Справа № 216/3947/22
провадження 2/216/2414/22
іменем України
29 листопада 2022 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Коваля В.О.
за участю:
при секретарі судового засідання Пилипенко Л.В.
за участі:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представник відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
27 вересня 2022 року позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В позовній заяві позивач посилалась на те, що протягом останніх декількох років мешкала зі своїм співмешканцем ОСОБА_3 , з яким перебувала у стосунках та мала спільний побут. Так 08.07.2022, приблизно о 12:00 год., в ході спілкування між позивачем та відповідачем на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, внаслідок чого ОСОБА_3 умисно реалізуючи злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, наніс позивачу не менше 10 ударів, а саме спочатку декілька ударів лівою та правою ногою по черзі по ногам позивачки, після чого, тримаючи її за руки, лобом вдарив в ніс позивачки та одразу ж наніс не менше чотирьох ударів кулаком правої руки по лівій та правій руці позивачки. У подальшому, коли ОСОБА_1 знаходилася у стоячому положенні обличчям до нього, ОСОБА_3 штовхнув її долонею правої руки в праве передпліччя, внаслідок чого ОСОБА_1 вдарилася правим передпліччям об двері кімнати та кулаком правої руки наніс не менше 2 ударів по тулубу та в праве стегно.
Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Крім тілесних ушкоджень, в ході сварки відповідачем позивачу спричинено матеріальну шкоду, яка вбачається у тому, що він ламав, жбурляв у позивача і нищив її особисті речі. Загальна вартість знищеного майна складає 28 063,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану їй неправомірними діяннями відповідача, оскільки позивач зазнала фізичного болю, їй було завдано тілесних ушкоджень, було порушено нормальний спосіб життя. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 50 000,00 грн. Позивач просить стягнути вище вказані суми матеріальної та моральної шкоди з відповідача.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що протягом останніх років вони проживали разом з відповідачем, останній систематично вчиняв фізичне і психологічне насильство. 08.07.2022 між ними виник конфлікт, в ході якого відповідач ОСОБА_3 наніс їй 10 ударів, штовхав її, вирвав волосся, кулаком бив її по тулубу та лівому стегні. Крім того, позивач пояснила, що ОСОБА_3 нищив її особисті речі - ноутбук, фен, щіпці для волосся. Матеріальну шкода завдана особистим речам склала 28 063 грн. Крім того, позивач зазначила, що їй завдана моральна шкода, яка полягає в фізичному болю, емоційному стресі, дискомфорті, та яку вона оцінила у 50 000,00 грн.
Але позивачем не надано суду доказів на підтвердження вартості спричиненої матеріальної шкоди.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав.
Представник відповідача заперечив проти стягнення зазначеної позивачем суми матеріальної шкоди, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження оцінки вартості пошкоджених речей та саме коли вони були пошкоджені.
У зв'язку із викладеними запереченнями відповідача та його представника, позивач ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідача у судовому засіданні відмовилася.
Представник позивача підтримала заявлені вимоги позивача, та просила задовольнити позов в частині стягнення моральної шкоди з відповідача.
Суд, заслухавши пояснення сторін, їхніх представників дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов до таких висновків. вважає, що уточнений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Як вбачається зі змісту вказаного вироку, судом при розгляді вказаного кримінального провадження встановлено, що 08 липня 2022 року, приблизно о 12:00 год. ОСОБА_1 перебувала у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_3 . В ході спілкування між позивачем та відповідачем на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, внаслідок чого ОСОБА_3 умисно реалізуючи злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, наніс позивачу не менше 10 ударів, а саме спочатку декілька ударів лівою та правою ногою по черзі по ногам позивачки, після чого, тримаючи її за руки, лобом вдарив в ніс позивачки та одразу ж наніс не менше чотирьох ударів кулаком правої руки по лівій та правій руці позивачки. У подальшому, коли ОСОБА_1 знаходилася у стоячому положенні обличчям до нього, ОСОБА_3 штовхнув її долонею правої руки в праве передпліччя, внаслідок чого ОСОБА_1 вдарилася правим передпліччям об двері кімнати та кулаком правої руки наніс не менше 2 ударів по тулубу та в праве стегно. У результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_1 у вигляді: синців обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, подряпин правого передпліччя, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.
В рамках даного кримінального провадження потерпілою від дій ОСОБА_3 визнана ОСОБА_1 . Матеріальні збитки відносно позивача (потерпілої) відсутні. Цивільний позов в кримінальному провадженні нею не заявлявся, тому відповідно до ч.7 ст.128 КПК України, вона має право подати цивільний позов в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі, до яких відносяться витрати, які особа мусить зробити для відновлення пошкодженого майна.
Згідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до ч.1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Сума матеріальної шкоди в розмірі 26 063,00 грн. не підтверджена письмовими доказами, окрім того не визнана відповідачем.
Оскільки позивач добровільно в судовому засіданні відмовилася від стягнення матеріальної шкоди, суд не розглядає позов в даній частині.
Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. на користь позивача суд приходить до наступного.
Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частина 1 ст. 15 ЦК України, закріплює право кожної особи на захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів такого захисту, відповідно до ч. 2ст. 16 ЦК України, є відшкодування моральної (немайнової) шкоди, що гарантується в першу чергу Конституцією України, а також Цивільним Кодексом і відповідними законами України.
Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст. 12 та ст. 81 ЦПК України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн., позивач зазначила, що внаслідок неправомірних дій відповідача, що полягали у спричиненні їй тілесних ушкоджень, вона зазнала фізичного болю, було порушено нормальний спосіб життя, оскільки позивач була змушена докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав. Крім того, позивач зазначає, що перенесла значний фізичний біль, пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за своє здоров'я, а головне страху за своє життя. В подальшому позивачка почувалася незручно, дискомфортно, змушена пристосовуватися до негативних умов існування, доки не зійшли побої та синці на її тілі. Також позивачку непокоять постійні неврози, які проявляються тривогою, страхом та нездатність в повній мірі зосередитись на основних питаннях життя.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи те, що саме по собі побиття людини принижує її честь і гідність, а коли такі дії призводять до погіршення здоров'я та загального фізичного та емоціонального стану, це не може не відобразитись негативно на моральному самопочутті особи, від чого вона перенесла певні душевні страждання, викликані дискомфортом у вигляді зміни звичайного способу життя та докладання додаткових зусиль для відновлення первинного стану, а відтак з урахуванням принципів розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
На думку суду, саме ця сума відповідає ступеню та характеру моральних страждань ОСОБА_1 . Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення моральної шкоди позивача і не повинен призводити до його збагачення. Сума моральної шкоди, на стягненні якої наполягає позивач, яка дорівнює 50 000,00 грн. є явно завищеною.
У зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 992,40 грн., оскільки позивач при подачі позову до суду звільнена від сплати судового збору на підставі п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , компенсацію за заподіяну моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Представник позивача: ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 .
Представник відповідача: Федько Надія Борисівна, місцезнаходження: 50000, м. Крививй Ріг, пров. Путилівський, 12.
Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2022 року.
Суддя В.О. КОВАЛЬ