Справа №443/1377/22
Провадження №1-кп/443/150/22
іменем України
02 грудня 2022 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві обвинувальний акт про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Садки, Жидачівського району, Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, з професійно-технічною освітою, пенсіонера,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, в період часу з 07 серпня 2022 року по 18 жовтня 2022 року, перебуваючи за місцем спільного проживання із дружиною ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняв відносно неї психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні, що викликало в неї побоювання за свою безпеку, спричинило зниження настрою, напруження, переживання, поганий сон, страх та призвело до гострої реакції на стрес потерпілої ОСОБА_5 , що виразилось у наступному.
07 серпня 2022 року близько 17:00 години, ОСОБА_4 вчинив із дружиною ОСОБА_5 за місцем спільного проживання по АДРЕСА_1 сімейний скандал, в ході якого голосно кричав, ображав останню нецензурними словами, безпідставно чіплявся, погрожував фізичною розправою, чинив моральний та психологічний тиск, за що був притягнутий постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 11.08.2022 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 255 гривень.
Надалі, 13 жовтня 2022 року близько 19:30 години та 15 жовтня 2022 близько 09:00 години, ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 за місцем спільного проживання по АДРЕСА_1 , під час якого обзивав останню нецензурними словами, словесно погрожував фізичною розправою, чинив моральний та психологічний тиск, за що по даних фактах був притягнутий постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 24.10.2022 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 36 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.
Крім того, 18 жовтня 2022 року близько 19:00 години, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій умисел, спрямований на вчинення систематичного психологічного насильства, вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_5 за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , що виразились у словесних образах нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, приниженні гідності, чим завдав потерпілій психологічних страждань.
У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 , які полягали в систематичному вчиненні психологічного насильства щодо своєї дружини ОСОБА_5 , в останньої погіршилась якість життя та спровокувало розлад здоров'я у виді гострої реакції на стрес.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя (дружини), що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно між ним та дружиною виникали сварки. На даний час вони примирились, просив вибачення у потерпілої. Вказав, що відомості викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи.
У вчиненому розкаюється, шкодує про вчинене, обіцяє виправитись. Просить суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване, доведена повністю.
Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.126-1 КК України є правильною, оскільки останній вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення скоєне обвинуваченим ОСОБА_4 є нетяжким злочином.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
При цьому, суд відхиляє зазначену у обвинувальному акті як обставину, що обтяжує покарання - вчинення правопорушення щодо подружжя, оскільки дана обставина передбачена в статті 126-1 КК України як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, а тому відповідно до ч.4 ст.67 КК України, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено, пом'якшуючу покарання обставину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він визнав вину, раніше не судимий, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є пенсіонером, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання зауважень не має, має проблеми з вживанням алкоголю.
Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що потерпіла примирилась з обвинуваченим, який просив у неї вибачення, просить суворо його не карати.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання за ст.126-1 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії.
Разом з тим, виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства, і відповідно до ст.75 КК України, вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з покладення на останнього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, адже така міра покарання сприятиме досягненню справедливого балансу між правами та свободами обвинуваченого та інтересами держави і суспільства, і буде достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому, потерпілій та прокурору.
Головуючи суддя ОСОБА_1