U
справа № 2-а-132
2010р.
09 серпня 2010 року Шосткинський міськрайсуд Сумської області у складі : головуючого судді Свиненко М.Д., при секретарі Сугоняко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шостка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області про визнання дій протиправними та зобов'язання зробити перерахунок призначеної пенсії, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що має 3-ю групу інвалідності яка пов'язана з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, він відноситься до 1-ї категорії осіб що постраждали внаслідок цієї катастрофи і відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Але всупереч положень цього Закону, відповідач перерахунок пенсії не зробив. Просить суд визнати дії відповідача протиправними по відмові в перерахунку призначеної пенсії по інвалідності що настала внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату призначеної пенсії по інвалідності що настала внаслідок аварії на ЧАЕС та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю згідно ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС” та в подальшому виплачувати пенсію в перерахованому розмірі починаючи з 01.01.2008 року і в подальшому проводити перерахунок і виплату пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленої виключно Законами України. Під час розгляду справи уточнив позовні вимоги, просить суд : визнати протиправними дії відповідача по відмові в перерахунку призначеної пенсії по інвалідності що настала внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленої Законами України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, „Про Державний бюджет України на 2010 рік”; зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату призначеної пенсії по інвалідності що настала внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю згідно ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС” виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленої Законами України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, „Про Державний бюджет України на 2010 рік” і в подальшому проводити перерахунок і виплату пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленої виключно Законами України.
Відповідач вимоги не визнав, вказав, що позивач дійсно знаходиться у них на обліку, має 3-ю групу інвалідності яка пов'язана з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і він відноситься до 1-ї категорії осіб що постраждали внаслідок цієї катастрофи. Вважають, що в їх діях відсутні будь-які порушення діючого законодавства, оскільки в своїй діяльності керувались Законами України „Про Державний бюджет.....” на 2007, 2008, 2009 роки, якими змінювалась, зупинялась дія ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Не виконували рішень Конституційного Суду України, оскільки на законодавчому рівні не було врегульовано механізму проведення цих нарахувань та виплат. Крім того вказують, що позивачем пропущено строк звернення до суду, тому просить в задоволені позову відмовити.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має 3-ю групу інвалідності яка пов'язана з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, він відноситься до 1-ї категорії осіб що постраждали внаслідок цієї катастрофи (а.с.4-5).
Враховуючи зазначений статус позивача, він, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Стосовно вимог позивача за 2008 рік, то суд вважає такі вимоги частково обгрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, змінена дія ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
З 01 січня 2008 року позивачу було нарахована та виплачувалась зазначена пенсія, про що не заперечували сторони.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №30-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області повинно було нараховувати та сплачувати пенсію, передбачену ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючих норм ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , нараховувати та здійснювати відповідні виплати пенсії позивачу.
Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу виплати, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підтягають.
Що стосується вимог позивача про перерахунок та виплату пенсії в 2009 році та 2010 році, суд вважає такі вимоги обгрунтованими, виходячи з того, що відповідач повинен був провести нарахування та виплату пенсії відповідно положень ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з січня 2009 року та січня 2010 року, оскільки на 2009 рік та 2010 рік дія цих положень не зупинялась і сам відповідач не надав належного обгрунтування підстав, виходячи з яких ним проводилась часткове нарахування та виплата вказаної пенсії.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно частин З та 4 ст. 8 Кодексу Адміністративного Судочинства України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення спірних нарахувань і виплат не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Суд відхиляє заяви відповідачів про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, оскільки суд не вбачає пропущеного позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо перерахунку та виплати пенсії.
Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ст.11 ч.2 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в м.Шостка Сумської області по відмові в перерахунку та виплати пенсії позивачу, яка призвела до порушення його прав на своєчасне нарахування та отримання відповідної пенсії.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 ч.3 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , -
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області щодо ненарахування та невиплати пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. виходячи з встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком.
В іншій частині позову відмовити.
Судові витрати по справі віднести за рахунок Державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайсуд шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.
Головуючий :
Свиненко М.Д.