Справа №461/5557/22
Провадження №3/461/3013/22
30 листопада 2022 року суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л. Д., при секретарі судового засідання Забродоцькій Я.Р., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
за ч. 2 ст. 51 КУпАП,-
28 вересня 2022 року о 17 год. 17 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Рукавичка» за адресою м. Львів, вул. Менцинського, 1 гр. ОСОБА_1 здійснив дрібну крадіжку товару на загальну суму 170,75 грн.
Він же, 29 вересня 2022 року о 18 год. 09 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Рукавичка» за адресою м. Львів, вул. Менцинського, 1 гр. ОСОБА_1 здійснив дрібну крадіжку товару на загальну суму 168,75 грн.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча була належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності неодноразово не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 51 КУпАП, а його вина підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема:
- даними, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 298280, серії ВАВ 135501 від 12 жовтня 2022 року;
- заявами керуючого магазином;
- даними довідок про вартість товару.
Відтак, винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи те, що адміністративні правопорушення вчинено однією особою, суд вважає за необхідне матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднати в одне провадження та присвоїти справі номер № 461/5557/22 (провадження № 3/461/3013/22). Оскільки їх спільний розгляд сприятиме, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи.
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини правопорушника і дані про його особу. Адміністративне стягнення призначається в межах санкції ч. 2 статті 51 КУпАП.
У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 496,20 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 221, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Матеріали справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 №461/5557/22 (3/461/3013/22) та №461/5557/22 (3/461/3014/22) об'єднати в одне провадження та присвоїти справі номер №461/5557/22 (провадження № 3/461/3013/22).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір у розмірі 496, 20 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через суд першої інстанції.
Суддя Л.Д. Мироненко