Справа № 206/2685/22
Провадження № 3/206/1233/22
29.11.2022року м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Черткова Н.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ,
у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20.08.2022 серії ААД №139731, 20.08.2022 о 00 год. 10 хв. в м. Дніпрі в Самарському районі по вулиці Андрія Сахарова, 74 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HONDA DIO без н/з, з явними ознаками алкогольного сп'янінння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, зафіксовано на камеру: 470505,473520.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності його захисника, провину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав.
28.11.2022 захисником ОСОБА_1 - адвокатом Кравцовим В.В. до суду скеровано письмову заяву, в котрій прохав провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'янінн чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортом засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до норми статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його
увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Вказані положення Кодексу повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено порядок направлення особи на огляд та порядок проведення огляду на стан сп'яніння в медичному закладі - направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду” затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Вимога про необхідність оформлення направлення за встановленою формою передбачено також п.12 розділу II “Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції “, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735 де зазначено, що “у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Проте, всупереч встановленому порядку, ОСОБА_1 не було направлено на огляд до відповідного медичного закладу, оскільки в матеріалах справи відсутнє відповідне направлення.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання, відповідно до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.
Зазначене повністю зіставляється і з положеннями п. 1 Розділу II “Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі”, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у відповідності з якими, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Натомість, всупереч встановленому законом порядку огляду водіїв на стан сп'яніння, свідки при складанні протоколу серії ААД №139731 від 20.08.2022 взагалі не залучалися, що підтверджується самим протоколом про адміністративне правопорушення, де в графі “свідки чи потерпілі” не зазначено взагалі будь-якої інформації про наявність чи відсутність свідків.
Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 31 Закону України „Про Національну поліцію” поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки. Таки чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а..
Суд, при огляді відеозапису, що знаходиться в матеріалах справи вбачає, що на відеозаписі невстановленою особою жіночої статі надаються усні пояснення з приводу того, що ОСОБА_1 дійсно не керував транспортним засобом, проте співробітниками поліції не опитано вказану особу, як свідка та не враховані пояснення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Окрім того, з даного відео запису, не вбачаються обставини, зазначені в протоколі, а саме те, що 20.08.2022 о 00 год. 10 хв. в м. Дніпрі в Самарському районі по вулиці Андрія Сахарова, 74 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HONDA DIO без н/з, з явними ознаками алкогольного сп'янінння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх доказів відмови ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання, лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як і ухилення від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Наведені факти свідчать про неналежність вказаних доказів, які не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно часу, місця, способу та інших обставин вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться йому у провину складеним відносно нього протоколом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, керуючись вимогами статті 62 Конституції України і статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 в скоєнні вказаного правопорушення не
підтверджується, а тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 130 ч.1, 213, 221, п.1 ст.247, 283 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Н.І.Черткова