Справа № 461/6397/22
Провадження № 1-кп/461/701/22
02.12.2022 року. м. Львів.
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2 ст. 121 КК України, -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та ОСОБА_5 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2 ст. 121 КК України
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів, покликаючись на те, що обвинувачений після закінчення строку тримання під вартою може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та іншого обвинуваченого, вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник проти продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили, покликаючись на відсутність підстав та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просять змінити запобіжний захід на більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_4 залишив вирішення клопотання прокурора продовження строку запіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що клопотання прокурора підставне та підлягає до задоволення, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, виходячи зі своєї позиції захисту, відповідно до своєї репутації, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та іншого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Враховуючи наведене, позицію захисту щодо обставин кримінального провадження, є достатньо підстав вважати, що у кримінальному провадженні існують ризики процесуальної поведінки обвинуваченого, передбачені ст.177 КПК України, в зв'язку з чим існує необхідність у продовженні застосування відносно нього виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою. Підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому відсутні. Зокрема суд, досліджуючи питання необхідності продовження строку дії запобіжного заходу враховує те, що суду не надано жодних доказів стосовно наявності можливості забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на шістдесят днів з дня судового засідання, тобто до 30.01.2023 року, без визначення розміру застави.
Частиною 4 ст.183 КПК України визначено виключний перелік випадків у яких слідчий суддя має право при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, а саме: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З огляду на те, що даний злочин вчинено із застосуванням насильства, суд вважає, що відсутні підстави для визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 197, 199, 314-316, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 з утриманням у Державній установі "Львівська УВП № 19" строком на 60 днів, до 30.01.2023 року включно, без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 .
Повний текст ухвали складено 02.12.2022 року.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1 .