Справа № 369/12180/22
Провадження №2/369/5746/22
01.12.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Смушко К.В.,
розглянувши матеріали заяв позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, -
29 листопаді 2022 року позивач звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права.
Разом з позовною заявою на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову відповідно до якої позивач просила суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1492375732224). Заборонити органам та суб'єктам державної реєстрації прав, у тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав та їх обтяжень, внесення записів та змін до них у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1492375732224), зокрема, але не виключно, вчиняти дії щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 ..
Також 30.11.2022 року на адресу суду надійшла заява від позивача про забезпечення позову відповідно до якої позивач просила суд заборонити, у позасудовому порядку ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 , вселення будь-яких інших осіб, здійснювати заміну замків, вхідних дверей або зміни вхідних дверей у квартирі АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки серія та номер: 8276, виданий 27.08.2021, видавник: Гамаль І.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу та договору про внесення змін до Договору іпотеки, серія та номер 3394, виданий 25.11.2021, видавник: Легкобит С.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..
Дані заяви мотивовані тим, що 27 серпня 2021 року між ОСОБА_2 , якого представляв за довіреністю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 1 437 707,5 гривень, що в еквіваленті становило 53 150 доларів США. Також 27 серпня 2021 року з метою забезпечення виконання Договору позики між сторонами, було укладено Договір Іпотеки між ОСОБА_2 , якого представляв за довіреністю ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 за яким, відповідно до п. 1.1. Договору Іпотеки Іпотекодавець передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 69,2 кв.м., власником якої є ОСОБА_1 ..
Рішенням приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу, Київської області Теплюк Галини Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 48421579 від 10.11.2022 було зареєстровано право власності на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1492375732224) за ОСОБА_2 . Вказала, що відповідач протиправно звернув стягнення на предмет іпотеки та в подальшому довірені особи незаконно проникли у житло позивача та намагалися заволодіти її особистими речами, що порушило право позивача та стало підставою для звернення до суду.
Вважає, що внаслідок дій відповідача може бути істотно ускладнене виконання рішення суду у справі, за захистом яких вона звернулася до суду, а тому необхідним є негайне вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України учасники справи в судове засідання не викликались.
Суддя дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про наступне.
Згідно правил статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких від звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України. Вони мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, в тому числі й на стадії апеляційного провадження, якщо заява про це надійшла до суду апеляційної інстанції або її не вирішив суд першої інстанції.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості, і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.»
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою та з позовними вимогами позивача. Підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Надаючи оцінку доводам заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що обставини викладені в заяві, вказують на наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , а тому на даний час існує загроза розпорядження відповідачем спірною квартирою шляхом виселення, вселення до неї третіх осіб або відчуження даного нерухомого майна з реєстрацією права власності на це майно за іншими особами, що вказує на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення, а захист цих прав, свобод та інтересів може стати неможливим або ускладненим без вжиття заходів забезпечення позову.
Суд вважає за необхідне зазначити, що право власності на вказану квартиру на даний час зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 на підставі іпотечного договору, що надає відповідачу реальну можливість в любий момент реалізувати права власника шляхом відчуження нерухомого майна або розпорядження іншим чином.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд виходить з того, що з матеріалів справи вбачається існування реального спору між сторонами, за вирішенням якого позивач звернулася з позовом до суду. Об'єкт забезпечення позову прямо пов'язаний з предметом спору, а захід забезпечення позову, про застосування якого просить позивач, є співмірним із заявленими позовними вимогами.
До аналогічних висновків неодноразово приходив Київський апеляційний суд у своїх постановах, зокрема у справі №756/17842/21.
Виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; - суд вважає, що заяви про забезпечення позову підлягають задоволенню.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 6 ст. 154 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, -
Заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1492375732224).
Заборонити органам та суб'єктам державної реєстрації прав, нотаріусам приймати та вчиняти дії щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, внесення записів та змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1492375732224).
Заборонити будь-яким особам вчиняти дії щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 .
Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 , вселення будь-яких інших осіб, здійснювати заміну замків, вхідних дверей або зміни вхідних дверей у квартирі АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Інформація про боржника: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Копію даної ухвали направити заявнику для пред'явлення до виконання та сторонам для відома.
Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред'явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред'явлення виконавчого документа.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області, проте її оскарження не зупиняє її виконання.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки:http://ks.ko.court.gov.ua.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ