cправа №336/4284/22
н/п 3/336/2556/2022
24 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Євген Сергійович, за участі захисника - адвоката Шевченко А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 173-2, ст. 185 КУпАП,
Відповідно про протоколу про адміністративне правопорушення від 26.08.2022 року серії ВАБ № 446971, 26.08.2022 року, о 19-00 год., ОСОБА_1 за місцем мешкання вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно свекрухи, а саме: виражалась нецензурною лайкою в її бік принижувала, ображала, хапала за рук, погрожувала фізичною розправою, чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Потерпілою від правопорушення є ОСОБА_2 .
Відповідно про протоколу про адміністративне правопорушення від 26.08.2022 року серії ВАБ № 446977, 26.08.2022 року, о 19-00 год., ОСОБА_1 за місцем мешкання вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свекра, а саме: виражалась нецензурною лайкою в його бік, ображала принижувала, погрожувала фізичної розправою, чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Потерпілим є ОСОБА_3 (прізвище нечитабельне).
Відповідно про протоколу про адміністративне правопорушення від 26.08.2022 року серії ВАБ 834115, 26.08.2022 року, приблизно о 20-30 год., ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила злісну непокору співробітникам поліції, а саме чинила фізичний опір, висловлювалась нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою співробітникам, чим вчинила правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2022 року справи № 336/4284/22, пр. 3/336/2556/2022 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173- 2 КУпАП, та справи № 336/4286/22 пр.3/336/2557/2022 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, № 336/4288/22, пр. 3/336/2558/2022 за ст. 185 КУпАП відносно неї ж об'єднані в одне провадження, визначено єдиний номер справи про адміністративне правопорушення № 336/4284/22, пр. 3/336/2556/2022.
В судовому засіданні захисник заперечувала проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, просила справу про адміністративне правопорушення закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Пояснила, що між ОСОБА_1 та потерпілими дійсно іноді виникають конфлікти з приводу користування квартирою, однак у даному випадку по справі відсутні достатні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Адвокат наполягала на виклику в судове засідання і допиті потерпілої ОСОБА_2 та інспектора поліції, який склав протоколи про адміністративне правопорушення.
В судові засідання потерпіла ОСОБА_2 не з'являлася, викликалися як направленням судових повісток за місцем проживання, так і шляхом телефонного виклику, однак її телефон був вимкнений.
Інспектор поліції Шепель О.В. в судове засідання також не з'явився.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).
За змістом ст.255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людин як джерело права.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, у тому числі визначену п. 2 ст.6 Конвенції презумпцію невинуватості, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15.05.2008).
На кримінально караний характер правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , свідчить і санкції ч. 1 ст. 173-2, 185 КУпАП, якими передбачено стягнення у виді арешту.
З цього випливає, що обов'язок доводити вину, як складову презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі, та не може перекладатися на суд, адже у такому разі суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 173-2 ч. 1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП характеризується умисною формою вини і передбачає наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, особою, що склала протоколи про адміністративні правопорушення, надані такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення від 26.08.2022 р. серії ВАБ № 446971;
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.08.2022 року, в якому потерпіла ОСОБА_2 зазначає, що домашнє насилля психологічного характеру з боку її дочки ОСОБА_1 відбувається систематично.
- письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 26.08.2022 року, в яких зазначено, що 26.08.2022, приблизно в 19-00 год., ОСОБА_1 в стані алкогольного і, скоріш за все, наркотичного сп'яніння висловлювалася в бік потерпілої нецензурною лайкою, щипала та хапала за руки, чим завдала шкоди здоров'ю потерпілої (далі - нерозбірливо); після цього вибігла з квартири; все це відбувається систематично.
- бланк письмового опитування ОСОБА_1 , яка відмовилася від давання показань;
- форму оцінки вчинення домашнього насильства від 26.08.2022 року;
- терміновий заборонний припис серії АА № 289833 від 26.08.2022 року;
- протокол про адміністративне правопорушення від 26.08.2022 р. серії ВАБ 446977;
- форму оцінки вчинення домашнього насильства від 26.08.2022 року;
- терміновий заборонний припис серії АА № 290135 від 26.08.2022 року;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.08.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
З досліджених у судовому засіданні вищезазначених протоколів про адміністративне правопорушення судом встановлено, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно свекра ОСОБА_4 та вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно свекрухи ОСОБА_2 .
По суті, поліцейський зібрав лише один доказ, який міг би свідчити про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно потерпілої ОСОБА_2 - письмові пояснення самої потерпілої.
Доказів про вчинення ОСОБА_1 правопорушення відносно свекра матеріали справи взагалі не містять.
З наданих в судовому засіданні пояснень захисника Ломової М.М. вбачається, що ОСОБА_1 будь-яких дій психічного та фізичного характеру до свекра та свекрухи не застосовувала, вони лише розмовляли на підвищених тонах.
Суд такі доводи захисника не може спростувати, адже викликана в судове засідання потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, безпосередньо судом не була допитана.
Не прибув до суду і поліцейський Шепель О.В., який склав протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на допиті якого наполягав захисник.
Враховуючи наведене, суддя вважає необхідним закрити провадження у справі за недоведеності події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, судом встановлено наступне.
Диспозиція ст. 185 КУпАП містить два різні складу правопорушення. Перший склад - це злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, тобто відповідальність має наставити за невиконання кожного розпорядження чи вимоги працівника міліції, якщо вони законні та пред'являються при виконанні ними службових обов'язків. Другий же склад правопорушення - це вчинення аналогічних дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність законного розпорядження або вимоги працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків чи інших, вищеперерахованих осіб, у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку. Правопорушення вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам поліцейського.
Згідно з положеннями ст.185 КУпАП і роз'ясненнями, наданими в пунктах 7, 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 червня 1992 року №8 (зі змінами, внесеними постановою від 3 грудня 1997 р. №12) «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Отже, дане правопорушення обов'язково передбачає наявність правомірної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, у зв'язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, яке саме правопорушення законно вимагав припинити поліцейський, який поліцейський висував таку вимогу, його прізвище, ім'я та по-батькові, посада, яким чином відбулася відмова від виконання вимоги (неодноразове невиконання розпорядження або відмова в зухвалій формі).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 834115 від 26.08.2022 року, 26.08.2022 року, приблизно о 20-30 год., ОСОБА_1 , вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яка сама законна вимога була висунута поліцейським, не зазначено його ім'я, посада.
Не розкрита об'єктивна сторона правопорушення і в рапорті інспектора поліції Г. Русанової, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім вказаного рапорту, в якості доказів надано: бланк письмових пояснень ОСОБА_1 , в якому зазначено, що остання відмовляється надавати показання; копії вищезгаданих протоколів про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; копію паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1 .
Відтак посадовою особою, яка склала протокол, не тільки не розкрито об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, але і не надано достатніх доказів на підтвердження події правопорушення.
Аналізуючи докази по справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ст. 185 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з недоведеністю події та складу адміністративних правопорушень.
Керуючись ст. 247, 283, 284, 294, суддя
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2, ст. 185 КУпАП закрити в зв'язку з недоведеністю події та складу адміністративних правопорушень.
Постанову може бути оскаржено потерпілими в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.С. Боєв
Постанова набрала законної сили «_____»_________________20___року
Дата видачі «_____»_________________20___року