Єдиний унікальний номер 341/1476/22
Номер провадження 2/341/491/22
(заочне)
01 грудня 2022 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув заочно у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
установив:
Представник ОСОБА_3 в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог представник позивачки зазначив, що 12 вересня 2019 року між позивачкою та відповідачем зареєстровано шлюб. Від шлюбу є син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не утримує сина, не допомагає матеріально. Вона самостійно утримує дитину, коштів не вистачає. Відповідач працездатний, зобов'язаний утримувати дитину, однак цього не робить. Просить стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання малолітнього сина у твердій грошовій сумі у розмірі по 3500,0 грн щомісяця до досягнення сином повноліття та на її утримання у розмірі по 2000,0 грн щомісяця до досягнення сином трирічного віку.
Ухвалою суду від 08 листопада 2022 року відкрито спрощене позовне провадження, у якій роз'яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію ухвали надіслано сторонам. У наданий в ухвалі термін від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Судове засідання призначено на 18 листопада 2022 року та відкладено у зв'язку з неявкою сторін на 01 грудня 2022 року.
У судове засідання 01 грудня 2022 року сторони не з'явились.
Представник позивачки 22 листопада 2022 року подав до суду заяву, в якій просить позовні вимоги задовольнити, справу розглядати без участі сторони позивачки, не заперечує щодо заочного розгляду справи (а. с. 22).
На адресу місця проживання відповідача надсилалась поштова кореспонденція із суду, яка повернулась з відміткою Укрпошти «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 37).
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим. Проте, своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався. У судове засідання не з'явився, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав. Ходом розгляду справи не цікавився.
Положеннями ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, оскільки такі повідомлені належним чином про судове засідання, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавали, представник позивачки просив розгляд справи здійснювати без участі сторони позивачки.
Ухвалою суду від 01 грудня 2022 року постановлено здійснити розгляд справи у заочному порядку.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Надавши належну правову оцінку наявним у справі письмовим доказам, суд установив наступні фактичні обставини справи.
Сторони зареєстрували шлюб 12 вересня 2019 року у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управлінні юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 2082, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 4).
Відповідно до змісту наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком є ОСОБА_2 , відповідач у справі, а позивачка - матір'ю (а. с. 10).
Відповідно до змісту позову дитина проживає з позивачкою та повністю перебуває на її утриманні. Відповідач не утримує сина, не допомагає матеріально, хоча працездатний.
Надаючи правову оцінку установленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Приписами ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Сину ОСОБА_5 2 роки. Отже, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і становить 2272,0 грн.
З огляду на встановлені обставини справи, а саме те, що у позивачки не достатньо коштів для належного забезпечення дитини, яка проживає разом з нею, і так чи інакше, обов'язок щодо утримання та виховання дитини переважно лежить на позивачці, доказів протилежного відповідач не надав, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Суд бере до уваги те, що відповідач є працездатним та може заробляє кошти. Також, суд бере до уваги молодий вік відповідача та відсутність доказів наявності проблем зі здоров'ям чи доказів щодо необхідності утримувати ще когось, що свідчать про об'єктивну можливість сплачувати аліменти.
Водночас позивачка не надала суду належних та допустимих доказів щодо можливості відповідача сплачувати аліменти у розмірі по 3500,0 грн щомісячно на дитину.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі по 2272,0 грн щомісячно.
Що стосується вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно з ч. 6 ст. 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Тобто, утримання відповідачем своєї дружини до досягнення їхньою дитиною трирічного віку є не його правом, а його обов'язком, за умови, що він може надавати матеріальну допомогу, а суд не встановив обставин, за яких би відповідач не міг утримувати позивачку, у зв'язку з чим з нього необхідно стягувати аліменти в судовому порядку.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 77 СК України утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.
Таким чином, суд, враховуючи матеріальне становище позивачки та відповідача, те, що відповідач має працездатний вік, інших аліментних зобов'язань не має, вважає, що відповідач не довів суду той факт, що не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення їхньою дитиною трирічного віку.
Позивачка у зв'язку з доглядом за дитиною до трьох років сама не має можливості заробляти кошти, тому суд вважає за можливе стягувати з відповідача на утримання позивачки аліменти у розмірі по 1000,0 грн щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
Водночас доказів того, що відповідач може сплачувати аліменти саме по 2000,0 грн на утримання дружини щомісячно позивачка суду не надала.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає задоволенню частково. Враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо виховання та утримання дитини, матеріальне становище сторін, виходячи із закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, суд дійшов висновку про наявність підстав стягувати з відповідача щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі по 2272,0 грн щомісяця до досягнення дитиною повноліття та на утримання позивачки у розмірі по 1000,0 гривень щомісяця до досягнення дитиною трирічного віку.
Позивачка звільнена від сплати судового збору згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тому з відповідача підлягає стягненню на користь держави 590,39 грн судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог, а іншу частину судового збору у розмірі 402,01 грн необхідно компенсувати за рахунок держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259, ч. ч. 4, ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог ч. 4 ст. 268 УПК України підписав судове рішення без його проголошення.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 247, 258, 263, 265, 268, 272, 273, 279, 280, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 2272,0 (дві тисячі двісті сімдесят дві) грн щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі по 1000,0 (одній тисячі) грн щомісячно до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Стягнення розпочати з 01 листопада 2022 року.
У іншій частині позову відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 590,39 грн судового збору.
Судовий збір у розмірі 402,01 грн компенсувати за рахунок держави.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 01 грудня 2022 року
Учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ