02 грудня 2022 року м. Харків Справа № 905/2393/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.
без участі представників сторін,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Донецькій області (вх. №846 Д/1),
на рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2022 (суддя Лобода Т.О., ухвалене в м. Харків у порядку спрощеного позовного провадження 02.08.2022, повний текст складено 02.08.2022),
у справі № 905/2393/21,
за позовом: Маріупольського міського центру зайнятості, м. Маріуполь, Донецької області,
до відповідача: Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м. Костянтинівка, Донецької області,
про стягнення 65083,04 грн,
Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про стягнення суми отриманої допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 у зв'язку з її поновленням на роботі за рішенням суду у розмірі 65083,04 грн.
В обґрунтування позову Маріупольський міський центр зайнятості посилається на те, що наказом Державної екологічної інспекції у Донецькій області №321-о від 24.12.2020 звільнено ОСОБА_1 24 грудня 2020 року з посади заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону Донецької області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області.
Позивач зазначає, що 06.01.2021 ОСОБА_1 звернулась до міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного. Наказом Маріупольського міського центру зайнятості №НТ210106 від 06.01.2021 ОСОБА_1 надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю з 06.01.2021 по 31.12.2021. За весь час перебування на обліку у Маріупольському міському центрі зайнятості безробітній ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю за період з 06.01.2021 по 26.08.2021 у загальному розмірі 65083,04 грн, що підтверджується довідкою № 6 від 16.09.2021.
Позивач посилається на те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 по справі №200/577/21-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021, визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 24 грудня 2020 №321-о про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області Державної екологічної інспекції у Донецькій області з 25 грудня 2020.
Позивач вважає, що відповідно до положень статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", в результаті поновлення ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду, роботодавець - відповідач, зобов'язаний відшкодувати позивачу суму виплаченої ним допомоги по безробіттю.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.08.2022 у справі № 905/2393/21 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Донецькій області на корить Маріупольського міського центру зайнятості відшкодування суми виплаченої допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 , у зв'язку з її поновленням на роботі за рішенням суду, в розмірі 65083,04 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що у зв'язку із поновленням на посаді ОСОБА_1 за рішенням суду, з урахуванням положень статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", позивач має право вимагати відшкодування відповідачем сплачених позивачем зазначеному працівнику суми страхових коштів та вартість соціальних послуг, які відповідно до довідки Маріупольського міського центру зайнятості № 6 від 16.09.2021 складають 65083,04 грн.
Місцевий господарський суд, дійшов висновку про те, що зазначена довідка підтверджує розмір виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, тоді як відповідачем не наведено жодних обставин чи підстав, які б могли свідчили про недостовірність зазначених у довідці даних.
Державна екологічна інспекція у Донецькій області звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2022 у справі № 905/2393/21, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
На переконання апелянта, суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення, неповно з'ясував обставини справи і дав неналежну оцінку доказам.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що довідка № 6 від 16.09.2021 не може бути підтвердженням виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 06.01.2021 по 26.08.2021, оскільки, вона не є первинним документом та її дані суперечать довідці про «Нарахування допомоги по безробіттю та платежі», яка надана позивачем.
На переконання відповідача, нарахована допомога по безробіттю за січень 2021 року в розмірі 2050,00 грн. та за лютий 2021 року в розмірі 7039,68 грн не підлягає відшкодуванню, адже відповідачем при звільненні ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю у розмірі двох середньомісячних заробітних плат, яка покриває січень, лютий 2021 року.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу від 06.01.2022 у справі № 905/2393/21 про відкриття провадження у справі, порушив норми ч.13 ст.176 Господарського процесуального кодексу України, адже позивачем не направлено на адресу відповідача копій заяви про усунення недоліків позовної заяви та додатків до неї, що було підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Східним апеляційним господарським судом отримано від Маріупольського міського центру зайнятості відзив на апеляційну скаргу (вх.№6524), в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Викладенні у відзиві заперечення, за своїм змістом є аналогічними з доводами викладеними у позовній заяві і висновками суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Державної екологічної інспекції у Донецькій області №321-о від 24.12.2020 звільнено ОСОБА_1 24 грудня 2020 року з посади заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону Донецької області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області, у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу".
06.01.2021 ОСОБА_1 звернулась до Маріупольського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного.
Наказом Маріупольського міського центру зайнятості №НТ210106 від 06.01.2021 ОСОБА_1 надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю з 06.01.2021 по 31.12.2021.
Відкладено виплату допомоги по безробіттю з 06.01.2021 по 24.01.2021 у зв'язку з наданням вказаній особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з ПОУ або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 по справі №200/577/21-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021, визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 24 грудня 2020 №321-о про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області Державної екологічної інспекції у Донецькій області з 25 грудня 2020. Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 грудня 2020 року у розмірі 66 670,56 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Зазначена постанова у справі №200/577/21-а набрала законної сили з 22.03.2021, про що зазначено в постанові.
На виконання вказаних судових рішень, наказом Державної екологічної інспекції №201-о від 27.08.2021 скасовано наказ від 24.12.2020 №321-о "Про звільнення з посади ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу інструментально-лабораторного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області з 23 грудня 2020 року.
Згідно з наказом Маріупольського міського центру зайнятості від 15.09.2021 №НТ 210915 ОСОБА_1 з 27.08.2021 припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію як безробітної у зв'язку з виданням відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі відповідно до абз. 10 пп. 1 п. 30 Порядку.
За весь час перебування на обліку у Маріупольському міському центрі зайнятості безробітній ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю за період з 06.01.2021 по 26.08.2021 у загальному розмірі 65083,04 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою № 6 від 16.09.2021.
16.09.2021 Маріупольським міським центром зайнятості видано наказ № 368 "Про відшкодування коштів роботодавцем", яким, серед іншого, вирішено утримати з Державної екологічної інспекції у Донецькій області виплачену ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в сумі 65083,04 грн, у зв'язку з поновленням її на роботі за рішенням суду, доручено начальнику юридичного відділу Оксані Росоловій здійснити контроль за поверненням роботодавцем коштів до Фонду у добровільному порядку протягом 15-ти календарних днів та у разі їх неповернення у визначений термін - провести претензійно-позовну роботу.
З метою врегулювання спору щодо повернення виплачених ОСОБА_1 коштів у вигляді допомоги по безробіттю Маріупольським міським центром зайнятості було направлено відповідачу лист № 07/3455/06-16/21 від 17.09.2021 про відшкодування допомоги по безробіттю в розмірі 65083,04 грн на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття".
У відповідь на вказаний лист Державною екологічною інспекцією у Донецькій області листом №12-3266/21 від 05.10.2021 повідомлено про неможливість виконання рішення Маріупольського міського центру зайнятості про утримання суми виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 65083,04 грн. На переконання відповідача, інформація зазначена у листі №12-3266/21 від 05.10.2021 не відповідає встановленим нормам Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2020 за №537/34820.
Внаслідок несплати відповідачем отриманої громадянкою ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 65083,04 грн, у зв'язку з її поновленням на роботі за рішенням суду, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача виплаченої суми по безробіттю.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (надалі - Закон).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 8 вказаного Закону Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Пунктом 8 ст. 1 Закону передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.7 Закону видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.
Частина 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
Частина 2 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 31 Закону передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Частиною 1 ст. 34 Закону передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Отже, статтями 34, 35 Закону передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов'язок роботодавця сплатити суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, наведеній в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 914/2087/17, від 06.07.2018 у справі № 921/220/17-г/16, від 09.07.2018 у справі № 914/1875/17, в яких зазначено, що за положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.
Таким чином, обов'язок працедавця відшкодувати фонду соціального страхування суму виплат по безробіттю та наданих соціальних послуг виникає за наслідком прийняття судового рішення про поновлення працівника на роботі.
Враховуючи те, що судовим рішенням у справі № 200/577/21-а визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 24 грудня 2020 №321-о про звільнення ОСОБА_1 , який став підставою для втрати заробітної плати, що в подальшому призвело до призначення та виплати позивачем допомоги по безробіттю, господарський суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплаченої допомоги по безробіттю.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
У правовідносинах, з яких виник спір, у даній справі, саме Державна екологічна інспекція у Донецькій області по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем у розумінні ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому саме на Державну екологічну інспекцію у Донецькій області покладено обов'язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що довідка № 6 від 16.09.2021 не може бути підтвердженням виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 06.01.2021 по 26.08.2021, оскільки, вона не є первинним документом та її дані суперечать довідці про «Нарахування допомоги по безробіттю та платежі», яка надана позивачем.
Колегія суддів, розглянувши доводи апелянта, встановила наступне.
Позивачем до заяви про усунення недоліків позовної заяви надано копію довідки Маріупольського міського центру зайнятості №6 від 16.09.2021, відповідно до якої дохід ОСОБА_1 за період з 06.01.2021 по 26.08.2021 становить 65083,04 грн. Вказана довідка підписана в.о. директора та головним бухгалтером Маріупольського міського центру зайнятості, на ній проставлено гербову печатку установи.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Згідно зі статтями 76-78 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип змагальності сторін в судовому процесі забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як вже зазначалося, позивачем на підтвердження перерахування відповідачу допомоги по безробіттю надана до матеріалів справи належним чином засвідчена довідка Маріупольського міського центру зайнятості №6 від 16.09.2021, яка підписана уповноваженими особами Маріупольського міського центру зайнятості, тоді як відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про недостовірність або сумнівний характер зазначених у довідці даних.
Отже, надані позивачем докази перерахування ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 65083,04 грн є більш вірогідними ніж доводи відповідача на спростування цієї обставини, а тому, враховуючи положення статті 79 ГПК України, зазначена обставина вважається доведеною.
Твердження апелянта, що дані довідки №6 від 16.09.2021 суперечать даним наданого позивачем документу «Нарахування допомоги по безробіттю та платежі» є безпідставними, оскільки, зазначена в довідці сума виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю не перевищує розмір зазначених у документі «Нарахування допомоги по безробіттю та платежі» нарахувань.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що нарахована допомога по безробіттю за січень 2021 року в розмірі 2050,00 грн. та за лютий 2021 року в розмірі 7039,68 грн не підлягає відшкодуванню, адже відповідачем при звільненні ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю у розмірі двох середньомісячних заробітних плат, яка покриває січень, лютий 2021 року.
Колегія суддів, розглянувши доводи апелянта, встановила наступне.
Згідно з частиною ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.
Відповідно до ч. 5 ст. 23 вказаного Закону допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
Порядок надання допомоги по безробіттю визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття").
Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №624 від 06.04.2020 затверджено Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності (далі - Порядок).
Відповідно до ч. 1 Розділу ІІ Порядку допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. У період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій допомога по безробіттю призначається з першого дня після надання статусу безробітного.
Частиною 1 Розділу IV Порядку визначено, що виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надаються вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ та організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.
Особам, які звільнені з підстав, зазначених у пункті 6 частини першої статті 36, пунктах 1, 2 та 6 частини першої статті 40 та пункті 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 і стаття 39 Кодексу законів про працю України) виплата допомоги по безробіттю відкладається не більше ніж на один місяць. Відкладення виплати допомоги по безробіттю починається з наступного дня після дня звільнення особи.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Державної екологічної інспекції у Донецькій області №321-о від 24.12.2020 ОСОБА_1 звільнено 24 грудня 2020 року з посади заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону Донецької області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області, у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу".
Вказана стаття кореспондується з п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади у зв'язку з скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу", тобто в даному випадку застосована спеціальна норма до державного службовця, яка є аналогічною підставі звільнення, яка передбачена загальною нормою, а саме п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, тому відповідно до ч. 1 Розділу IV Порядку виплата допомоги по безробіттю вказаній особі могла бути відкладена не більше ніж на один місяць, що і було зроблено Маріупольським міським центром зайнятості на підставі наказу № НТ210106 від 06.01.2021, яким було відкладено виплату допомоги по безробіттю з 06.01.2021 (дата набуття статусу безробітного) по 24.01.2021.
Таким чином, місцевий господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку, що нарахування та виплата ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у січні-лютому 2021 року, а саме з 25.01.2021, здійснювалась відповідно до вимог законодавства.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу від 06.01.2022 у справі № 905/2393/21 про відкриття провадження у справі, порушив норми ч.13 ст.176 Господарського процесуального кодексу України, адже позивачем не направлено на адресу відповідача копій заяви про усунення недоліків позовної заяви та додатків до неї, що було підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Колегія суддів, дослідивши доводи апелянта, встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Донецької області від 21.12.2021 позовну заяву Маріупольського міського центру зайнятості до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про стягнення 65083,04грн залишено без руху, надано позивачу строк 7 днів з дня вручення йому ухвали для усунення недоліків, зокрема: шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються; всіх наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (або письмове зазначення, що вказані докази не можуть бути подані разом із позовною заявою), в тому числі копії довідки №6 від 16.09.2021.
Дана ухвала отримана позивачем 28.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.43).
30.12.2021 в межах строків, встановлених ухвалою господарського суду Донецької області від 21.12.2021, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із заявою про усунення недоліків позовної заяви, в якій, зокрема, зазначено про те, що заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювались. До заяви додана копія довідки, яка містить відомості про виплачені ОСОБА_1 суми помісячно, а також надана копія витягу із наказів про прийняття рішень по ОСОБА_1 , ПК № 053321010500014.
Відповідно до частини 3 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч.13 ст. 176 ГПК України).
Отже, позивачем своєчасно було усунуто недоліки позовної заяви, в тому числі надано довідку про виплачені ОСОБА_1 помісячно суми допомоги по безробіттю, а отже відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду, на підставі ч.13 ст. 176 ГПК України. Разом з цим, Господарсько процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку надсилати сторонам по справі копії заяви про усунення недоліків позовної заяви та додатків до неї.
Місцевий господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку, про наявність підстав для постановлення ухвали про відкриття провадження у даній справі.
З огляду на викладене вище, враховуючи, що місцевий господарський суд дослідив та надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2022 у справі № 905/2393/21 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Донецькій області на рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2022 у справі № 905/2393/21 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2022 у справі № 905/2393/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.Д. Геза
Суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий