Справа № 359/8524/22
Провадження № 1-кп/359/649/2022
18 листопада 2022 м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
під час відкритого судового засідання у кримінальному провадженні №12022111100001143, внесеного в ЄРДР 20.09.2022, провівши підготовче судове засідання по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.360, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 360, ч. 2 ст. 360, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
На початку підготовчого судового засідання в даному кримінальному провадженні, прокурором групи прокурорів у кримінальному провадження №12022111100001143, прокурором Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 було заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 діб, без визначення розміру застави, обґрунтовуючи тим, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується в умисних злочинах, передбачених ч. 1 ст. 360, ч. 2 ст. 360, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 27.09.2022 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із строком застосування до 20.11.2022. Раніше заявлені ризики при обрані запобіжного заходу не зменшилися, тобто встановлено, що наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 є достатні підстави вважати, що він переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду; з метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та потерпілого у вказаних кримінальних провадженнях, оскільки судовий розгляд по суті ще не розпочато, а також перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.
У підготовчому судовому засідані вищезазначене клопотання прокурор підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити з підстав зазначених в ньому.
Захисник у судовому засіданні, заперечував проти заявленого клопотання прокурором про обрання обвинуваченому запобіжного заходу строку тримання під вартою. Вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника. Просив суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який, а саме домашній арешт. Зобов'язався не порушувати обов'язків передбачених ст. 194 КПК України у разі зміни запобіжного заходу на домашній арешт.
Суд заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що запобіжний захід тримання під вартою обраний судом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.09.2022, обвинуваченому ОСОБА_5 закінчується 20.11.2022.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Згідно із ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 04.042013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.
Так судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів проти власності, нетяжкого злочину та кримінального проступку. Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинуваченому, він може переховуватись від судового слідства, у зв'язку з чим на досудовому розслідуванні йому й було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, яка може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Приймаючи до уваги тяжкість можливого покарання, суд приходить до висновку про наявність ризику втечі з території України чи в будь-який інший спосіб переховування від суду.
Ймовірність ризику впливу на потерпілого та свідків, обвинуваченим з великою ймовірністю залишаються існувати, а також обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.
Суд також враховує той факт, що судове слідство ще не розпочато та свідки, потерпілий не допитані.
У п. 1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).
Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.
Таким чином, суд дійшов до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_5 належить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Разом з цим, враховуючи, встановлені вищенаведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, особу обвинуваченого ОСОБА_5 його сімейний та майновий стан, суд вважає необхідним і достатнім з метою гарантування його належної поведінки визначити заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також, відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: прибувати до суду, із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися за межі України без дозволу суду, повідомивши дійсне місце свого проживання на території України; повідомляти суд про необхідність зміни свого місця проживання; заборони спілкування з потерпілим та свідками в кримінальному провадженні особисто чи через інших осіб.
Керуючись ст.ст.314-315, 176-177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, ч.2 ст.376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24:00 год. 15.01.2023, утримуючи його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 104000 (сто чотири тисячі) грн. 00 коп. та роз'яснити, що він або інша особа має право внести заставу на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Київській області.
В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , наступні обов'язки: прибувати до суду, із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися за межі України без дозволу суду, повідомивши дійсне місце свого проживання на території України; повідомляти суд про необхідність зміни свого місця проживання; заборони спілкування з потерпілим та свідками в кримінальному провадженні особисто чи через інших осіб.
У разі внесення застави обвинувачений ОСОБА_5 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії обов'язків, в разі внесення застави, встановити протягом 60 діб з моменту звільнення його з-під варти.
Ухвала суду щодо обрання запобіжного заходу може бути оскаржена протягом семи днів до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали уде проголошено о 08:45 год. 21.11.2022.
Суддя ОСОБА_1