1Справа № 335/7894/22 2-о/335/192/2022
01 грудня 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Романько О.О., за участю секретаря судового засідання Аблаєвої А.Ш., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
30.11.2022 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Скворцову О.В. звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
В заяві зазначила, що вона є родичкою померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією документами з назвою «Справка о причине смерти» від 19.10.2022 року та «Врачебное свидетельство о смерти № 790» від 19.10.2022 року видане лікарем медичної установи, яка переіменована окупаційною владою в «ГБУЗ «Мелитопольская областная больница». Місцем смерті ОСОБА_2 зазначено м. Мелітополь Запорізької області. Зазначені документи отримала ОСОБА_1 як єдина близька людина, яка знала померлого, оскільки його рідні залишили окуповане м. Мелітополь Запорізької області та знаходяться за межами держави Україна. На час смерті ОСОБА_2 проживав один за адресою: АДРЕСА_1 та помер в стаціонарі лікарні.
Свідоцтва про смерть будь-якого зразка заявник не отримувала.
ОСОБА_1 зазначила, що вона є заінтересованою особою в розумінні положень, які закріплені в ч. 1 ст. 317 ЦПК України, так як нею були понесені витрати на поховання ОСОБА_2 , які підлягають відшкодуванню.
Заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодар, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Мелітополь Запорізької області, Україна.
Заявник та її представник у судове засідання не з'явились, повідомлялись судом належним чином, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, про це ж зазначено і в самій заяві про встановлення факту.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності представник суду не надавав.
За таких обставин, та враховуючи, що розгляд даної справи відповідно до вимог ч.2 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) здійснюється невідкладно, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності заявника та представника заінтересованої особи на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.
Відповідно до копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 виданого органом видачі 2318 від 09.03.2021 року заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Новомиколаївка Мелітопольського району Запорізької області, Україна та має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідкою про реєстрацію місця проживання особи за відомостями виконавчого комітету Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 03.07.2018 року № 261. Зазначене місце проживання під час воєнного стану заявник не змінювала, як внутрішньо переміщена особа не зареєстрована.
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області від 17.10.1996 року гр. ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Краснодар та мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з копіями документів з назвою «Справка о причине смерти» та «Врачебное свидетельсьво о смерти № 790» від 19 жовтня 2022 року, виданих у лікарні на тимчасово окупованій території України, а саме медичною установою, яка переіменована окупаційною владою на «ГБУЗ «Мелитопольская областная больница», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місцем смерті ОСОБА_2 зазначено м. Мелітополь Запорізької області в стаціонарі лікарні. Причиною смерті зазначено серцево-судинна хвороба, перенесений раніше інфаркт міокарда.
Свідоцтва про смерть заявник не отримувала, оскільки позбавлена такої можливості.
Відповідно до договору-замовлення № 40/10 від 28.10.2022 року укладеного в м. Мелітополь Запорізької області між ФОП ОСОБА_3 (Виконавцем) та ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 , орган видачі 2318 від 09.03.2021 року (Замовник), визначено, що виконавець зобов'язується надати послуги з організації та проведення поховання ОСОБА_2 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , на кладовищі нов.2 сектор 22 о 14.00 год. 29.10.2022 року. Загальна вартість послуг склала 21 690 грн.. Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 40/10 від 28.10.2022 року ФОП ОСОБА_3 прийняв від ОСОБА_1 суму грошових коштів в розмірі 17 352,00 грн..
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
Для встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану такого факту необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості отримати, відновити втрачені або знищені документи про це.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових або майнових прав підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності з ч. ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Порядок державної реєстрації смерті регулюється Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VI від 01.07.2010 року та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 18.10.2000 року, зареєстрованого в Міністерства юстиції України 18.10.2000 року за № 719/4940.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно п. ґ ч. 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні однією із підстав для державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до частин 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VIІ (зі змінами), державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
В силу ч. 1 ст. 18 цього Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, документи, видані органами та установами (зокрема лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, визначених законодавством України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватися разом з іншими документами і їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.
Зокрема, Європейський суд у рішенні, яке ухвалено 18 грудня 1996 року у справі «Лоізіду проти Туреччини», зазначив, що презумпція, закладена у статті 1 Конвенції, може обмежуватися винятковими обставинами, зокрема коли державі не дають змоги здійснювати свої повноваження на частині її території. Це може бути наслідком військової окупації збройними силами іншої держави, яка ефективно контролює зазначену територію, військових дій або повстання, дій іноземної держави на підтримку створення сепаратистської держави на території зазначеної держави.
Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані) станом на 17.10.2022 року, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 (зі змінами) (далі-Перелік).
Відповідно до п.п. 4 п. 4 розділу ІІІ Переліку однією з таких визначених територій є територія Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області.
Відповідно до листа Касаційного цивільного суду у складі ВС № 985/0/208-21 від 22.04.2021 року зазначено, що вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації фактів смерті чи народження на тимчасово окупованій території України не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Тому з огляду на викладене, суд вважає, що дійсно для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 у заявника є об'єктивні перешкоди.
Таким чином, враховуючи відсутність оригіналу у заявника медичного документу про смерть, який вона позбавлена можливості отримати, неможливість зареєструвати факт смерті, в органах державної реєстрації актів цивільного стану, доведеність обставин, що встановлення такого факту може вплинути на права заявника і вона є заінтересованою особою, приймаючи до уваги зібрані у справі докази та їх належну оцінку, суд вважає наявними підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її родича ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Мелітополь Запорізької області, для здійснення державної реєстрації смерті особи і отримання свідоцтва про смерть та матеріальної допомоги на поховання останнього.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Керуючись ст. ст. 76-80, 89, 95, 247, 265, 268, 272, 273, 293, 315, 317, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України- задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодар, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Мелітополь Запорізької області, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Копію рішення невідкладно надіслати для виконання до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Повний текст рішення складено 01.12.2022 року.
Суддя: О.О. Романько