іменем України
Справа № 210/4272/22
Провадження № 1-кс/210/1785/22
"30" листопада 2022 р.
Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 підозрюваний ОСОБА_4 , захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , за участі слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 в межах кримінального провадження, відомості про яке 10.11.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042060000132
про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого (в силу ст. 89 КК України),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Слідчому судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 30 листопада 2022 року надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 в межах кримінального провадження, відомості про яке 10.11.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042060000132 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, з мотивів викладених у ньому. Вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є доцільним та забезпечить виконання процесуальних обов"язків.
Слідчий підтримав клопотання з мотивів, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 - кожен окремо, погодились з позицією прокурора, не заперечували застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Виклад обставин та правова кваліфікація
В провадженні СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за №42022042060000132 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Президентом України підписано Указ №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», на підставі чого продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, у період якого:
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 жовтня 2022 року близько 21.10 годин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , маючи намір направлений на відкрите викрадення чужого майна неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та звернення його на свою користь, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій шляхом ривку вирвав з рук потерпілої мобільний телефон марки «Apple Iphone XS MAX», чорного кольору, об'ємом пам'яті 256 GB, після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим зник.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив всі дії для доведення кримінального правопорушення до кінця, у зв'язку з чим реалізував злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, у зв'язку з чим, своїми діями спричинив неповнолітній потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3155 від 19.11.2022 року на загальну суму 14400,00 гривень.
Обґрунтування клопотання.
У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроджененець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Підставами для пред'явлення підозри ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення є наявність достатніх доказів зібраних в ході досудового розслідування:
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
-протоколом огляду місця події від 16.11.2022 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
-протоколом огляду місця події від 17.11.2022 року;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.11.2022 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
-протоколом допиту представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 ;
-протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 ;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_7 ;
-висновком судово-товарознавчої експертизи №3155 від 19.11.2022 року;
-протоколом огляду місця події від 19.11.2022 року.
28 листопада 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відтак, сторона обвинувачення вважає, що наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінальнального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та заявлені ризики дають підстави для застосування до останнього одного з запобіжних заходів, передбачених КПК України.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні клопотання.
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, до яких згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок їх застосування визначений главою 18 КПК України.
Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є, зокрема: домашній арешт. У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного - особи, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, або особи, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.
Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин: - чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення; - чи наявні ризики кримінального провадження; - чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною 1 статті 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам; - індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за ознаками «грабіж, вчинений у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану».
Для визначення причетності ОСОБА_4 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено: витяг є Єдиного Реєстру досудових розслідувань від 10.11.2022 року, протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, рапорт, протоколи допиту свідків, протокол огляду, протокол огляду місця події, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протокол пред'явлення особи для впізнання, висновок судово-товарознавчої експертизи №3155 від 19.11.2022 року.
Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри, яка пред"явлена ОСОБА_4 .
На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує питання винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, та на підставі оцінки сукупності наданих стороною обвинувачення доказів визначає за стандартом "обґрунтованої підозри" лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
ОСОБА_4 28 листопада 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.16 КК України, за ознаками - грабіж, вчинений у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Санкція частини 4 статті 186 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, враховує високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження. На виконання сторони обвинувачення
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Заявлені ризики заслуговують на увагу.
Ризик переховування та/або втечі (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України) оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
При дослідженні ризику переховування враховується та обставина, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Підозрюваний не одружений, на утримані неповнолітніх дітей не має, також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, відсутність міцних соціальних зв'язків у місці його постійного проживання, які б могли стримати останнього не покидати постійного місця мешкання та не покидати межі м. Кривого Рогу або території України, свідчить про можливе виникнення у підозрюваного бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Вказане свідчить про високий рівень вірогідності переховування, зважаючи на тяжкість покарання, яке може бути застосовано у разі доведення винуватості.
Обставини, які підтверджують ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення . Зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 не має міцний соціальних зв"язків, не має постійного джерела доходу.
Слідчий суддя погоджується, що існують ризики, передбачені пунктом 1 та 5 частини 1 статті 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою запобігання доведених ризиків
Дослідивши представлені сторонами кримінального провадження обставини, слідчий суддя приходить до висновку про вагомість на даному етапі доказів причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України; та враховує, що інкримінований злочин відноситься до тяжких.
ОСОБА_4 раніше не судимий; офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зв'язки у місці його постійного проживання.
Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту мінімізує заявлені ризики, та на етапі досудового розслідування являється ефективним та здатним забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов"язків.
Щодо альтернативного запобіжного заходу
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв'язку із відсутністю осіб, які заслуговують на довіру. Особисте зобов'язання не можуть бути застосовані у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного на волі без контролю за його поведінкою не сприятиме виконанню ним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Приймаючи до уваги встановлені відповідно до статтей 176-178 КПК України обставини, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри за частиною 2 статті 185 КК України, доведення ризиків за пунктами 1 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що нічний домашній арешт є співмірним пред"явленій підозрі та особі підозрюваного.
Запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою дотримання принципу верховенства права. Для попередження встановлених ризиків слідчий суддя вважає необхіднім та достатнім застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Тому, з урахуванням вказаних обставин, підстав для обмеження пересування на час проведення розслідування не вбачається.
В той же час, з метою дотримання процесуальних обов"язків, та мінімізації ризиків, та дієвості запобіжного заходу, пересування ОСОБА_4 цілодобово слід обмежити.
Слідчий суддя також вбачає доцільним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризику, які було обґрунтовано раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 в межах кримінального провадження, відомості про яке 10.11.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042060000132 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до двох місяців, а саме з 30 листопада 2026 року до 25 січня 2023 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:
- за першою вимогою прибувати за викликом до визначеної службової особи - слідчого, прокурора, слідчого судді у кримінальному провадженні або суду - в залежності від стадії кримінального провадження ;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду (в залежності від стадії кримінального провадження ) за межі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну місця проживання або реєстрації;
- не залишати приміщення будинку АДРЕСА_1 - цілодобово строком на 60 діб, а саме з 30 листопада 2022 року по 26 січня 2023 року включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати для виконання органу Національної поліції за місцем його проживання, а саме до Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області .
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому, суд.
Роз"яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 30 листопада 2022 року та проголошено 30 листопада 2022 року о 15 год.15 хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24).
Слідчий суддя: ОСОБА_1