Справа № 357/7315/22
3/357/4291/22
02.12.2022 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області БПП у м. Біла Церква відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого техніком ДЕОТЗ Служба безпеки України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
03 серпня 2022 року о 15 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 на автодорозі М-05, Київ-Одеса, 85 км., керував транспортним засобом «Kia Carens», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 03.08.2022 року о 15 годині 00 хвилин він зупинився біля блокпосту на автодорозі М-05, Київ-Одеса, 85 км., та розмовляв по телефону, потім помітив працівників поліції, які наказали йому переставити автомобіль, що він і зробив. Після чого працівники поліції підійшли до його автомобіля, запитали, чому державні номерні знаки не по стандарту, під час спілкування та перевірки документів, працівники поліції запитали у нього чи вживав він спиртні напої, нащо він повідомив, що є трохи, але він вживав спиртні напої, а саме 100-150 грам вина за добу до даної події. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, нащо він погодився, але у них не було приладу «Драгер». Працівники поліції викликали ще один екіпаж поліції, щоб привезли прилад драгер, вони чекали 40 хвилин, після чого працівники поліції запросили двох свідків в присутності яких запропонували пройти йому огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, нащо він відмовився, так як так як він пішов на принцип, тому що довго чекав прилад драгер. Крім того свідки також не вбачали у нього ознак алкогольного сп'яніння та відмовлялися давати пояснення. Зазначив, що можливо працівники поліції йому декілька разів пропонували пройти огляд на визначення сп'яніння, в тому числі і у медичному закладі, однак він не памятає. Зазначив, що це його помилка, що він відмовився проходити огляд на стан алкогольного спяніння. Працівники поліції роз'яснювали йому, що за відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Шовкопляс С.П. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що працівники поліції під час спілкування та перевірки документів не назвала ОСОБА_1 , які ознаки алкогольного сп'яніння вони вбачають у нього, вважає, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння виписане виписане поза межами розгляду справи, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відсутня дата коли даний акт складався. Що стосується пояснень свідків то свідок ОСОБА_2 взагалі не хотіла підписувати дані пояснення, говорила, що не вбачає у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, але підтверджень цього не має. Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Однак з переглянутого відеозапису та з показів самого ОСОБА_1 вбачається, що працівники поліції не вимагали у нього пройти огляд на визначення стану сп'яніння, до медичного закладу його не доставлял, в якому він повинен був відмовитися від проходження огляду, а лише потім складати протокол про адміністративне правопорушення. Стверджує, що працівники поліції повинні були затримати та доставити ОСОБА_1 до лікарні і той в присутності лікарів мав би відмовитися від проходження огляду. Вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Допитаний в судовому засіданні, капрал поліції ОСОБА_3 , пояснив, що 03.08.2022 року під час патрулювання на стаціонарному посту автодороги М-05, Київ - Одеса, 85 км. люди повідомили, що неподалік блокпоста стоїть автомобіль з причепом, він та капрал поліції ОСОБА_4 і черговий військовий пішли до даного автомобіля та дали вказівку, щоб водій перепаркував автомобіль, так як заважав руху іншим водіям. Після чого підійшли до даного автомобіля, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , під час спілкування та перевірки документів у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Він запросив двох свідків, це були подружжя в присутності яких ОСОБА_1 неодноразово пропонувалася пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у лікаря нарколога також було роз'яснено, що водій може відмовитися від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, але за відмову передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водій категорично відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, після чого було відібрано пояснення свідків. Зазначив, що свідки писали пояснення власноруч, а саме писав ОСОБА_5 , а його дружина відмовилася писати пояснення пояснивши це тим, що вони переселенці, що вона втомлена та поспішає, тому пояснення за неї написав її чоловік, а вона їх підписала. написавши з "Моїх слів записано вірно". Крім того пояснив, що ОСОБА_1 надав їм два посвідчення водія одне яке належить йому, а інше яке також його, але рахується, як втрачене. На запитання захисника пояснив, що він не пам'ятає чи називав ОСОБА_1 які у нього ознаки алкогольного сп'яніння, що час який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме 16 годин 05 хвилин - це час початку складання протоколу, він не пам'ятає скільки пройшло часу з моменту виявлення ознак алкогольного сп'яніння та доставки приладу драгер, можливо 40 хвилин.
В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівники поліції підходять до автомобіля ОСОБА_1 , який повідомляє, що їде з смт. Ставище. Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції запитують у ОСОБА_1 чи багато він випив спиртного, нащо останні відповів, що трохи є. Працівники поліції запитують у ОСОБА_1 чому у нього державні номерні знаки не відповідають стандартам, нащо останній повідомляє, що у нього в автомобілі є ще державні номерні знаки, що він працівник Служби Безпеки України. Працівники поліції викликали ще один екіпаж патрульної поліції. Працівники поліції перевірили документи, оглянули автомобіль в якому виявили ще одні державні номерні знаки. Під час огляду автомобіля та перевірки документів, ОСОБА_1 намагається домовитися з працівниками поліції, за що був попереджений про кримінальну відповідальність. Працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі у лікаря нарколога, також роз'яснили, що ОСОБА_1 може відмовитися від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, але за відмову також передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також останньому було повідомлено, що ведеться відео фіксація. ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці. Працівниками поліції було запрошено двох свідків в присутності яких ОСОБА_1 було двічі запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі у лікаря нарколога, також роз'яснено, що ОСОБА_1 може відмовитися від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, але за відмову також передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, нащо останній категорично відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Працівниками поліції було відібрано пояснення у свідків та складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким ОСОБА_1 було ознайомлено. Відеозаписом зафіксовано, що свідок ОСОБА_2 пояснює, що вона втомлена, що працівники поліції зайняли багато її часу, що вони поспішають, що переселенці, ніч не спала, голодна. Пояснення за свідка ОСОБА_2 написав її чоловік ОСОБА_5 . Крім того відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 пред'явив працівникам поліції два посвідчення водія на його ім'я, які в подальшому були вилученні працівниками поліції. Відеозаписом не зафіксовано, що свідки не вбачали у ОСОБА_1 ознак олкогольного спяніння, як про це говорить останній.
Твердження адвоката Шовкопляса С.П. про те, що працівники поліції не назвали ОСОБА_1 , які саме ознаки алкогольного сп'яніння вбачаються у останнього та що свідок ОСОБА_2 відмовилася писати пояснення та повідомила, що не вбачає у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, спростовуються переглянутим відеозаписом в судовому засіданні, відповідно до якого вбачається, що на запитання працівників поліції чи вживав останній алкогольні напої останній повідомив, що трохи є, що винен, що стосується свідка, то свідок ОСОБА_2 не говорила, що не вбачає ознак сп'яніння у ОСОБА_1 .
Що стосується твердження захисника Шовкопляса С.П. про те, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 03.08.2022 року було виписано поза межами розгляду справи, спростовується поясненнями допитаного в судовому засіданні капрала поліції ОСОБА_3 , яки повідомив, що час, який вказаний в протоколі, а саме 16 годин 05 хвилин-це час початку складання протоколу.
Посилання захисника Шовкопляса С.П., про те, що відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобовязаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що працівники поліції не вимагали у ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп'яніння, безпідставні, оскільки ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного спяніння, на що останній відмовився. Крім того, вказані обставини, щодо пропозиції пройти огляд на стан алкогольного спяеніння, від якої ОСОБА_1 відмовився, підтвердив і сам ОСОБА_1 у судовому засіданні.
Підстави затримувати та примусово доставляти ОСОБА_1 , який відмовився від проходлження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, що підтверджується переглянутим відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, до медичного закладу, були відсутні.
Також, за клопотанням сторони захисту, в судове засіданні викликалися свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . Проте на виклики до суду вказані свідки не з'явилися, а нормами КУпАП не передбачається примусовий привід свідків.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496,20 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяС. І. Дорошенко