28.11.2022 227/1031/22
28 листопада 2022 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Притуляка С.А.,
за участю
секретаря судового засідання Коверчинкової М.О.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей відділу з питань опіки, піклування та усиновлення виконкому Добропільської міської ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над малолітніми дітьми, призначення опікуна та стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей відділу з питань опіки, піклування та усиновлення виконкому Добропільської міської ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над малолітніми дітьми, призначення опікуна та стягнення аліментів.
В обґрунтування позову зазначила, що вона є бабусею малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які повністю перебувають на її утриманні та мешкають разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 . Мати дітей ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, дітьми не цікавиться, не працює. Позивач неодноразово зверталася із заявами до поліції щодо невиконання її донькою батьківських обов'язків, за результатами яких на відповідача були складені протоколи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 184 КУпАП. Комісією Добропільської міської ради було складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей. Позивач зазначила, що відповідач будь-якої участі в житті дітей не приймає, їх вихованням не займається, про фізичний і духовний розвиток дітей не піклується, їх навчанням не цікавиться, матеріально не забезпечує, не підтримує жодних стосунків з дітьми. На підставі вищевикладеного, позивач просить суд позбавити батьківських прав відповідача відносно її неповнолітніх дітей, оскільки вважає, що це є єдиною виправданою мірою з огляду на необхідність захисту інтересів малолітніх дітей.
Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні свої позовні вимоги щодо позбавлення її доньку ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітніх дітей підтримала та просила суд задовольнити. В частині вимог щодо встановлення опіки над малолітніми дітьми, призначення опікуна та стягнення аліментів відмовилась.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилася. 09.11.2022 року звернулась до суду із заявою, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги щодо позбавлення її батьківських прав відносно її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнає та не заперечує. Також визнала, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не приймає участі у вихованні та утриманні своїх дітей.
Представник органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради у підготовче судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує та вважає за доцільне позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей.
Згідно зі ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права чи свободи інших осіб, а тому приймається судом.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24.11.2008 року, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.10.2016 року. (а.с.8,9)
Відповідно до висновку №03/0093-10/02 від 31.01.2022 року з метою соціального захисту малолітніх дітей, керуючись ст.ст. 164, 165 СК України, орган опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради вражає доцільним позбавлення батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12-14)
Також в судовому засіданні досліджені довідки та характеристики, які підтверджують факт не виконання відповідачем ОСОБА_2 батьківських обов'язків відносно своїх малолітніх дітей, а саме вона без поважних причин їх вихованням не займається, з ними не проживає більше двох років, кошти на їх утримання не надає. Неповнолітні діти проживають з бабусею ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та повністю перебувають на її утриманні.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що відповідачка не виконує свої батьківські обов'язки, не проявляє відносно своїх дітей турботи та піклування, не проявляє зацікавленості в їх долі, що свідчить про те, що відповідачка свідомо самоухиляється від виконання батьківських обов'язків. В судовому засіданні не було встановлено фактів перешкоджання відповідачці в спілкування зі своїми дітьми з боку позивача або будь-яких інших осіб.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків.
Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини і предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.
Частиною 2 ст. 27 Конвенції передбачено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до приписів ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Право дитини на належне батьківське виховання, відповідно до ст.152 СК України, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Згідно ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них, а також повно і всебічно досліджувати обставини справи, оскільки, позбавлення батьківських прав - це крайній захід впливу на недобросовісних батьків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Відповідно до ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
В матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи, що судом було встановлено, що відповідачка належним чином свої батьківські обов'язки не виконує, постійно нехтує сімейними цінностями, усі обов'язки щодо виховання та утримання дітей виконує бабуся, тобто діти фактично позбавлені батьківського піклування зі сторони матері, суд доходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що повною мірою відповідатиме інтересам малолітніх дітей.
Керуючись статтями 164, 165 СК України, ст.59 ЦК України, керуючись статтями ст. 4, 19, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей відділу з питань опіки, піклування та усиновлення виконкому Добропільської міської ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Притуляк
28.11.2022