79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.08.10 Справа№ 6/111
За позовом: Прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м. Львів
до відповідача: Житлово-експлуатаційної контори “Електрон” дочірнього підприємства ВАТ “Концерн-Електрон”, м.Львів
про: стягнення 89527грн. 36коп.
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.
Представники:
від прокуратури: не з'явився
від позивача: Охріменко В.В.
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено Прокурором м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” до Житлово-експлуатаційної контори “Електрон” дочірнього підприємства ВАТ “Концерн-Електрон” про стягнення 86482грн. 61коп. основного боргу, 722грн. 05коп. 3 % річних та 2322грн. 70коп. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 20.07.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.08.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, доказів визнання чи спростування позовних вимог не представив, хоча у встановленому ст. 64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4946245 від 23.07.2010р.
Господарському суду представлено достатньо доказів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
01.10.2007р. між ЛМКП „Залізничнетеплоенерго” та Житлово-експлуатаційної контори “Електрон” дочірнього підприємства ВАТ “Концерн-Електрон” було укладено договір № 4203 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого позивач зобов'язувався поставляти відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. 6.3. Договору відповідач зобов'язувався проводити оплату за фактично спожиту теплову енергію шляхом перерахування коштів до 25-го числа місяця, наступного за звітним.
Однак, відповідач своїх зобов'язань належним чином в повному обсязі не виконав, внаслідок чого його заборгованість за спожиту теплову енергію в гарячій воді за період з 01.03.2009р. по 01.01.2010р. становить 86482грн. 61коп. ( з врахуванням часткової оплати в червні 2010р. в сумі 8000грн. 00коп.).
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 ЦК України за невиконання грошових зобов'язань відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3% річних від простроченої суми. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 01.03.2009р. по 31.12.2009р. в розмірі 2322грн. 70коп. та 3% річних за період з 01.03.2009р. по 31.12.2009р. в сумі 722грн. 05коп. Розглянувши дані вимоги, суд визнав їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст.33,43,49,75,82,84 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори “Електрон” дочірнього підприємства ВАТ “Концерн-Електрон”, м.Львів, вул.Стороженка, 25б (ідентифікаційний код 223439999) на користь Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м.Львів, вул.С.Петлюри, 4а (ідентифікаційний код 20784943) 86482грн. 61коп. основного боргу, 722грн. 05коп. 3 % річних та 2322грн. 70коп. інфляційних втрат.
Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
3. Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори “Електрон” дочірнього підприємства ВАТ “Концерн-Електрон”, м.Львів, вул.Стороженка, 25б (ідентифікаційний код 223439999) в доход державного бюджету 895грн. 27коп. державного мита та 236грн. 00коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Суддя Гоменюк З.П.