Справа № 462/4705/22
01 грудня 2022 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., за участі адвоката Федулова О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 2 УПП у Львівській області 31.08.2022 року складено протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за керування автомобілем Kia Carens, номерний знак НОМЕР_1 , 31.08.2022 року о 23 год. 07 хв. у смт. Рудно на вул. В.Великого, 6 у стані алкогольного сп'яніння,що підтверджується тестом щодо результатів стану алкогольного сп'яніння «Драгер», згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння з результатом 0,59 ‰.
Вина правопорушника у вчиненні вищезазначеного правопорушення відповідно до матеріалів про адміністративне правопорушення стверджується протоколом серії ААД № 088024, тестом «Драгер», актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП заперечив, покликаючись на письмове заперечення, долучене до матеріалів справи, наголосив, що доказів того, що він здійснював керування автомобілем матеріали справи не містять. Захисник вказав про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду на стан сп'яніння, не роз'яснення ОСОБА_1 його прав, зокрема права на захист.Просив закрити провадження у справі та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи відносно якого складено протокол та доводи захисника Федулова О.В., вивчивши відеозаписи з нагрудного відеореєстратора поліцейського та матеріали справи, суд виходить з такого.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція статті ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, як зазначено у п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
У рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Знаходження поруч із транспортним засобом або за кермом такого транспортного засобу, який не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), не є доказом керування таким транспортним засобом, та підставою для перевірки такої особи на стан сп'яніння,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Однак, захисник Федулов О.В. заперечив викладене у протоколі та ствердив, що ОСОБА_1 не здійснював керування автомобілем 31.08.2022 року о 23:07 год.
Із долученого до матеріалів справи диску з відеозаписом з нагрудного реєстратора поліцейського, який оглянуто в присутності учасників в судовому засіданні, вбачається, що від початку відеозапису автомобіль особи, відносно якого складено протокол, знаходився на одному місці, не здійснював рух, що узгоджується з поясненнями захисника.
За клопотанням захисника Федулова О.В. судом скеровано лист начальнику УПП у Львівській області ДПП від 13.10.2022 року із вимогою надати в розпорядження суду матеріали повної відеофіксації події, що, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №088024 мала місце 31.08.2022 р. о 23:07 год. на вул. В. Великого, 6 смт. Рудне Львівської області, зокрема відеозаписи із нагрудної відеокамери працівника патрульної поліції з номером 474214, оскільки до матеріалів адміністративної справи було долучено лише відеозапис із нагрудної камери з № 470540.
31.10.2022 року судом отримано копію всіх наявних відеоматеріалів події, яка мала місце 31.08.2022 року за участі ОСОБА_1 .
Однак, при огляді у судовому засіданні в присутності захисника Федулова О.В. отриманого диску з відеозаписом з нагрудного реєстратора поліцейського, встановлено, що запис ідентичний запису наявному у матеріалах справи /а.с.3/.
Таким чином, доказів того, що автомобіль перебував у русі, а ОСОБА_1 здійснював керування ним 31.08.2022 року о 23 год. 07 хв. у смт. Рудно на вул. В.Великого, 6 до матеріалів справи не додано.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Крім цього, суд приймає до уваги інші доводи захисника Федулова О.В., зокрема, щодо порушення процедури проведення огляду на стан сп'яніння.
Так, відповідно до п. 11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Проте, із оглянутого у судовому засіданні, долученого до матеріалів справи, відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського на диску вбачається, що поліцейським при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не виконано вказані вимоги закону, а саме ОСОБА_1 не роз'яснено зміст його прав, а лише вказано норму, яка такі передбачає, зокрема не роз'яснено права на участь захисника, що значно погіршує становище особи, відносної якої складається протокол про адміністративне правопорушення.
Крім цього, згідно п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч.6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан сп'яніння здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція) визначено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами).
Згідно із п. 8 розділу ІІ Інструкції №1452/735 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов'язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі.
Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №088024, ОСОБА_1 вказав, що не вживав алкоголю та не можу пояснити чому тест «Драгер» показав позитивний результат.
Також, із оглянутого відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського чітко вбачається, що ОСОБА_1 вказував, що він не вживав алкоголь, чим фактично висловив свою незгоду із результатом тесту приладом «Драгер», проте поліцейський, що складав протокол про адміністративне правопорушення не зважив на дану обставину та зазначені вимоги нормативних актів не виконав, що також стверджується матеріалами справи, а саме не запропонував проходження огляду в медичному закладі, зокрема, шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я.
Таким чином, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до Додатку 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відтак, суд приймає до уваги заперечення адвоката Федулова О.В., що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено із порушенням встановлено порядку та без наявних для цього підстав.
Відтак, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №088024 складено у порушення вимог законодавства України, не виконано вимог ст. 266, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому такий не може бути достатнім доказом наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено у п.4 Рішення Конституційного Суду України N 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року по справі N 1-34/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 не доведена, а відтак останній не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях правопорушника.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Виходячи наведене, із урахуванням вимог ч.1 п.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що порушене відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 33, 130, п. 1 ч.1 ст. 247, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: Бориславський Ю. Л.