79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.08.10 Справа№ 11/129 (2010)
Суддя Сало І.А.
Секретар судового засідання Боржієвській Л.
По справі:
За позовом: ВАТ «Миколаїв -Львівський комбінат будівельних конструкцій», м.Миколаїв Львівської області
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Шляхбудсервіс», м.Жидачів Львівської області
Про стягнення 1204,87грн.
У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Суть позову: Розглядається справа за позовом ВАТ «Миколаїв -Львівський комбінат будівельних конструкцій»про стягнення із Відкритого акціонерного товариства «Шляхбудсервіс»1204,87грн боргу.
Ухвалою господарського суду від 19.07.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.08.2010року.
Представники сторін в судове засідання не з»явилися, причини неявки не повідомили, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне: відповідно до розрахункових накладних:
- № 000002986 від 08.10.2007;
- № 000002987 від 08.10.2007;
- № 000002988 від 08.10.2007;
- № 000002993 від 08.10.2007;
- № 000002994 від 08.10.2007;
- № 000003164 від 17.10.2007;
- № 000003171 від 17.10.2007;
- № 000003174 від 18.10.2007;
- № 000003182 від 18.10.2007;
- № 000003183 від 18.10.2007;
- № 000003202 від 18.10.2007;
та довіреностей НВВ № 651327 та НВБ № 651329 відповідач отримав товар на загальну суму 38524,94грн., з яких оплатив 37320,09грн. 7
Таким чином на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 1204,87грн.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:
Позивачем поставлено товар відповідачу на підставі відповідних видаткових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи на загальну суму 38524,96грн.
Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до положень ст. ст. 638,639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.
Таким чином між Позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно якої позивач здійснив поставку товару.
Дані правовідносини за своєю суттю є разовими договорами поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою -отримувач (покупець); Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Укладення разового договору поставки підтверджується відповідними видатковими накладними:
- № 000002986 від 08.10.2007;
- № 000002987 від 08.10.2007;
- № 000002988 від 08.10.2007;
- № 000002993 від 08.10.2007;
- № 000002994 від 08.10.2007;
- № 000003164 від 17.10.2007;
- № 000003171 від 17.10.2007;
- № 000003174 від 18.10.2007;
- № 000003182 від 18.10.2007;
- № 000003183 від 18.10.2007;
- № 000003202 від 18.10.2007;
Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару вказана у видатковій накладній і взагальному становить 38524,96грн.
Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач виконав постачання товару, а Відкрите акціонерне товариство «Шляхбудсервіс»зобов'язалось провести оплату, при цьому термін оплати визначений не був.
Ст. 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
02.06.2010року позивач звернувся до відповідача із вимогою № 119 від 13.03.2009року про сплату боргу в розмірі 1204,87грн., яка була залишена останнім без задоволення.
Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)
З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.
Судові витрати покласти на відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,
суд,-
1.Позов задоволити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Шляхбудсервіс», вул. Залізнична, 5, м.Жидачів Львівської області (код ЄДРПОУ 03580920) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій»,вул. Вапняно-Кар»єрна, 6, м.Миколаїв Львівської області) 1204,87грн. основного боргу, 102,00грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2.Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Сало І.А.