Справа № 296/8604/22
1-кс/296/3004/22
Ухвала
про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання
02 грудня 2022 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання cлідчого СУ ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного у кримінальному провадженні № 32021060000000024 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень, Коростенського району, Житомирської області, громадянина України, працюючого торговим агентом ТОВ "Автокоростень М", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ,-
01.12.2022 слідчий звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадження № 32021060000000024 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України
Слідчим управлінням ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32021060000000024 від 27.05.2021, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.204 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що мешканець м. Коростеня, Житомирської області ОСОБА_5 , не будучи суб'єктом підприємницької діяльності, та не маючи спеціального дозволу на право виготовлення і здійснення торгівлі підакцизними товарами, у період з травня 2021 року по 24 серпня 2022 року, усвідомлюючи фінансовий зиск від незаконної діяльності по збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв та спирту етилового, бажаючи розширити обсяги такої реалізації та, відповідно, неконтрольовані державою прибутки, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у порушення вимог законодавчих актів України, що регулюють діяльність виробництва та обігу алкогольних підакцизних товарів, зокрема:
- Податкового кодексу України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого, маркуванню підлягають всі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць; ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв забороняються;
- ст.ст. 9, 11, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року N 481/95-BP, відповідно до яких:
- алкогольні напої повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні;
- маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином: на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються - загальна та власна назви виробу; найменування виробника; знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу; вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України). На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво;
- розлив алкогольних напоїв здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового понад 8,5 % об'ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,18 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше;
- роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій,
у травні 2021 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), обравши об'єктом посягання суспільні відносини, які виникають у сфері господарської діяльності в частині державного регулювання виробництва та реалізації алкогольних напоїв та спирту етилового, шляхом контролю за їх якістю, обігом та сплатою акцизного податку, усвідомивши фінансовий зиск від незаконної діяльності по збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв та спирте етилового та маючи можливість реалізовувати їх жителям Житомирської області, переслідуючи корисливі мотиви, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій, переслідуючи умисел на незаконне придбання з метою збуту, зберігання та транспортування з цією метою, незаконно виготовлених алкогольних напоїв та спирту етилового, вчинив умисний злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 діючи умисно, за попередньою змовою з жителями міста Коростень, Житомирської області - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , переслідуючи корисливі мотиви, спрямовані на протиправне збагачення, посягаючи на запроваджений з метою захисту системи оподаткування та економічних інтересів держави порядок виробництва та обігу підакцизних товарів, не будучи суб'єктом підприємницької діяльності, не маючи спеціального дозволу на право здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, здійснював незаконне придбання з метою збуту, транспортування та зберігання з цією метою, незаконно виготовлених алкогольних напоїв.
Зокрема, у період з травня 2021 року по 24 серпня 2022 року (більш точної дати та часу встановити не вдається за можливе) ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за невстановлених слідством обставин здійснював незаконне придбання з метою збуту у невстановленої у ході досудового розслідування особи незаконно виготовлені алкогольні напої.
Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , використовуючи транспортний засіб - автомобіль марки Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_1 ., який належить його дружині ОСОБА_8 здійснив транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, та у вказаному автомобілі зберігав алкогольні напої.
Продовжуючи свій злочинний умисел гр. ОСОБА_9 22.06.2022, перебуваючи у м. Коростень, Житомирської області, збув гр. ОСОБА_10 10 літрів незаконно виготовлених алкогольних напоїв, які за органолептичними показниками та фізико-хімічними показниками не відповідають вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови».
Крім цього, 24 серпня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 17.08.2022 - у автомобілі марки Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_1 ., який використовувався ОСОБА_5 проведено санкціонований обшук у ході якого виявлено та вилучено незаконно виготовлені алкогольні напої у кількості 127,4 літрів, які за органолептичними показниками та фізико-хімічними показниками не відповідають вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови».
Таким чином, ОСОБА_9 , своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні з метою збуту, транспортуванні та зберіганні з цією метою, а також збуті незаконно виготовлених алкогольних напоїв, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.
Санкція ч.1 ст.204 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів, та відповідно до ч.4 ст.12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.
25.11.2022 старшим слідчим СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Коростень, Коростенського району, Житомирської області, громадянину України, одруженому, працюючому на посаді торгового агенту ТОВ «Автокоростень М», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, який не являється депутатом будь-якого рівня, дітей на утриманні не маючому, вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом обшуку у автомобілі марки VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 та перебуває у користуванні ОСОБА_5 ;
- матеріалами проведення контрольної закупки фальсифікованих алкогольних напоїв у ОСОБА_5 ;
- висновками експертиз матеріалів, речовин та виробів;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішується питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею кримінальних правопорушень є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Так, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив нетяжкий, корисливий злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, за який передбачено покарання у вигляді штрафу від 5 тисяч до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів, а тому існують ризики, передбачені п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні та/або продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється.
Крім того, враховуючи те, що в ході досудового розслідування не встановлено повні обставини вчинення кримінального правопорушення, у разі не обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання він може знищити, сховати речові докази, що не встановлені органом досудового розслідування (які можуть перебувати в інших, пов'язаних з скоєнням злочину осіб), а тому існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 спілкується з особами, які придбавали фальсифіковані алкогольні напої, тобто, свідками вчинення кримінального правопорушення, а також особами, які причетні до незаконного обігу алкогольних напоїв, може чинити вплив на них, а тому існує ризик, передбачений
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.
Крім того, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи особою притягненою до відповідальності за незаконний обіг фальсифікованих алкогольних напоїв, у разі не обрання щодо нього запобіжного заходу, існує обґрунтований ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме останній може продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Оцінюючи в сукупності всі обставини встановлені досудовим розслідуванням, у тому числі:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину за попередньою змовою групою осіб, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України;
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а також тяжкість покарання у вигляді штрафу від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів; та враховуючи, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо нього забезпечить запобігання ризикам: впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, а тому встановлені досудовим слідством обставини є достатніми для переконання у застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 (шістдесят) діб, оскільки складність провадження не дозволяє завершити досудове розслідування у коротший строк.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, подали до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність, клопотання підтримали та просили задовільнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судове засідання також не з'явився, завчасно, шляхом направлення до суду телефонограми повідомив, що не заперечує щодо задоволення клопотання та обрвання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, та просив клопотання розглянути без його участі та участі його захисника.
Дослідивши та оцінивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Стття 177 КПК України встановлює мету і підстави застосування запобіжних заходів
Так ч.1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.4 ст.194 КПК України).
Під час судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32021060000000024 від 27.05.2021, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.204 КК України.
25.11.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.28, ч.1 ст.204 КК України
Враховуючи стадію судового розгляду, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.28, ч.1 ст.204 КК України є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами в своїй совокупності, а саме: - протоколом (санкціонованого слідчим суддею 17.08.2022) обшуку у автомобілі марки VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_1 , який належить його дружині ОСОБА_8 та перебував у користуванні ОСОБА_5 від 24.08.2022; - матеріалами проведення контрольної закупки фальсифікованих алкогольних напоїв у ОСОБА_5 , зокрема протоколом вручення грошових коштів від 22.06.2022 та протоколом НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 11.07.2022.; - висновками експертиз матеріалів, речовин та виробів;
Щодо ризиків.
Статтею 179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення, що прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р., п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р.).
Слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобіганням спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, продовжити вчинення кримінального правопорушення в якому підозрюється, ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього ряд обов'язків, що передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання cлідчого СУ ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного у кримінальному провадженні № 32021060000000024 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовільнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 32021060000000024 від 27.05.2021 - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- за вимогою прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_6 на час досудового розслідування
Строк дії цієї ухвали два місяця з моменту її постановлення.
Роз'яснти підозрюваному ОСОБА_13 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 02.12.2022 о 12 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1