1Справа № 335/3839/22 2/335/2113/2022
01 грудня 2022 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Деркач А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, -
У липні 2022 року Концерну «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 липня 2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.
02.09.2022 засобами поштового зв'язку відповідачем ОСОБА_1 було надіслано відзив на позовну заяву, який було отримано судом 06.09.2022.
У відзиві відповідач зазначає про те, що 25.07.2022 на його адресу надійшла ухвала про відкриття провадження по справі №335/3839/22 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з центрального опалення та постачання гарячої води. Наступне засідання призначено до судового розгляду на 26.09.2022, о 09:30. Разом з тим, оскільки копії позовної заяви на його адресу не надходило, ним було подано заяву про направлення йому сканкопії позовної заяви з додатками на його електронну адресу.
Оскільки копію позовної заяви не було направлено з ухвалою про відкриття провадження, і це перешкоджало складанню відзиву у строк, встановлений судом, а також з урахуванням того, що до наступного засідання - 26.09.2022, достатньо часу, просить суд поновити строк для подання відзиву.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, разом з тим подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, проте у судове засідання не з'явився, разом з тим подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у якій зазнав про те, що вважає за необхідне подати до суду письмові пояснення з детальним нормативним обґрунтуванням щодо невиконання позивачем свого обов'язку по обліку обсягів наданих послуг, що в свою чергу свідчить про неможливість задоволення позовних вимог в заявлених обсягах які носять характер припущень. Разом з тим, ракетні обстріли, регулярні відключення світла, крайня необхідність підготовки будинку до непередбачуваних зимових умов і важка хвороба собаки, яка від епілепсії померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , перешкоджали надати такі письмові пояснення. Просить суд визнати такі обставини поважними і надати строк для надання письмових пояснень, які зобов'язується надати найближчим часом, для чого просить суд відкласти засідання на незначний термін. Також просить суд врахувати загострення ситуації в місті Запоріжжя, яка характеризується щоденними ракетними обстрілами, повітряними тревогами, а також обставиною його тимчасового проживання на правому березі річки Дніпро за адресою АДРЕСА_1 , і розміщення місця роботи на правому березі річки Дніпро.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Так, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився.
Обставини на які посилається відповідач у своїй заяві про те, що він має намір подати до суду письмові пояснення по справі не є поважною причиною для відкладення розгляду справи, оскільки усі свої пояснення та заперечення з приводу позову відповідач викладає у відзиві, у строки встановлені судом, до якого додає документи та докази, якими обґрунтовує відзив. Відзив на позовну заяву відповідачем було подано ще 02.09.2022. Разом з тим у відзиві не було зазначено про документи і докази, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання. Такої інформації не містить і заява про відкладення судового засідання.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що намір подати додаткові пояснення по справі не є поважною причиною неявки відповідача у судове засідання.
З приводу того, що відповідач просить суд врахувати загострення ситуації в місті Запоріжжя, яка характеризується щоденними ракетними обстрілами, повітряними тревогами, а також обставиною його тимчасового проживання на правому березі річки Дніпро за адресою с.Сонячне, вул. Будівельників, 33, Запорізького району. Запорізької області, і розміщення місця роботи на правому березі річки Дніпро, суд зазначає наступне.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119- ІХ в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженого Законом України від 21.04.2022 №2212- ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 №341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263- ІХ в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 №573/2022, затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500- ІХ в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженого Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
26 жовтня 2022 року відповідачем до суду було подано заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з військовим станом, у зв'язку з чим, судове засідання було відкладено на 01.12.2022, тобто після строку, на який, на той час, було продовжено дію військового стану. Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідач у поданій заяві не зазначає про те, що має намір подати додаткові письмові пояснення.
Про судове засідання призначене на 01.12.2022 відповідач повідомлявся у встановленому законом порядку, проте у судове засідання не з'явився, подавши заяву про відкладення розгляду справи.
За положенням ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 2 статті 2 ЦПК України на суд і учасників процесу покладено обов'язок керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-яким іншим міркуванням в судовому процесі.
Суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Згідно з ст.ст. 2, 6, 12, 13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами ст.17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07.07.1989).
Виходячи із дії принципу процесуальної економії (пункти 71, 82 постанови ВП ВС від 26січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц; п. 94 від 6 квітня 2021 року у справі №910/10011/19), суд враховує, що під час війни він має бути задіяний у повному обсязі та реалізуватися в нормах про своєчасний, швидкий і правильний розгляд справи через раціональне використання учасниками процесу наданих законом процесуальних прав, без зловживання ними.
Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Статтею 212 ЦПК України передбачена можливість учасників справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Разом з цим, відповідач не скористався вищезазначеними правами.
Обставини, які позбавляли відповідача можливості брати участь у судовому засіданні через представника або відсутність технічної можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідачем суду повідомлено не було.
Крім того, суд звертає увагу на те, що справа тривалий час знаходиться в провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, а саме м.Запоріжжя не перебуває в окупації, а запровадження військового стану не впливає на роботу суду.
Суд також враховує позицію Великої Палата Верховного Суду у справі №990/115/22 від 10.11.2022 та визнає причину неявки відповідача у судове засідання неповажною, та виходячи з вищенаведених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини, вимог пункту 11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву суд приходить до наступного висновку.
Так, ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 липня 2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи. Відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення ухвали.
Копію ухвали про відкриття провадження, позовну заяву з додатками та судову повістку було надіслано відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням. Зазначене поштове відправлення було отримано ОСОБА_1 25.07.2022.
10.08.2022 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява у якій він зазначає про те, що не отримував копію позовної заяви з додатками, а тому просить суд направити скановану копію позовної заяви з додатками на його електронну адресу.
11.08.2022 на електронну адресу відповідача ОСОБА_1 було надіслано скановану копію позовної заяви з додатками.
02.09.2022 засобами поштового зв'язку на адресу відповідачем ОСОБА_1 було надіслано відзив на позовну заяву, який було отримано судом 06.09.2022.
Відповідно до ч.7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Тобто відзив був поданий відповідачем з пропуском строку встановленого судом для його подання, не лише з моменту отримання ОСОБА_1 копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви з додатками та судової повістки 25.07.2022, а навіть після повторно отримання позовної заяви з додатками на електронну адресу відповідача 11.08.2022.
Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Разом з цим суд зазначає про те, що підстава для поновлення строку для подання відзиву зазначена відповідачем, як достатність часу до наступного судового засідання, на думку суду не є поважною причиною для його поновлення.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
З урахуванням зазначеного, враховуючи, що причини пропуску строку для подання відповідачем відзиву визнані судом не поважними, суд приходить до висновку про відмову у поновленні процесуального строку.
Керуючись ст.ст. 126, 127, 223, 247, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відкладення судового засідання - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву - відмовити.
Відзив ОСОБА_1 на позовну заяву - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягомп'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 01.12.2022.
Суддя: А.Б.Алєксєєнко