28.11.2022 Справа №607/14864/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді - Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Кужель К.С., представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 поданої через представника ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділення в натурі частки, визнання права власності та встановлення права користування земельною ділянкою,
ОСОБА_7 через представника ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , просить припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 стосовно інших співвласників та виділити в натурі частку житлового будинку з надвірними будівлями яка розташована по АДРЕСА_1 , що відповідає 1/2 частині (площа 49,2 кв.м), позначену на поверховому плані 1-1 коридор 1,8 м2 1-2 жила кімната 15,7 м2 1-3 санвузол 2,4 м2 1-4 кухня 11,2 м.2 1-5. коридор 4.4. м2, загальної площею 35,5 м2, та визнати за нею право власності як на відокремлений об'єкт домоволодіння, встановити за ОСОБА_3 права користування земельною ділянкою в розмірі 0 0319 га, що на плані позначено лініями між крапками «А» - «Б».
Позов мотивовано тим, що позивачка є співвласником вказаного будинку разом із відповідачами, та фактично склався порядок користування будинком, відповідно до позовних вимог. Разом з тим, в зв'язку із тим, що її частка будинку не виділена внатурі, є перешкоди в розпорядженні будинком.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 06 травня 2021 року призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.
Ухвалою судді Черніцької І.М. від 04 січня 2022 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справі між суддями прийнято справу до свого провадження та поновлено провадження по справі.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняка В.М. від 02 травня 2022 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справі між суддями прийнято справу до свого провадження.
Ухвалою суду від 30.06.2022 року із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали.
Відповідачі неодноразово повідомлялися про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися, а тому суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи.
Розглянувши справу судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
ОСОБА_7 є власником Ѕ частини житлового будинку з двома підвалами, двома прибудовами, тамбуром, з надвірними будівлями що знаходиться в АДРЕСА_1 , та яке розташованого на земельній ділянці 600 кв.м., що видно із свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Першої тернопільської нотаріальної контори 01.06.1989 року та реєстраційного посвідчення Тернопільського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації від 03 липня 1989 року.
Як видно з реєстраційних посвідчень Тернопільського бюро технічної інвентаризації від 08.04.1994 року №25, довідки ТЗОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» від 15 грудня 2017 року, відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 є співвласниками, по 1/6 частини житлового будинку що знаходиться в АДРЕСА_1
Відповідно до висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 30.12.2021 року №666/21-22 загальна площа житлового будинку по АДРЕСА_1 становить: 39,5 + 31,9 = 71,4м. Під час проведення обстеження, експертом встановлено, що позивачка користується частиною житлового будинку площею 39,5м2, в тому числі - підвалом -3,4м2, 1-ий поверх - 36,1м2, надвірними будівлями - літня кухня «Б» з тамбуром «б», Ѕ огорожі 1, Ѕ відмостки 2, що становить. 39,5:71,4=55/100=11/20. Частина будинку, якою користуються ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 становить: 31,9:71,4=45/100=9/20. Ідеальна частка Ѕ житлового будинку по площі становить: 71,4м : 2 = 35,7 кв.м. Відхилення частки у будинку по площі, якою користується позивачка від ідеальної частки, становить: 39,5м - 35,7м = +3,8м. Частки в будинку становлять: 11/20+9/20=1.
Експерт дійшов висновку, що враховуючи нормативну базу, об'ємно-планувальне та конструктивне рішення житлового будинку, його технічний стан, рівень комфорту і розмір часток співвласників, площу будинку, виділити в натурі ОСОБА_7 1/2 частки у житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 з урахуванням сталого порядку користування відповідно до ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 06.05.2021 є можливим. Частка виділу із житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 для ОСОБА_7 по площі становить 11/20 долей і 6/10 долей по вартості.
Ринкова вартість частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , яка виділяється ОСОБА_7 становить: 434896,00 грн. Вартість ідеальної частки Ѕ частини будинку становить 358855 грн.
Як видно з генерального плану (схеми) з будівлями по АДРЕСА_1 , будинок знаходиться на земельній ділянці площею 600 метрів, (а.с. 58, 83).
СМП Геодезія в 2017 році проведено геодезичну зйомку земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с. 88, 90) із запропонованим варіантом розподілу земельної ділянки.
Заслухавши пояснення учасників, надавши оцінку доказам, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити зважаючи на таке.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статті 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Поняття спільної часткової власності викладено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.
Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно частини першої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу (стаття 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.
У частині другій статті 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим.
Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).
Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (частина перша статті 183).
Виходячи з аналізу змісту норм статтей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
Відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.
Тому, враховуючи, що позивачці належить на праві власності 1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , між співвласниками склався порядок користування вказаним житловим будинком однак не досягнуто згоди щодо виділу частки позивачки зі спільної часткової власності, суд вважає за можливе виділити ОСОБА_9 в рахунок її частки ту частину будинку, якою вона користується - частиною житлового будинку площею 39,5м. кв.: тамбур 1-1, коридор 1-2, кімната 1-3, санвузол 1-4, кухня 1-5, підвал ІІ, з надвірними будівлями - літня кухня «Б» з тамбуром «б», Ѕ огорожі 1, Ѕ відмостки 2.
Саме такий варіант виділу, який запропонований в висновку за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи найбільше відповідає інтересам співвласників та належній позивачці ідеальній частці в розмірі 1/2 частки будинковолодіння, при цьому частка позивачки є дещо більшою від її частки на 1/20 в долі та 1/10 по вартості, ОСОБА_3 виділяється відокремлену частину будинку із самостійним входом.
Суд також враховує, що саме такий порядок користування вже склався між сторонами, та такий варіант не потребує виконання будь-яких робіт з переобладнання та перепланування будинку.
Також, у зв'язку із тим, що в результаті виділу ОСОБА_3 передається частина жилого будинку, яка є більшої від її частки на 1/20 по площі та 1/10 по вартості, з неї в користь відповідачів слід стягнути по 25347 гривень кожному ((434896,00 грн - вартість частки яка виділяється позивачці - 358855 грн - вартість ідеальної частки 1/2 )/3 співвласники).
Що стосується позовної вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою, то суд доходить таких висновків.
Відповідно до статті 90 Земельного кодексу РСР, діючого на час набуття позивачкою частини будинку у власність, на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі. При цьому, статтею 91 кодексу, передбачено, що особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок.
Аналогічні положення закріплені в частині першій статті 30 Земельного кодексу України (1990 року) та статті 42 Земельного кодексу України (1990 року) який діяв на час набуття права власності на частину будинку відповідачами, а саме, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди. Громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду.
Як видно із з генерального плану (схеми) з будівлями по АДРЕСА_1 , будинок знаходиться на земельній ділянці площею 600 метрів. (а.с. 58, 83)
СМП Геодезія в 2017 році проведено геодезичну зйомку земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в якій вирахувала фактичну площу земельної ділянки та запропонувала варіант її розподілу відповідно до часток співвласників по 319 метрів квадратних.
Оскільки згоди на використання та розпорядження спільною земельною ділянкою між сторонами не досягнуто , порядок користування земельною ділянкою, закріпленою за будинком, підлягає вирішенню в судовому порядку.
Суд вважає, що порядок користування земельною ділянкою відповідно до проекту розподілу земельної ділянки, виготовленого СМП Геодезія в 2017 році (а.с.88) відповідає розміру часток кожного із співвласників у спільному майні та є найбільш наближеним до того порядку, що склався між сторонами, права інших співвласників житлового будинку не будуть порушені.
Отже, позов в цій частині також підлягає до задоволення.
У відповідності до частини першої статті 141 ЦПК України із відповідачів слід стягнути документально підтверджені витрати позивачки в розмір 6884,40 грн за проведення експертизи, по 2294,80 грн з кожного з відповідачів.
Також, зважаючи на те, що позивач на час звернення до суду була звільнена від сплати судового збору, з відповідачів в користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 3588,55 грн за вимогу майнового характеру (1% від ціни позову) та 992,40 за вимогу немайнового характеру щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, разом 4550,95 грн, тобто по 1516,98 грн з кожного з відповідачів.
На підставі статтей 355, 368, 370, 372 ЦК України та керуючись статтями 12, 12, 81, 82, 133, 137, 141,258, 259, 264, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Виділити у власність ОСОБА_7 в рахунок її Ѕ частки житлового будинку по АДРЕСА_1 частину будинку площею 39,5м. кв.: тамбур 1-1 площею 4,3 кв.м., коридор 1-2 площею 2,0 кв.м., кімната 1-3 площею 16,2 кв.м., санвузол 1-4 площею 2,3 кв.м., кухня 1-5 площею 11,3 кв.м, підвал ІІ площею 3,4 кв.м, та надвірні будівлі - літня кухня «Б» з тамбуром «б», Ѕ огорожі 1, Ѕ відмостки 2.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Решту будинковолодіння залишити в спільній частковій власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 по 25347 гривень компенсації зменшення їх частки.
Встановити порядок користування земельною ділянкою, яка закріплена за будинком по АДРЕСА_1 відповідно до варіанту розподілу розробленим спеціалістами ТОВ СМП «Геодезія» (а.с. 88,90) виділивши в користування ОСОБА_7 319 квадратних метрів та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 319 квадратних метрів
Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в користь ОСОБА_7 по 2294,80 гривень з кожного судових витрат
Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в користь держави по 1516,98 гривень судового збору з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_7 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Законний представник позивача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Відповідачі:
ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_2 .
ОСОБА_5 , село Чернихівці Збаразького району Тернопільської області, ІПН НОМЕР_3 .
ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 .
Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2022 року.
Головуючий суддяВ. М. Позняк