Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/8618/22
2/357/2923/22
"02" грудня 2022 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Коротун Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача, про надання строку для примирення подружжя, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
22.09.2022 позивач звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що з 21 січня 2017 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від спільного проживання вони мають дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною звернення до суду з даним позовом є те, що через постійні конфлікти та суперечки спільне життя стало неможливим і нестерпним. Кожен із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. З липня 2021 року вони не підтримують подружні відносини, фактично шлюбні стосунки припинили, подальше збереження шлюбу є неможливим. Тому, просила шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 21.01.2017, актовий запис № 3 - розірвати.
08.11.2022 судом прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду по суті.
02.12.2022 відповідач подав до суду заяву, в якій просив проводити судове засідання за його відсутності та просив надати строк на примирення подружжя, задля збереження сім'ї.
02.12.2022 позивач подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на примирення незгодна.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При вирішення клопотання суд виходить з наступного.
Згідно ст.111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз'яснено, що судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
У висновках Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 442/6319/16-ц від 30.05.2019, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу №200/952/18 від 15.01.2020, зазначено, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. ВС наголошує, що Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду справи.
Таким чином, враховуючи обставини даної справи, відсутність у матеріалах справи доказів того, що збереження шлюбу між сторонами суперечить моральним засадам суспільства, а також враховуючи, наявність у подружжя малолітньої дитини та те, що сторони не вичерпали всіх можливостей для збереження шлюбних відносин, суд приходить до висновку про надання сторонам достатнього строку для примирення.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку на примирення.
Керуючись ст.111 СК України, ст. 240,251 ЦПК України -
Надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення подружжя та зупинити провадження у справі до 13 січня 2023 року - 09 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена 02.12.2022.
СуддяО. В. Бондаренко