Справа № 286/3219/20
02.12.2022 м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6 ,
пред.потерпілої ОСОБА_7
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Овруч обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020060250000270 від 29.05.2020 за обвинуваченням неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
Захисником було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору в зв'язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України в частині формулювання обвинувачення, а саме в резолютивній частині обвинувального акту відсутнє посилання в чому саме обвинувачується ОСОБА_4 , не зазначено характер її дій чи бездіяльності, умислу чи необережності, що, в свою чергу, об'єктивно позбавляє сторону захисту здійснювати захист обвинуваченої у вказаному кримінальному провадженні.
Мотивувальна частина обвинувального акту повинна відповідати змісту його описової частини. Формулювання обвинувачення також має відповідати вимогам ст. 374, ст. 475 КПК України та містити дані про місце, час та спосіб вчинення злочину, форми вини особи, мотиви вчинення кримінального правопорушення, відображати всі істотні обставини злочину і посилатися на ознаки злочину, передбачені диспозицією частини статті (статтею) КК України, за якою особі висунуто обвинувачення.
Резолютивна частина містить формулювання обвинувачення, та має відповідати вимогам ст.374 КПК України, наприклад: «Таким чином, чи внаслідок своїх умисних чи невмисних дій ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і так далі ...»., але в даному обвинувальному акті така резолютивна частина відсутня, що чітко не визначає в чому саме обвинувачується моя підзахисна. Вина у вчиненні злочину існує об'єктивно. Саме тому вона входить до змісту предмета доказування у процесі досудового розслідування і судового розгляду справи.
Відповідно до ст. 23 КК України, виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Це означає, що кримінальна відповідальність особи ґрунтується на суб'єктивному ставленні у вину - умові правильної оцінки людської поведінки взагалі і злочинної зокрема. У кожному конкретному випадку вимагається встановити саме ту форму вини, яка передбачена кримінально-правовою нормою. Відповідно до КК вина - це завжди умисел або необережність. Умисел може бути прямим або непрямим (ст. 24 КК України), а необережність поділяється на злочинну самовпевненість і злочинну недбалість (ст. 25 КК України).
Відсутність резолютивної частини в обвинувальному акті на думку сторони захисту є наслідком неконкретного формулювання обвинувачення, що в свою чергу суперечить вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, так як в цьому обвинувальному акті викладено лише зміст фактичних обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрювалася особа та правова кваліфікація і жодним чином не зазначено в чому саме обвинувачується ОСОБА_4 . За таким «обвинувальним актом» особа має статус не обвинуваченого, а підозрюваного, оскільки відповідно до положень ст.277 КПК України це становить зміст повідомлення про підозру особі, а не її обвинувачення.
Також у матеріалах кримінального провадження містяться відомості про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_6 були спричинені не тільки ОСОБА_4 , а і ОСОБА_9 , але про жодне розмежування дій умисних чи не вмисних в обвинувальному акту не зазначено, що також ставить під сумнів формулювання самого обвинувачення.
Враховуючи зазначене сторона захисту вважає, що відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій чи бездіяльності саме ОСОБА_4 унеможливлює якісний і повний її захист і як наслідок, такі обставини можуть бути беззаперечною підставою для скасування вироку.
У зв'язку з чим вирішити питання про повернення судового розгляду до попередньої стадії, у якій вирішити питання про повернення обвинувального акту прокурору в порядку статті 314 КПК України з підстав відсутності в обвинувальному акті резолютивної частини, у якій має бути зазначено в чому саме обвинувачується ОСОБА_4 мотив та характер її дій.
Обвинувачена підтримала думку свого захисника.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, пояснивши про безпідставність заявленого захисником клопотання, вважаючи, що при складенні обвинувального акту були дотримані всі вимоги кримінального процесуального Закону, а вказане клопотання повинно вирішуватись під час підготовчого судового засідання.
Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.
Обговорюючи клопотання захисника щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору, суд вважає зазначене клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які в своєму клопотанні посилається захисник, як на підставу для повернення обвинувального акту прокурору, можуть бути підтверджені, або спростовані виключно під час судового розгляду кримінального провадження по суті у судовому засіданні. Питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого також може бути вирішено судом за наслідками судового розгляду. Обговорюючи обґрунтованість вказаної підстави, суд враховує, що прокурором, органом досудового розслідування були зібрані всі необхідні докази для складення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 , а тому підстави для проведення яких-небудь додаткових слідчих дій у органу досудового розслідування були відсутні. Крім того вказане клопотання повинно вирішуватись під час підготовчого судового засідання.
Аналіз наведених обставин та вимог ст. 291 КПК України дозволяє суду зробити висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1