вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" листопада 2022 р. Справа№ 910/2970/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Козир Т.П.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участі представників сторін:
від позивача 1: адвокат Шкондін О.Г. (ордер серія АА № 1251855 від 17.11.2022);
від позивача 2, 3: адвокат Кулеба А.М. (довіреність № 66/11-21 від 30.11.2021)
від відповідача: Данилов К.О. (у порядку самопредставництва юридичної особи)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Антимонопольного комітету України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 (про призначення судової економічної експертизи)
у справі № 910/2970/22 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстарч Україна», Приватного акціонерного товариства «Дніпровський Крохмалепатоковий комбінат», Приватного акціонерного товариства «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі»
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення,
1. Короткий зміст позовних вимог:
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерстрач Україна», Приватне акціонерне товариство «Дніпровський Крохмалепатоковий комібнат», Приватне акціонерне товариство «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі» звернувся із позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 21.12.2021 № 694-р у справі № 126-26.13/75-20.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції:
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 призначено у справі № 910/2970/22 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставлено такі питання: 1) 3 урахуванням довгострокового характеру господарських відносин між TOB "ІНТЕРСТАРЧ Україна" та покупцями, віднесеними у Рішенні Антимонопольного комітету України від 21 грудня 2021 року № 694-р до підприємств групи "ТОП-10 покупців Патоки 4498:2005", чи є економічно обґрунтованим надання висновку про відсутність тісного взаємозв'язку між кількісними показниками обсягу закупівлі та оптово-відпускними цінами за результатами зіставлення щомісячних обсягів постачання, як про це зазначено у § 305 Рішення АМКУ від 21 грудня 2021 року № 694-р? 2) Чи підтверджується даними, наявними в матеріалах справи Антимонопольного комітету України № 126-26.13/75-20, відсутність вираженої стабільності та / або сезонності попиту на продукцію TOB "ІНТЕРСТАРЧ Україна" (патоку 4498:2005 та сиропи 007:2005) протягом 2018-2020 років, як про це зазначено у §411 Рішення Антимонопольного комітету України від 21 грудня 2021 року № 694-р? 3) Чи підтверджується матеріалами справи Антимонопольного комітету України № 126- 26.13/75-20, що при визначенні показників обсягу імпорту, наведених у таблиці 6 § 215 Рішення Антимонопольного комітету України від 21 грудня 2021 року № 694-р, обсягу Ринку, наведених у таблиці 7 §216 Рішення Антимонопольного комітету України від 21 грудня 2021 року № 694-р, ступеню відкритості Ринку, наведених у таблиці 8 § 218 Рішення Антимонопольного комітету України від 21 грудня 2021 року № 694-р, та часток суб'єктів господарювання на Ринку, наведених у таблиці 9 § 222 Рішення Антимонопольного комітету України від 21 грудня 2021 року № 694-р, загальний обсяг імпорту патоки за кодами товарної підкатегорії 1702 30 90 00 та 1702 40 90 00 зменшено на обсяг імпорту патоки, виробленої із сировини іншої, ніж кукурудза? 4) Чи підтверджується документально відсутність операцій з постачання TOB "КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА "ДРУЖКІВСЬКА" патоки у період з травня по вересень 2018 року? 5) Чи підтверджується документально висновки, наведені у § 354 та § 355 Рішення Антимонопольного комітету України від 21 грудня 2021 року № 694-р, про те, що предметом договорів між TOB "ІНТЕРСТАРЧ Україна" та покупцями, віднесеними у Рішенні Антимонопольного комітету України від 21 грудня 2021 року № 694-р до підприємств групи "ТОП-10 покупців Патоки 4498:2005" та підприємств групи "ТОП-10 покупців Сиропів 007:2005", є стандартизовані товари - еквівалентні за своїми характеристиками, що визначені вимогами ДСТУ 4498:2005 та ТУ У 15.6-32616426- 007:2005? 6) Чи підтверджується документально відсутність у договорах TOB "ІНТЕРСТАРЧ Україна" з покупцями, віднесеними Антимонопольним комітетом України до переліків підприємств групи "ТОП-10 покупців Патоки 4498:2005" та підприємств групи "ТОП-10 покупців Сиропів 007:2005", дат та термінів погодження сторонами асортименту, кількості, ціни, умов та термінів поставок, умов оплати, плану відвантажень товару, про що зазначено у § 500 Рішення Антимонопольного комітету України від 21 грудня 2021 року № 694-р? 7) Чи підтверджується документально відсутність обов'язку TOB "ІНТЕРСТАРЧ Україна" проводити звірку розрахунків з покупцями, віднесеними АМКУ до переліків підприємств групи "ТОП-10 покупців Патоки 4498:2005" та підприємств групи "ТОП-10 покупців Сиропів 007:2005", внаслідок невідображення відповідного обов'язку в укладених з ними договорах, про що зазначено у § 500 Рішення Антимонопольного комітету України від 21 грудня 2021 року № 694-р? 8) Чи підтверджуються документально висновки, наведені у § 502 Рішення Антимонопольного комітету України від 21 грудня 2021 року № 694-р, про те, що договори між TOB "ІНТЕРСТАРЧ Україна" та покупцями групи "ТОП-20", окрім договору з ПрАТ "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ КОНТІ", не містять умов, які б встановлювали санкції за невиконання сторонами грошових зобов'язань? 9) Чи підтверджуються документально висновки, наведені у § 503 Рішення Антимонопольного комітету України від 21 грудня 2021 року № 694-р, про відсутність відповідальності TOB "ІНТЕРСТАРЧ Україна" перед покупцями групи "ТОП-20" у разі виявлення невідповідності кількості товару під час відвантаження товару або в місці доставки? 10) Чи підтверджується документально наявність відмінностей в умовах постачання товарів за договорами між TOB "ІНТЕРСТАРЧ Україна" та покупцями групи "ТОП-20" інших, ніж обсяги постачання патоки крохмальної ДСТУ 4498:2005 та сиропів глюкозних ТУ У 15.6-32616426-007:2005, під впливом яких об'єктивно могли виникати відмінності у цінах на продукцію TOB "ІНТЕРСТАРЧ Україна" протягом 2018-2020 років? 11) Чи підтверджуються документально результати визначення Антимонопольним комітетом України переліку покупців патоки ДСТУ 4498:2005, які сукупно за 2018-2020 роки складали ТОП-10 покупців? 12) Чи підтверджується документально щорічна тотожність протягом 2018-2020 років переліку покупців патоки ДСТУ 4498:2005, які за обсягами її придбання складали ТОП-10 покупців? 13) Чи підтверджуються документально результати визначення Антимонопольним комітетом України переліку покупців сиропів ТУ 007:2005, які сукупно за 2018-2020 роки складали ТОП-10 покупців? 14) Чи підтверджується документально щорічна тотожність протягом 2018-2020 років переліку покупців сиропів ТУ 007:2005, які за обсягами їх придбання складали ТОП-10 покупців? 15) Чи підтверджується документально висновок, наведений у § 290 рішення Антимонопольного комітету України від 21 грудня 2021 року № 694-р, про те, що для ПАТ "Домінік" оптово-відпускні ціни впродовж 2018-2019 років були вищими порівняно з усіма суб'єктами господарювання?
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
3.1. 04.10.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/2970/22, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що клопотання про призначення експертизи не обґрунтовано неможливістю подання висновку експерта, виконаного на замовлення сторони, відсутні також будь-які докази вчинення дій, направлених на самостійне звернення до експертних установ, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні такої процесуальної заяви. Проте судом першої інстанції не було встановлено таких обставин.
4.2. Суд першої інстанції застосовуючи рішення у справі «Дульський проти України» здійснив вибірковий аналіз позиції Європейського суду з прав людини, де фабула справи відрізняється від фактичних обставин, які досліджуються у справі № 910/2970/22.
4.3. Вважає, що питання експертизи безпосередньо стосуються правової оцінки рішення Комітету на предмет повноти з'ясування обставин та їх доведеності, що є виключною компетенцією суду. Постановлені Господарським судом міста Києва питання на вирішення експертам спрямовані на привласнення повноважень суду, при цьому поставлені питання на вирішення експертам за своїм характером не відносяться до економічної експертизи, а визначена експертна установа не надає відповіді на такі питання.
5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
5.1. 14.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивачів на апеляційну скаргу, в якій позивачі просять залишити без задоволення апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу залишити без змін.
5.2. У поданому відзиві позивачі зазначають, що відповідач в апеляційній скарзі не посилається на жодну із підстав для скасування ухвали, визначених ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України. Вказує на те, що Господарський процесуальний кодекс України передбачає три альтернативні передумови для призначення експертизи, а саме: жодна із сторін не надала висновок експерта з цих самих питань; висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності; наявне клопотання учасника справи, мотивоване неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Позивач 2 у клопотанні від 11.08.2022 навів необхідні передумови для призначення експертизи, які були фактично визнані судом першої інстанції при поставленні ухвали.
6. Розподіл справи:
6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022, матеріали апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/2970/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Кравчук Г.А., Козир Т.П.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Кравчук Г.А., Козир Т.П.) зобов'язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/2970/22. Вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2022, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, відкладено до надходження копій матеріали справи № 910/2970/22.
6.3. 18.10.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2970/22.
6.4. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2022, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, для вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2022 року визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Козир Т.П.
6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2970/22 за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2022, повідомлено учасників справи, що розгляд справи № 910/2970/22 за вказаною апеляційною скаргою відбудеться 17.11.2022.
7. Інші процесуальні дії у справі:
7.1. 17.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача 1 про оголошення перерви з метою ознайомлення з матеріалами справи.
7.2. В судовому засіданні 17.11.2022 оголошено перерву до 21.11.2022.
7.3. В судовому засіданні 21.11.2022 представник апелянта підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції просив скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
7.4. Представник позивача 1 в судовому засіданні 21.11.2022 проти поданої апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу просив залишити без змін.
7.5. Представник позивачів 2 та 3 в судовому засіданні 21.11.2022 проти поданої апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу просив залишити без змін.
8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:
8.1. Предметом позову у даній справі є вимоги позивачів про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 21.12.2021 у справі № 126-26.13/75-20, яким визнано, що:
- протягом 2018-2020 років Група суб'єктів господарювання у складі ТОВ "Інтерстарч Україна", АТ "Дніпровський Крохмалепатоковий Комбінат", ПрАТ "Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі" займала монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку первинної реалізації патоки крохмальної кукурудзяної та глюкозних сиропів відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
- Група суб'єктів господарювання у складі ТОВ "Інтерстарч Україна", АТ "Дніпровський Крохмалепатоковий Комбінат", ПрАТ "Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі" вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку первинної реалізації патоки крохмальної кукурудзяної та глюкозних сиропів, що полягало у необґрунтованому підвищенні цін на патоку крохмальну кукурудзяну та глюкозні сиропи протягом квітня-червня 2018, лютого-березня 2019 та в жовтні 2020, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку;
- Група суб'єктів господарювання у складі ТОВ "Інтерстарч Україна", АТ "Дніпровський Крохмалепатоковий Комбінат", ПрАТ "Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі" вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 13 та п. 2 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку первинної реалізації патоки крохмальної кукурудзяної та глюкозних сиропів, що полягало у встановлені протягом 2018-2020 років різних умов до рівнозначних угод із покупцями патоки крохмальної кукурудзяної та глюкозних сиропів без обґрунтованих причин.
9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:
9.1. Спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав прийняття відповідачем рішення від 21.12.2021 у справі № 126-26.13/75-20, яким постановлено, що позивачі протягом 2018-2020 років займали монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку первинної реалізації патоки крохмальної кукурудзяної та глюкозних сиропів відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», вчинили порушення, передбаченого ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку первинної реалізації патоки крохмальної кукурудзяної та глюкозних сиропів, що полягало у необґрунтованому підвищенні цін на патоку крохмальну кукурудзяну та глюкозні сиропи протягом квітня-червня 2018 року, лютого - березня 2019 року та в жовтні 2020 року, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку та накладено на останніх штрафи.
9.2. Предмет спору у справі пов'язаний із встановленням дотримання відповідачем під час прийняття ним спірного рішення вимог антимонопольного законодавства та встановлення наявності або відсутності підтверджуючих доказів зайняття позивачами протягом 2018-2020 років монопольного (домінуючого) становища на ринку первинної реалізації патоки крохмальної кукурудзяної та глюкозних сиропів.
10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
10.1. Колегія суддів не погоджується із висновками суду про обґрунтованість призначення у справі судової економічної експертизи, з огляду на такі доводи.
10.2. Відповідно до п.п. 1.2.3. п. 1.2. розділу I Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), основними видами (підвидами) експертизи є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
10.3. Частиною 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
10.4. Здійснивши аналіз питань, які суд першої інстанції поставив на вирішення експертизи, колегія суддів доходить до висновку, що значна кількість питань фактично стосуються встановлення відсутності певних фактів у господарській діяльності позивача 1 та не стосуються питань бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-кредитних операцій позивача 1.
10.5. При цьому матеріали справи містять висновок експерта № 62605 за результатами судово-економічної експертизи, складеного 18.08.2022 судовим експертом Бойко Ю.В.
10.6. Зі змісту вказаного висновку вбачається, що вказаним судом експертом досліджувалися аналогічні питання, які поставлені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
10.7. Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
10.8. Господарським судом міста Києва в оскаржуваній ухвалі від 15.09.2022 призначено судову економічну експертизу за клопотанням позивача 2.
10.9. Таким чином, під час вирішення вказаного клопотання судом першої інстанції мало бути досліджено питання наявності обґрунтованих сумнівів щодо правильності висновку експерта № 62605 за результатами судово-економічної експертизи, складеного 18.08.2022 судовим експертом Бойко Ю.В.
10.10. В той же час судом першої інстанції жодним чином не наведено обґрунтувань в частині обґрунтованості сумнівів у правильності висновку експерта № 62605 за результатами судово-економічної експертизи, складеного 18.08.2022 судовим експертом Бойко Ю.В., який був долучений до матеріалів справи станом на день поставлення оскаржуваної ухвали та який містить відповіді на питання, які поставлено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
10.11. При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності сумнівів у жодної із сторін щодо правильності вже наданого висновку, а представником позивача 2 лише в судовому засіданні 21.11.2022 під час розгляду апеляційної скарги заявлено про наявність сумнівів щодо правильності наданого висновку.
10.12. З огляду на викладене вбачається, що судом першої інстанції не було у повній мірі досліджено доцільність призначення у справі судової економічної експертизи з урахуванням положень ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в частині наявності сукупності певних умов для призначення експертизи.
11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
11.1. Колегія суддів приймає аргументи апелянта про те, що клопотання позивача 2 про призначення експертизи не обґрунтовано неможливістю подання висновку експерта, виконаного на його замовлення.
11.2. Також, частково колегія суддів погоджується із аргументами апелянта, що поставлені питання на вирішення експертам за своїм характером частково не відносяться до економічної експертизи.
11.3. Щодо посилань апелянта на неправильне застосування судом першої інстанції рішення Європейського суду з прав людини, то колегія суддів зазначає, що неправильне на думку апелянта посилання суду на рішення Європейського суду з прав людини в оскаржуваній ухвалі не слугує єдиною підставою для скасування ухвали.
11.4. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи.
12. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
12.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»
12.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»
12.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
12.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.»
12.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»
12.6. Частиною 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
12.7. Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
12.8. Відповідно до п.п. 1.2.3. п. 1.2. розділу I Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), основними видами (підвидами) експертизи є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
12.9. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
12.10. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів.
13. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
13.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції із порушенням норм процесуального права.
13.2. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 про призначення судової економічної експертизи у справі № 910/2970/22 задовольнити.
13.3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 про призначення судової економічної експертизи у справі № 910/2970/22 скасувати.
13.4. Справу № 910/2970/21 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
14. Розподіл судових витрат:
14.1 Положеннями ч. 14 ст. 129 ГПК України визначено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
14.2 Разом з тим, оскільки у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не проводиться та повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 74, 86, 129, 207,236, 269, 270, п. 4 ч. 1 ст. 280, ст. 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 про призначення судової економічної експертизи у справі № 910/2970/22 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 про призначення судової економічної експертизи у справі № 910/2970/22 скасувати.
3. Справу № 910/2970/21 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
4. Доручити Господарському суду міста Києва, за результатами розгляду справи, здійснити розподіл судових витрат у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги Антимонопольного комітету України.
5. Справу № 910/2970/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 23.11.2022.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді Т.П. Козир
А.О. Мальченко