Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4432/22
30.11.2022 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки з відповідачем народилась дочка ОСОБА_4 , яка проживає з позивачкою.
Рішенням Виноградівського районного суду від 22.05.2018 року у справі № 299/2490/16-ц з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , 2008 р.н. у розмірі по 1500,00 грн. щомісячно. Зазначає, що з часу призначення аліментів на утримання доньки змінилися обставини, її матеріальне та сімейне становище, та прожитковий мінімум. З часу присудження аліментів, дочка подорослішала, витрати на її утримання зросли. Відповідач дне бере участі у інших додаткових витратах на утримання дитини, тому виникла потреба в збільшенні розміру аліментів. Позивачка просить суд стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 щомісячно в розмірі 5000,00 грн. до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до норм СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 150 ч. 2, ст. 180 ч. 1). Ті обставини, що з плином часу потреби дитини зростають, витрати на її утримання, виховання, освіту тощо збільшуються, а також те, що майновий стан, інші обставини щодо платника аліментів, їх отримувача, дитини, які впливають на виплату грошового утримання, з часом змінюються, є загальнозрозумілими.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України».
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках передбачених цим Кодексом.
У відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Даним мінімальним розміром прожиткового мінімуму на одну особу, держава визнає право кожної дитини на той мінімальний рівень забезпечення життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини. А батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Заперечуючи позов відповідач в судовому засіданні 11.11.2022 року повідомив, що дійсно проходить службу в ЗС України. З 03.07.2021 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 . До реєстрації шлбу з ОСОБА_6 у них народилася донька ОСОБА_7 , 2018 року народження яка перебуває на його утриманні.
Також зазначив, що на даний час його дружина ОСОБА_6 вагітна та очікує народження дитини, у зв'язку з чим у нього немає можливості сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у такому розмірі як просить позивачка. На підтвердження вказаних обставин подав до суду копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження дітей у новому шлюбі, копію довідки про склад сім'ї, копії результатів медичних досліджень.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.
Відповідач в подальші судові засідання не з'явився, причини неявки не пвідомив.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки з відповідачем народилась дочка ОСОБА_4 , яка проживає з позивачкою (а.с.22).
Рішенням Виноградівського районного суду від 22.05.2018 року у справі № 299/2490/16-ц шлюб між сторонами розірвано. Цим же рішенням з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , 2008 р.н. у розмірі по 1500,00 грн. (а.с.9-20).
Правовідносини між сторонами врегульовані нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст. 183 ч.1 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом. Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. За правилами ч.2 ст.182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку..
У відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Даним мінімальним розміром прожиткового мінімуму на одну особу, держава визнає право кожної дитини на той мінімальний рівень забезпечення життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини. А батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ч.1 ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом..
З урахуванням динаміки прожиткового мінімуму, доводи позивача про те, що вже лиш з огляду на цей показник матеріальне утримання дитини стало обходитись значно дорожче відповідають дійсним обставинам. Зважаючи на інтереси дитини, такі обставини не можуть повністю залишатися поза увагою суду в спорі, що розглядається. Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, відпочинку дитини тощо, є загальнозрозумілими та не викликають заперечень у сторін чи сумнівів у суду. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання; обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (ст. 82 ч.ч. 1, 3 ЦПК України).
За змістом положень ст.ст. 1, 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.ст. 1, 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (норми матеріального права в редакції, чинній на час пред'явлення позову), прожитковий мінімум є базовим соціальним стандартом, який визначає рівень інших соціальних стандартів і соціальних гарантій, зокрема, у сфері доходів населення.
За таких умов, незмінну і незначну за розміром протягом тривалого часу матеріальну участь батька у матеріальному забезпеченні дітей не можна визнати такою, що враховує реальні обставини та потреби дитини. З часом відносний розмір такої матеріальної участі лише зменшується та перестає відповідати умовам реальної, ефективної участі платника аліментів відповідно до належної з нього дійсної частки у забезпеченні потреб дитини.
За приписами СК України матеріальне утримання дитини є обов'язком батьків, у контексті виконання якого може йтися лише про порядок надання такого утримання та про його розмір з урахуванням відповідних обставин. Присудження аліментів у твердій грошовій сумі допускається за наявності обставин, що мають істотне значення, безвідносно до характеру доходу платника та способу його одержання.
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом збільшено за рішенням суду за позовом одержувача аліментів у разі зміни, зокрема, його матеріального стану та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 192 ч. 1 СК України). При визначенні розміру аліментів суд враховує, серед іншого, стан здоров'я, матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 ч. 1 СК України). За змістом положень ст. 191 ч. 1 і ст. 192 ч. 1 СК України, у випадку звернення по збільшення розміру раніше стягнутих аліментів правило про стягнення аліментів за рішенням суду від дня пред'явлення позову не застосовується, аліменти у збільшеному розмірі, у випадку відповідного задоволення вимоги, стягуються з дня набрання рішенням суду законної сили.
Тож слід визнати, що матеріальне становище одержувача аліментів як одна з умов, із якою пов'язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося, потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру як такі. Власне недостатність у матері коштів на утримання дитини сумнівів не викликає, відповідні доводи позивача відповідачем не спростовані.
Беручи до уваги результат виконання сторонами обов'язку доказування обставин, що мають значення в справі, слід констатувати, що під час судового розгляду не встановлено і не доведено підстав для відступу від засад щодо загалом рівного обов'язку батьків у матеріальному утриманні дітей.
Закон не містить вимоги визначення точного розміру аліментів суто як половини відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв'язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо.
З урахуванням фактичних обставин справи, динаміки значення базового соціального стандарту, вимога позивача щодо розміру аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн є надмірною, а аліменти у твердій грошовій сумі 4000 грн. на дитину забезпечуватимуть грошове утримання дини та забезпечать потреби дитини та узгоджуватимуться з вимогами закону, відповідатимуть інтересам дитини і не порушуватимуть як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача.
Слід враховувати також, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин, законодавства тощо, сторони не позбавлені права ставити в подальшому питання про зміну розміру стягуваних аліментів, зміну способу стягнення, участь у додаткових витратах.
Даючи оцінку запереченням відповідача, про те, що його матеріальне становище не дасть йому змогу сплачувати аліменти у розмірі який просить позивачка, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи і такі докази відповідачем надані не були.
Окрім того слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Тому доводи заперечення в цій частині є безпідставними.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов'язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
В свою чергу, суд погоджується з твердженням позивача про зростання цін на продукти харчування, одяг, ліки тощо, внаслідок чого витрати на утримання дитини значно збільшуються. Дані обставини є загальновизнаними, отже твердження відповідача про відсутність обставин зміни матеріального стану позивача та дитини сторін є безпідставним.
У той же час, при вирішенні спору суд враховує засади рівності батьків в утриманні своєї дитини, які передбачені Сімейним кодексом України.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини в розмірі 5000 гривень щомісячно на дитину, позивачем не підтверджено належними доказами обґрунтованість такого розміру аліментів.
Тому суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо виховання та утримання дітей, матеріальне становище відповідача, виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, позов підлягає до часкового задоволення, а розмір стягуваних аліментів дійсно підлягає збільшенню з 1500 грн. до 4000 грн.
Слід враховувати також, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин, законодавства тощо, сторони не позбавлені права ставити в подальшому питання про зміну розміру стягуваних аліментів, зміну способу стягнення, участь у додаткових витратах і т.ін.
Вирішуючи питання про початок стягнення збільшеного розміру аліментів, суд виходить з того, що аліменти на утримання дитини згідно ст. 79 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, однак, приймаючи до уваги те, що аліменти були вже присудженні рішенням Виноградівського районного суду від 22.05.2018 року, а предметом судового розгляду є зміна розміру аліментів, то в даному випадку змінений розмір аліментів повинен стягуватись від дня набрання чинності рішенням суду.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп. які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до ч.6 ст. 141ЦПК України, - слід стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, оскільки позивачка звільнена від їх оплати. При цьому розмір судового збору визначений судом на підставі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI.
Керуючись ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 184, 191, 192 Сімейного Кодексу України, суд -Керуючись ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 184, 191, 192 Сімейного Кодексу України, суд -
Позов задоволити - частково.
Змінити розмір аліментів, стягнутих рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22.05.2018 року з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 гривень щомісяця на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття, надалі стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень на місяць на дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дати набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави 992,40 гривень судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст повного рішення складено 02.12.2022 року.
ГоловуючийВ. В. Леньо