Справа №345/3280/22
Провадження № 3/345/1261/2022
30.11.2022 м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Гапоненко Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 118434 від 18.10.2022 гр. ОСОБА_1 18.10.2022 о 23.00 годин в с.Сівка-Калуська по вул. Яблунева, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення, в яких вказав, що вину не визнає. Зазначив, що 18.10.2022 о 23.30 годин він рухався автомобілем марки Мерседес в с.Сівка-Калуська. Позаду нього їхали працівники поліції, які включили на патрульному автомобілі проблискові маячки, і коли він це побачив, то зупинився. До нього підійшов працівник поліції та без пояснень причин зупинки попросив для перевірки документи на транспортний засіб та посвідчення водія. Потім працівник поліції запропонував йому пройти огляд за допомогою приладу Драгер та одразу ж медичному закладі. Він спочатку розгубився, пояснював працівнику поліції, що приїхав у відпустку і на даний час знаходиться на лікуванні в медичному закладі і тому відповів, що проходити не буде. Після того, як інспектор сказав, що на нього буде складено протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, та що за вчинення такого правопорушення його буде позбавлено прав керування, він вказав працівникам поліції, щоб везли його в лікарню на медогляд. Однак працівники поліції вказали, що його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння вже зафіксована на відеозаписі, і їм цього достатньо для складання протоколу, і що везти його нікуди не будуть.
Крім того, копію протоколу працівниками поліції йому не вручалось, а тільки пропонувалось дати пояснення в протоколі та підписатись за отримання тимчасового талону. Вважає, що протокол на нього складено безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства, матеріали справи не містять доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, просив провадження у справі закрити.
Дослідивши матеріали справи, долучені до матеріалів справи, приходжу до наступного висновку.
У ст.7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на визначення стану сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП. Згідно приписів цієї статті огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'ягніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Цей порядок відображено і в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. В п. 7 розділу І цієї Інструкції зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, згідно вказаної норми закону, водій транспортного засобу має право вибору де проходити огляд на стан сп'яніння: на місці зупинки чи в закладі охорони здоров'я. В свою чергу поліцейські повинні спершу запропонувати водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки і з використанням спеціальних технічних засобів, а у випадку не бажання проходити такий огляд, або незгоди з його результатами повинні запропонувати пройти огляд в закладі охорони здоров'я і не в будь якому, а в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.
Лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як встановлено в судовому засіданні, 18.10.2022 на гр. ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с.1).
Як зазначив у письмових поясненнях ОСОБА_1 , він дійсно був зупинений працівниками поліції, які пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, без встановлення жодних ознак сп'яніння. Він не погоджувався пройти огляд на стан сп'яніння. Після того, як інспектор сказав, що на нього буде складено протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, та що за вчинення такого правопорушення його буде позбавлено прав керування, тоді він вказав працівникам поліції, щоб везлийого в лікарню на медогляд. Однак працівники поліції вказали, що його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння вже зафіксована на відеозаписі, і їм цього достатньо для складання протоколу, і що везти його нікуди не будуть.
До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.3). Однак з даного направлення не вбачається, що воно було вручене водію чи останній відмовився від його отримання. Також, як вбачається з направлення в медичний заклад, воно виписане ОСОБА_1 в 23.30 годин, тобто в цей же самий час, коли він керував автомобілем ( що підтверджується записами в протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті працівника поліції), що ставить під сумнів допустимість та належність такого письмового доказу, оскільки як міг інспектор в той час, коли він рухався тільки автомобілем, вже виписувати направлення в медичний заклад для проходження огляду і він міг відмовитись від отримання такого направлення.
До матеріалів справи працівниками поліцїі також додано і відеозапис, однак при перегляді даного відеозапису, не зафіксовано, що працівником поліції встановлюються ознаки алкогольного сп'яніння, які зафіксовані в протоколі про адмінправопорушення, а також, які саме дії вчинював поліцейський, направлені на виявлення ознак сп'яніння, зазначених в протоколі. Крім того, як вбачається, з даного відеозапису, ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції, що він перебуває на лікуванні в медичному закладі, оскільки приїхав у відпустку, поводився адекватно, відповідав на поставлені працівниками поліції питання, пред'явив їм всі необхідні документи.
Таким чином, з долученого до справи поліцейським відеозапису вбачається, що у порушення вимог п. 2-4 Інструкції ознаки алкогольного сп'яніння поліцейським фактично не встановлювалися і ОСОБА_2 не повідомлялися, без жодних мотивувань та обґрунтувань йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Ці обставини вказують на незаконність вимоги поліцейського щодо проходження ним огляду на стан сп'яніння, оскільки лише при наявності у особи, яка керувала транспортним засобом ознак сп'яніння, останній повинен на вимогу останнього пройти відповідний огляд.
Таким чином, суд не може спростувати твердження ОСОБА_1 про те, що він був не згідний проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, але погоджувався пройти такий огляд в медичному закладі, однак його туди працівники поліції не доставляли, як і твердження про те, що відповідного направлення йому не вручалось.
Враховуючи вище наведене, суд вважає, що огляд на стан сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відбулося з порушенням вимог відповідної Інструкції та Порядку, а також з порушенням вимог ст.266 КУпАП, тому огляд слід вважати недійсним.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ст.245 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таких доказів не здобуто і в судовому засіданні.
Згідно ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Тому суддя приходить до висновку щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.9,130,247,283-287 КУпАП, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушененя закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом 10 діб з часу проголошення.
Суддя: