Справа № 215/2289/22
1-кп/215/580/22
01 грудня 2022 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
у складі:головуючого- судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022041760000232 від 24.05.2022 року про обвинувачення ОСОБА_5 , 1975 р.н., в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3 -ст.185 ч.4 КК України,
До Тернівського районного суду м. Кривого Рогу надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурором заявлено письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, посилаючись на те, що необхідно провести судовий розгляд справи, враховуючи тяжкість і суспільну небезпеку злочину, вчиненого під час воєнного стану, через невеликий проміжок часу після звільнення, суворо міру покарання, відсутність постійного місця проживання і місця роботи, наявність судимостей через продовження існування ризиків вчинення нового злочину та ухилення від суду .
Обвинувачений в судовому засіданні заперечував щодо клопотання і просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, посилаючись на наявність житла, сімї, погіршений стан здоровя і неможливість отримувати лікування в умовах слідчого ізолятора.
Захисник підтримав клопотання обвинуваченого.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд прийшов до таких висновків
Згідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Згідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Положеннями ст.178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу та продовження його дії, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, а не тільки ті, на які посилаються прокурор та обвинувачений.
Крім того, суд враховує практику ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р., згідно якої суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а також у справі «Летелье проти Франції» від 26 червня 1991 р., згідно якої особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу.
Так, встановлено, що ОСОБА_5 на даний час як і раніше обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий, постійного місця проживання не має, тому з метою уникнення можливої суворої відповідальності він може переховуватися від суду.
Також, він обвинувачується у вчиненні корисливого злочину під час воєнного стану, не працевлаштований і постійного джерела доходу не має, тому з урахуванням вищевказаних обставин в своїй сукупності суд вважає, що наявний і ризик вчинити інше кримінальне правопорушення з метою відшукання коштів для прожиття.
Отже суд вважає, що обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися та є актуальними. Тому жоден із більш мяких запобіжних заходів, в т.ч. домашній арешт, не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Доводи обвинуваченого про неможливість перебування в умовах слідчого ізолятора матеріалами справи не підтверджується.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоровя України від 10.02.2012 № 239/5/104, особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Враховуючи наведені вище обставини, інтереси правосуддя, в т.ч. необхідність завершення дослідження доказів, та зважаючи на значний суспільний інтерес до такої категорії справ, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою ще на 60 днів .
Керуючись ст.ст.177, 199, 183, 184, 331 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів до 29 січня 2023 року включно з можливістю внесення застави та виконання покладених на обвинуваченого обов'язків згідно ухвали слідчого судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 21.06.2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення .
Суддя: