Єдиний унікальний номер № 285/6482/22
Провадження № 1-кп/0285/688/22
01 грудня 2022 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження № 12022065530000353, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2022
за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сургут, РФ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, ІПН НОМЕР_1 , судимості не має,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
30.11.2022 року до суду надійшов обвинувальний акт, з якого вбачається, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за наступних обставин:
ОСОБА_3 умисно, злісно з 01.10.2021 року по 24.02.2022 року ухилявся від сплати аліментів, встановлених рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 25.07.2012 року, на користь колишньої дружини ОСОБА_4 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від 03.07.2012 року до повноліття Никити, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_3 , не маючи обмежень за станом здоров'я, тобто будучи працездатною особою, отримуючи дохід від тимчасових заробітків, заходів на погашення заборгованості по аліментам не вживає та добровільно матеріальну допомогу дитині не надає, на попередження державних виконавців про кримінальну відповідальність за непогашення заборгованості по аліментах не реагує, тим самим злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання своєї дитини, внаслідок чого станом на 24.02.2022 року виникла заборгованість в сумі 14750 грн., що перевищує суму сукупних нарахованих платежів за 3 місяці.
Своїми умисними діями, які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням коштів на утримання дитини (аліментів), ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , обвинувачений подав прокурору заяву від 29.11.2022 року про визнання своєї винуватості, згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту у його відсутності підтверджена захисником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_6 .
Суд, враховуючи зазначену заяву, перевіривши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, згідно ст. ст. 381, 382 КПК України вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 164 КК України, як злісне ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітини (аліментів).
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.164 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується нейтрально, до кримінальної відповідальності притягується не вперше, має мінливі доходи, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.
Враховуючи викладене та особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України у виді арешту.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався. Підстави для його обрання суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 302, 367, 368, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим за ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на один місяць.
Строк відбування покарання рахувати з дня затримання уповноваженою особою для доставлення до місця відбування покарання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку оскарження, - вирок набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_1