Справа № 347/1632/22
Провадження № 1-кп/347/250/22
"02" грудня 2022 р. м.Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області, в складі:
головуючої - судді: ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження №12022096190000121 від 30.08.2022 року за обвинуваченням - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, депутатом не являється, на утриманні знаходиться одна малолітня дитина, раніше не судимого,
- обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,
ОСОБА_4 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Згідно судового наказу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2020 року (справа №351/155/20), ОСОБА_4 , зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 жительки АДРЕСА_2 , на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 14 частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судовий наказ Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2020 року (справа №351/155/20) набрав законної сили 13 березня 2020 року та 14 липня 2020 року Косівським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 62543675.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради Української PCP від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно положень, визначених ч. 1 ст. З Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року, частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України - при вирішенні будь-яких питань щодо дітей необхідно виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитиниі, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання.
Таке право кореспондується з конститущійним обов'язком батьків утримувати дитину до її повноліття, який закріплений в Основному Законі (ст.51 Конституції України), а також в Сімейному кодексі України (ст. 180) та. гарантується Державою, в свою чергу, ст. 15 Сімейного кодексу України чітко регламентовано, що сімейні обов'язки не можуть бути перекладені на іншу особу.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною сьомою статті 7 Сімейного Кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана ОСОБА_7 Радою України.
Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття закріплений також в ст. І80 Сімейного Кодексу України»
Крім того, статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток., навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до статті 141 Сімейного Кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Однак, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про необхідність сплати, згідно судового наказу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2020 року, яке набрало законної сили ІЗ березня 2020 року та 14 липня 2020 року Косівським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження, аліментів на користь ОСОБА_8 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - від сплати аліментів злісно ухиляється у визначеному судовим наказом порядку, грошові кошти на утримання дитини не виплачує, що призвело до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають 74 286 (сімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят шість) гривень.
Тобто, ОСОБА_4 злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дитини (аліментів) вчинив дії, спрямовані на невиконання судового наказу, які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 грубо порушує обов'язки, покладені на нього судовим наказом та визначені нормами Конституції України і Сімейного кодексу України, та посягає на нормальний розвиток і здоров'я дітей.
ОСОБА_4 з 14.07.2020 (часу відкриття виконавчого провадження) та його ознайомлення, будучи зобов'язаним сплачувати грошові кошти, від сплати аліментів злісно ухиляється.
У визначеному судовим наказом порядку грошові кошти на утримання дитини умисно не виплачував.
Заходів щодо працевлаштування з метою погашення заборгованості зі сплати аліментів не вживав, на попередження державного виконавця про необхідність сплачувати аліменти не реагував, тобто злісно ухиляється від сплати встановлених судовим наказом коштів на утримання дитини (аліментів).
В результаті чого, через злісне ухилення ОСОБА_4 від сплати, встановлених судовим наказом Снятинського районного суду івано- Франківської області від 13 березня 2020 року (справа №351/155/20), яке набрало законної сили 13 березня 2020 року та 14 липня 2020 року Косівським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 62543675, коштів на утримання дитини (аліментів) за період з 13 березня 2020 року - заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 жительки АДРЕСА_2 , на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 31 серпня 2022 року становить 74 286 (сімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят шість) гривень.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) ОСОБА_4 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.164 Кримінального кодексу України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що через важке матеріальне становище, оскільки він не працевлаштований, у нього виникла заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.
Крім визнання вини самим обвинуваченим, його винність доводиться зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла в судовому засіданні пояснила, що через несплату аліментів обвинуваченим вона не має можливості належним чином утримувати малолітню дитину ОСОБА_6 , 2019р.н. Суворої кари обвинуваченому вона не бажає та просить призначити покарання згідно закону.
Допитана судом свідок головний державний виконавець- ОСОБА_9 пояснила, що через ухилення від сплати аліментів у ОСОБА_4 утворилася заборгованість в розмірі 74 286грн.
Також вина обвинуваченого доводиться матеріалами справи, зокрема:
Судовим наказом Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 13.03.2020р., відповідно до якого вирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі ј частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2020р. по судовому наказу №351/155/20 від 13.03.2020р.
Розрахунком із сплати аліментів, відповідно до якого сума коштів, яка підлягала стягненню станом на 31.08.2022р. становить 77 817,25грн., сума коштів сплачених боржником - 3 531грн. та сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 31.08.2022р. - 74 286.25грн.
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.08.2022р., згідно якого ОСОБА_8 повідомила про ухилення ОСОБА_4 від сплати аліментів.
Повідомленням Косівського ВДВС від 30.08.2022р., відповідно до якого розмір заборгованості по виконавчому листу №62543675 про стягнення аліментних платежів з ОСОБА_4 станом на 30.08.2022р. складає 74286,25 грн.
Повідомленням про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників від 23.08.2022р.
Постановою від 14.09.2022р. про визнання та приєднання до кримінального провадження речового доказу - копії матеріалів виконавчого провадження №62543675 в якому боржником являється ОСОБА_4 .
Таким чином суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні ним інкримінованого діяння і його умисні дії, що виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), що передбачено ч.1 ст.164 КК України.
При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини справи й особу обвинуваченого.
Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння рокриттю кримінального правопорушення, а також, що обвинувачений проживає у важких матеріальних умовах, згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 30.08.2022р. №147, до кримінальної відповідальності раніше не притягався, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах, згідно довідок Косівської районної поліклініки №283 та №459 від 01.09.2022р. не знаходиться, потерпіла не бажає йому суворої кари.
Відповідно до характеристики виданої виконкомом Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області від 30.08.2022р. 3148 ОСОБА_4 характеризується з позитивної сторони, скарги на нього до виконкому сільської ради не поступали.
Обставини, які відповідно до ст.67 КК України. обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
А тому, покарання ОСОБА_4 слід призначити у виді громадських робіт у межах санкції ч.1 ст. 164 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.
Витрати пов'язані із залученням експерта в кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Цивільний позов потерпілою ОСОБА_8 не заявлявся.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст. 349, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.164 КК України та призначити йому покарання -у виді 80 ( вісімдесят) годин громадських робіт.
Речові докази: копію виконавчого провадження №АСВП:62543675, яке приєднане до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід не обирався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку сторонам вручити негайно.
Суддя: ОСОБА_1