Справа № 359/8036/22
Провадження № 3/359/4159/2022
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
23 листопада 2022 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши, за участю представника особи, яка притягується до відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за та проживає адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №659689, 25.10.2022 року о 17 год. 43 хв. в м. Борисполі Київської області, по вул. С. Камінського, 4, громадянин ОСОБА_2 , перебуваючи в громадському місці, а саме в приміщенні Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена відповідальність ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні представник особи, яка притягується до відповідальності - адвокат Синяченко В.П., просив закрити провадження по справі, у зв'язку з тим, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Зазначив, що ОСОБА_2 свою вину не визнає, оскільки нецензурною лайкою не висловлювався. Та вважає, що працівники поліції безпідставно затримали його та доставили в кайданках до поліцейського відділку. Окрім того, адвокат вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_3 вказаного правопорушення.
Заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення, встановлено, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, судом не встановлений.
Так, зокрема ОСОБА_2 свою вину не визнав, та зазначив, що він не вчиняв правопорушення, оскільки нецензурною лайкою в громадському місці не висловлювався.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також відеозаписом.
Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред'являють спеціальні вимоги. Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити у собі, зокрема дані про час, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже, для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №659689 від 25.10.2022 року встановлено, що дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за 173 КУпАП, в графі склад адміністративного правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 , перебуваючи в громадському місці, а саме в приміщенні Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена відповідальність ст. 173 КУпАП.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Диспозицією статті 173 КУпАП передбачено вчинення правопорушником дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Виходячи з диспозиції цієї норми закону, суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і обов'язковим мотивом - неповагою до суспільства (хуліганські спонукання), тобто прагненням показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Так, в порушення вимог ст. 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення у складеному протоколі чітко не викладено об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не зазначено спосіб вчинення правопорушення, не відображено об'єкт правопорушення, не вказано суб'єктивну сторону правопорушення (ставлення до наслідків), яка характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а також мотиви та мета вчинення правопорушення.
Матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б указували на вчинення ОСОБА_2 дій, зазначених у диспозиції статті 173 КУпАП, які б підпадали під ознаки дрібного хуліганства, оскільки для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність в цих діях хуліганського мотиву, порушення громадського порядку.
Окрім того, у протоколі серії ВАБ №659689 від 25.10.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, працівниками поліції не зазначено свідків та потерпілих, громадський порядок і спокій яких було порушено.
Також з дослідженого відеозапису, який було надано до суду в якості доказу вчинення правопорушення, вбачається, що ОСОБА_2 був доставлений до відділу поліції в кайданках у зв'язку з відмовою надати працівника поліції посвідчення водія та сісти у патрульний автомобіль з метою доставлення у відділ для встановлення його особи та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАп. Про це також свідчить протокол про адміністративне затримання АА №205526 від 25.10.2022 року.
З цього приводу суддя вважає, що дії ОСОБА_1 , про які зазначено в протоколі та докази долучені до матеріалів справи повністю охоплюються диспозицією ст. 185 КУпАП та не відповідають диспозиції ст. 173 КУпАП.
В той же час, суд самостійно не може встановлювати обставини вчинення правопорушення, та розглядає справу в межах обставин адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі, і не може з власної ініціативи вийти за межі зазначених в протоколі обставин правопорушення та конкретної норми, яка ставиться у вину особі відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суддя приймаючи до уваги пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявні та дослідженні матеріали справи, вважає, що відсутні докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Інших доказів які б могли підтвердити вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП судом не встановлено.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, у судді відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ст. 173 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично.
Враховуючи викладене та зазначені норми Закону, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33, ст. 173, ст. 247 КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя : С.М. Вознюк