський суд Тернопільської області
23.09.2022 14:30 Господарський суд Тернопільської області
07.10.2022 14:00 Господарський суд Тернопільської області
18.11.2022 11:30 Господарський суд Тернопільської області