справа 278/523/20
02 грудня 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, розглянув клопотання адвоката Левчук Тетяни Василівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за первісним позовом ТзОВ "Виробнича компанія "Технопак" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Демецька Світлана Леонідівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про переведення прав і обов'язків покупця та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТзОВ "Виробнича компанія "Технопак", третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Демецька Світлана Леонідівна про визнання договору недійсним, --
У провадженні Житомирського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа № 278/523/20, рішенням від 15 вересня 2021 року в якій у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено.
28 листопада 2022 року представником відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом адвокатом Левчук Т.В. до суду скеровано клопотання про ухвалення додаткового рішення у вказаній цивільній справі щодо стягнення з ТзОВ "Виробнича компанія "Технопак" на користь ОСОБА_2 судових витрат, що складаються із судового збору, який було сплачено при поданні зустрічної позовної заяви. Дане клопотання обгрунтовано тим, що у кінцевому рішенні суду, що ухвалене 15 вересня 2021 року за наслідками розгляду вказаної цивільної справи, відсутні будь-які відомості щодо розподілу судових витрат.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідно ним правовідносини.
25 лютого 2020 року первісний позивач ТзОВ "Виробнича компанія "Технопак" звернулась до суду із первісним позовом у даній цивільній справі.
17 квітня 2020 року ОСОБА_2 у рамках даного провадження подано зустрічну позовну заяву до матеріалів якої долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 840,80 гривень.
4 травня 2020 року ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні, вище згаданий зустрічний позов прийнято до спільного розгляду із первісною позовною заявою.
20 листопада 2020 року ОСОБА_2 у рамках даного провадження заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Того ж дня, дане клопотання задоволено відповідною ухвалою суду. Окрім цього, зазначеним судовим актом на ОСОБА_7 покладено обов'язок щодо оплати вартості зазначеної судової експертизи.
На виконання вимог даної ухвали 16 березня 2021 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Левчук Т.В. заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи сканкопії квитанції від 5 березня 2021 року про оплату вартості вище згаданої судової експертизи на суму 11154,85 гривень.
15 вересня 2021 року за наслідками розгляду даної цивільної справи ухвалено рішення згідно якого в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено.
Того ж дня, судом ухвалено додаткове рішення відповідно до якого з ТзОВ "Виробнича компанія Технопак" на користь ОСОБА_2 стягнено судові витрати у розмірі 11995,45 гривень.
Інші витрати пов'язані із розглядом справи ОСОБА_2 перед судом не декларувались.
Процесуальним законом дане питання врегульовано наступним чином.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати пов'язані із проведенням експертизи (п. 2 ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, серед іншого, у разі задоволення позову - на відповідача(п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).
Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми процесуального закону, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 за час розгляду даної цивільної справи понесено судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 840,80 гривень та витрати пов'язані із проведенням судової почеркознавчої експертизи в розмірі 11154,85 гривень. Наявність інших судових витрат перед судом не декларувалось. Разом з тим, згідно додаткового рішення суду від 15 вересня 2021 року, з урахування ухвали про виправлення описки від 2 грудня 2022 року на користь заявника з ТзОВ "Виробнича компанія Технопак" вже стягнуто судові витрати у розмірі 11995,65 гривень. Відтак, виходячи з наведеного, суд наголошує, що питання щодо розподілу судових витрат вже вирішено у відповідному додатковому рішенні суду, а відтак необхідність у постановленні подібного рішення відсутня.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,--
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Повне рішення складено 2 грудня 2022 року.
Суддя Євген Татуйко