Справа № 369/2825/22
Провадження № 2-а/369/129/22
Іменем України
02.12.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Дубас Т.В.,
за участю секретаря: Житар А.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Києво- Святошинського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченка Владислава Олеговича, Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, -
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченка Владислава Олеговича, Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що 14 грудня 2021 рокустаршим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком Владиславом Олеговичем було винесено постанову серії ВМ № 00003229 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу 17 000,00 грн.
Відповідно до змісту постанови, керуючи транспортним засобом з напівпричепом - цистерною, позивач здійснював перевезення вантажу з перевищенням нормативних вагових параметрів, зазначених в п. 22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), чим порушив ПДР.
Позивач вважав, що вищезазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Так, як вбачається з матеріалів справи, інспектор Савченко Владислав Олегович розглянув матеріали інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів wim1,1 щодо перевезення, яке відбувалось 12.12.2021 о 13-29, на автомобільний дорозі М-06 Київ-Чоп, км. 24+100, та вказав, що позивач, керуючи транспортним засобом з причепом - цистерною, здійснював перевезення вантажу з перевищенням нормативних параметрів, зазначених в п. 22.5 ПДР.
Відповідно до п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Позивач вказав, що у спірній постанові не вказано категорія марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, що позбавляє можливості кваліфікувати подію, як порушення вимог п. 22.5 ПДР та правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Як зазначено в позовній заяві, 14.12.2021 ОСОБА_1 було здійснено автомобільне перевезення з міста Новоград-Волинський, Житомирська область до міста Київ дизельного палива, що підтверджується товаро-транспортними накладними (далі - ТТН). Згідно ТТН загальна вага нафтопродуктів (нетто), що перевозиться: В00004607 - 17.190 Т, В00004605 - 8.534 т., загальна кількість: 25.724 т.
Згідно технічного паспорту автомобіля DAF XF95430, державний номер НОМЕР_1 та напівпричіп цистерна TREYLOR SSY 3CE державний номер НОМЕР_2 , маса без навантаження даних транспортних засобів складає: DAF XF95430 - 7.085 т., TREYLOR SSY 3CE - 6.160 т., загальна кількість: 13.245 т.
Отже, враховуючи дані показники, маса брутто (вага нафтопродуктів та вага автомобіля з причепом цистерною на момент перевезення) складає - 38.969 т., і співпадає з дозволеними показниками, зазначених п. 22.5 ПДР.
Позивач зазначив, що інспектор навмисно неправильно зазначив кількість осей, а саме вказав, що осі здвоєнні, хоча по факту було троє осі, що і послугувало допущенням помилки при автофіксації.
Таким чином, в порушення п. 22.5 ПДР, яка встановлює максимально допустиму вагу до 40 т., інспектор Савченко Владислав Олегович при фактичній вазі 38,969 т., проігнорував норми закону, а також свідомо допустив помилку щодо кількості наявних осей, виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та наклав стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
ОСОБА_1 просив суд визнати постанову серії ВМ № 00003229 від 14.12.2021, винесену старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком Владиславом Олеговичем про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП відносно нього - протиправною та скасувати її, а провадження по справі - закрити; стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір.
25.07.2022 представник Державної служби України з безпеки на транспорті подала до суду відзив на позовну заяву за вх. № 20522, відповідно до якого зазначила, що 14.12.2021 о 13 год. 29 хв. за адресою: М-06 Київ-Чоп, км 24 + 100, Миколаївська обл., зафіксовано транспортний засіб DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався із перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
За результатами фіксації в автоматичному режимі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті винесено постанову серії ВМ №00003229 від 14.12.2021, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Представник відповідача вказала, що оскаржувана постанова складена у повній відповідності до вимог чинного законодавства щодо здійснення контролю у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
Остання не погодилась із твердженням позивача про те, що вищезазначена постанова складена з порушенням КУпАП та інших норм законодавства у зв'язку з відсутністю інформації щодо тоннажу транспортного засобу, габаритно-вагових параметрів та невідомо з яких нормативних параметрів встановлено перевантаження.
Так, відповідно до п. 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (у редакції від 16.06.2021 № 623) у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначенням нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Таким чином, оскаржувана постанова містить всі передбачені законодавством реквізити та підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Аналізуючи норми законодавства, представник відповідача вказала, що та обставина, що належний позивачу транспортний засіб здійснював рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 ПДР без отримання на те спеціального дозволу, формує в його (позивача) діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Докази вчинення позивачем вищевказаного адміністративного правопорушення також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за наступними посиланнями: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00003229/.
Посилання на веб-сайт в мережі Інтернет мітиться в оскаржуваній постанові. Так само, оскаржувана постанова містить ідентифікатори доступу до веб-сайту.
Решта інформаційних даних, про відсутність яких наголошує позивач (тип транспортного засобу, ширина, висота, довжина транспортного засобу, міжосьова відстань тощо, не має значення для встановлення події правопорушення).
Як зазначено у відзиві на позовну заяву, вимірювальним обладнанням автоматичного пункту проведено точне вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу DAF XF 95.430 державний номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якого встановлено, що відповідальною особою допущено рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР, а саме: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 13% (5,528 тон).
Відповідно до абз. 27глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно- матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.
Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM1,1.
Згідно сертифікату перевірки типу, виданого 17.06.2021 та чинного до 16.06.2031, прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 1 відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016 № 94.
Крім того, відповідно до сертифікату відповідності, виданого ДП «Укрметртестстандарт», прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 1 відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосовним вимогам Технічного регламенту. Для перевірки відповідності приладу таким вимогам були проведені випробування, викладені в 5.2. ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування», зокрема: випробування у русі згідно п.5.2.1.1; випробування для оцінення похибки під час випробування в русі згідно п. 5.
Представником відповідача зазначено, що п. 12 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (у редакції від 16.06.2021 № 623) передбачено, що автоматичний пункт, серед іншого, забезпечує визначення кількості осей транспортного засобу. І по суті закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи, а також унеможливлює наявність корупційної складової.
Так, за результатами габаритно-вагового контролю 14 грудня 2021 року посадовою особою Укртрансбезпеки старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко Владиславом Олеговичем видано постанову про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та встановлено перевищення навантаження на здвоєні (а не строєні) осі - 21,528 т при нормативно допустимому -16 т.
Представник відповідача зазначила про доведеність вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, дотримання інспектором поліції вимог КУпАП при розгляді справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, як наслідок - відсутність підстав для визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування. Просила відмовити у задоволенні позову.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви, докази, надані на її обґрунтування, повно, всебічно та об'єктивно оцінивши зібрані у справі докази, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, 14 грудня 2021 року старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком Владиславом Олеговичем було винесено постанову серії ВМ № 00003229 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17 000,00 грн.
Відповідно до змісту постанови, керуючи транспортним засобом з напівпричепом - цистерною, позивач здійснював перевезення вантажу з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 13 % (5,528 тон).
Відповідно до положень ст. 6 Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно п.7 вищезазначеного положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
Таким чином Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Частинами 2, 3, 4 ст.283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.
Виходячи із норм викладених в ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З викладеного вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
При цьому, ст. 62 Конституції України регламентує, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно оскаржуваної постанови від 14.12.2021, позивачем перевищено навантаження на здвоєні осі транспортного засобу DAF XF95430, проте як вбачається із наявних в матеріалах справи фото у вищезазначеного автомобіля строєні, а не здвоєні осі. Крім того, у відзиві на позовну заяву наведена формула відсоткового навантаження на строєні осі, при тому що оскаржувана постанова містить дані про здвоєні осі транспортного засобу.
Із наявних матеріалів справи не вбачається можливим з'ясувати на основі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу.
Натомість оскаржувана постанова містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувана постанова не містить, та доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагових норм не надано.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
З іншого боку, рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку інспектора, встановлені судом обставини, не спростовані відповідачами, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Вимога про визнання такої постанови протиправною задоволенню не підлягає, оскільки ч. 3 ст. 286 КАС України не передбачає такий спосіб захисту порушених прав та інтересів особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті витрат по сплаті судового збору у розмірі 496 грн. 20 коп.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», ст. ст. 6-7, 9, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 22.5 Правил дорожнього руху України, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченка Владислава Олеговича, Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ВМ № 00003229 від 14.12.2021, винесену старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченко Владиславом Олеговичем про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження по справі - закрити.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, адреса: м. Київ, пр. Перемоги, 14) витрати по сплаті судового збору у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Т.В. Дубас