U
справа № 2-а-182
2010р.
3 0 липня 2010 року Шосткинський міськрайсуд Сумської області у складі : головуючого судді Свиненко М.Д., при секретарі Антошко Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шостка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що має 3-ю групу інвалідності яка пов'язана з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, він відноситься до 1-ї категорії осіб що постраждали внаслідок цієї катастрофи і відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Але всупереч положень цього Закону, відповідач перерахунок пенсії не зробив. Просить суд визнати дії відповідача що полягають у відмові в перерахунку розміру пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними та зобов'язати відповідача нарахувати пенсію відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком виходячи з встановленого розміру мінімальної пенсії за віком станом на 01 січня 2007 року, 01 квітня 2007 року, 01 жовтня 2007 року, 1 січня 2008 року, 01 квітня 2008 року, 01 жовтня 2008 року, 01 січня 2009 року. Під час розгляду справи уточнив позовні вимоги, просить суд визнати дії відповідача що полягають у відмові в перерахунку розміру пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними та зобов'язати відповідача нарахувати пенсію відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року виходячи з встановленого розміру мінімальної пенсії за віком станом на 01 січня 2007 року, 01 квітня 2007 року, 01 жовтня 2007 року, 1 січня 2008 року, 01 квітня 2008 року, 01 жовтня 2008 року, 01 січня 2009 року.
Відповідач вимоги не визнав, вказав, що позивач дійсно знаходиться у них на обліку, має 3-ю групу інвалідності яка пов'язана з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і він відноситься до 1-ї категорії осіб що постраждали внаслідок цієї катастрофи. Вважають, що в їх діях відсутні будь-які порушення діючого законодавства, оскільки в своїй діяльності керувались Законами України „Про Державний бюджет.....” на 2007, 2008, 2009 роки, якими змінювалась, зупинялась дія ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Не виконували рішень Конституційного Суду України, оскільки на законодавчому рівні не було врегульовано механізму проведення цих нарахувань та виплат. Крім того вказують, що позивачем пропущено строк звернення до суду, тому просить в задоволені позову відмовити.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має 3-ю групу інвалідності яка пов'язана з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, він відноситься до 1-ї категорії осіб що постраждали внаслідок цієї катастрофи (а.с.3-4,7).
Враховуючи зазначений статус позивача, він, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахувань та виплати пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 71 п.12 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2, ст. 56. ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9. 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43. 44, 45, 46, ст. 71, ст.ст. 98, 101, 103, 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ст. 152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, управління Пенсійного фонду України в м.Шостка повинен був нараховувати та сплачувати пенсію, передбачену ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , нараховувати та здійснювати позивачу відповідні виплати.
Що стосується вимог позивача за 2008 рік, то суд вважає такі вимоги частково обгрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, змінена дія ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
З 01 січня 2008 року позивачу було нарахована та виплачувалась зазначена пенсія, про що не заперечували сторони.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №30-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області повинно було нараховувати та сплачувати пенсію, передбачену ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючих норм ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , нараховувати та здійснювати відповідні виплати пенсії позивачу.
Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу виплати, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підтягають.
Що стосується вимог позивача про перерахунок та виплату пенсії в 2009 році, суд вважає такі вимоги обгрунтованими, виходячи з того, що відповідач повинен був провести нарахування та виплату пенсії відповідно положень ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з січня 2009 року, оскільки на 2009 рік дія цих положень не зупинялась і сам відповідач не надав належного обгрунтування підстав, виходячи з яких ним проводилась часткове нарахування та виплата вказаної пенсії.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно частин З та 4 ст. 8 Кодексу Адміністративного Судочинства України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення спірних нарахувань і виплат не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Суд відхиляє заяви відповідачів про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, оскільки суд не вбачає пропущеного позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо перерахунку та виплати пенсії.
Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ст.11 ч.2 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в м.Шостка Сумської області по відмові в перерахунку та виплати пенсії позивачу, яка призвела до порушення його прав на своєчасне нарахування та отримання відповідної пенсії.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 ч.3 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , -
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області щодо ненарахування та невиплати пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., виходячи з встановленого розміру мінімальної пенсії за віком станом на 01 січня 2007 року, 01 квітня 2007 року, 01 жовтня 2007 року, 1 січня 2008 року, 01 квітня 2008 року, 01 жовтня 2008 року, 01 січня 2009 року.
В іншій частині позову відмовити.
Судові витрати по справі віднести за рахунок Державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Рішення набирає чинності після закінчення строку на подання вищевказаних заяв про його оскарження.
Головуючий :
Свиненко М.Д.