Справа № 157/1156/22
Провадження №2/157/343/22
23 листопада 2022 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Кисляка Я.С.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Півня Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та на утримання дружини, з якою проживає дитина,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, у якому просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, та стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу) до досягнення сином ОСОБА_4 трирічного віку. В обґрунтування клопотання зазначає, що 18 травня 2021 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. На даний час вона звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. Від шлюбу є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вже 8 місяців вона з дитиною проживає окремо від чоловіка у її батьків в с. Іваномисль Камінь-Каширського району Волинської області. Дитина перебуває на її повному моєму матеріальному утриманні, а відповідач добровільно допомогу на утримання сина не надає. Її матеріальне становище не дозволяє самостійно утримувати неповнолітню дитину, оскільки вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку. Для забезпечення мінімальних потреб дитини з відповідача необхідно стягувати аліменти в розмірі не менше 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відсутності самостійного заробітку, вважає, що відповідач зобов'язаний платити аліменти і на її утримання. Відповідач добровільно коштів на її утримання також не надає. Він є працездатного віку, а тому має можливість працювати та утримувати її до досягнення дитиною трирічного віку. Відповідач повинен сплачувати аліменти на її утримання у розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 просить стягувати з нього аліменти на користь дитини у розмірі 1/5 частини його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, а у задоволенні решти позовних вимог відмовити, та в обґрунтування заперечення зазначає, що з позивачкою разом вони не проживають не з січня 2022 року, як зазначає остання, а з 2 травня 2022 року. Дитина перебуває не лише на утриманні матері, а й він як батько по мірі можливості допомагає сину, у вересні 2022 року ним було придбано для дитини триколісний велосипед з батьківською ручкою вартістю 3800 гривень, куртку за 495 гривень, кросівки вартістю 500 гривень та спортивний костюмчик вартістю 375 гривень, та аліменти мають стягуватися не на користь позивачки, а на користь дитини. Крім того, він постійно проживає із своїми непрацездатними батьками, єдиним доходом яких є мізерна пенсія, яка у батька складає 2027 гривень, у матері - 2300 гривень, а його мати близько семи років важко хворіє, потребує постійного профілактичного та періодичного санаторно-курортного лікування, на що потрібні великі кошти, а тому він постійно фінансово допомагає своїм батькам, а відтак не має можливості сплачувати аліменти на утримання дитини у заявленому позивачкою розмірі, та не в змозі сплачувати аліменти на утримання останньої, оскільки такі стягнення призведуть до того, що він зовсім залишиться без засобів до існування.
Ухвалою судді від 4 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 у частині вимог про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, за її заявою залишено без розгляду.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення аліментів на дитину підтримала повністю з викладених у позовній заяві підстав і пояснила, що відповідач не надає регулярно допомоги на утримання дитини, купив дитині велосипед, деякі речі та привозить інколи фрукти, а тому вона просить щоб з нього стягувалися аліменти щомісячно у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і не бажає щоб розмір аліментів був визначений у твердій грошовій сумі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення аліментів на дитину визнали частково, а саме у розмірі 1/5 частини доходу відповідача, підтримали поданий відзив на позовну заяву та представник відповідача пояснив, що відповідач офіційно не працевлаштований, допомагає матеріально батькам, які є пенсіонерами, хворіють, дохід у відповідача мінливий, а тому сплачувати аліменти на утримання дитини у заявленому позивачкою розмірі останній не в змозі.
Заслухавши пояснення сторін, представника відповідача, свідків, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на дитину належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Судом встановив, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Отже, сторони у справі як батьки малолітнього сина ОСОБА_4 зобов'язані утримувати його до досягнення ним повноліття.
Малолітній син сторін проживає з матір'ю, про що відповідач у судовому засіданні не заперечив.
Позивачка не працює, здійснює догляд за малолітньою дитиною, а відповідач у достатньому обсязі та регулярно матеріальну допомогу на утримання свого малолітнього сина не надає.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі за заявою одержувача.
Частиною 1 ст. ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) за заявою одержувача аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд також встановив, що між сторонами відсутня домовленість щодо порядку та розміру сплати аліментів на утримання їхньої дитини.
Відповідач є працездатною особою, на обліку у центрі зайнято як безробітний не перебуває, стан його здоров'я задовільний, частково виконує обов'язок по утриманню дитини.
З пояснень у судовому засідання свідка ОСОБА_6 вбачається, що він допомагав відповідачу ОСОБА_2 доставити придбаний останнім для сина ОСОБА_4 велосипед.
Свідок ОСОБА_2 дала суду пояснення про те, що її син ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, але допомагає їй матеріально, купуючи ліки та продукти харчування, оскільки вона хворіє, не працює та коштів, які отримує у зв'язку з тим, що є особою з інвалідністю недостатньо, а також їй допомагає її дочка.
Враховуючи вищенаведені обставини та стан здоров'я дитини, який є задовільним, її матеріальне становище, потреби дитини в їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку, матеріальне становище позивачки, а також те, що обов'язок утримувати дитину покладається рівною мірою як на матір, так і на батька, суд дійшов висновку, що з відповідача належить стягувати аліменти на утримання його сина у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Та обставина, що відповідач допомагає своїм батькам, які є пенсіонерами, хворіють, сама по собі не може свідчити про неможливість сплачувати ним аліменти у спосіб та у розмірі, про який просить позивачка.
Піклування про батьків не звільняє відповідача від виконання батьківського обов'язку утримувати свою неповнолітню дитину та забезпечити їй рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідач не надав доказів на підтвердження скрутного матеріального становища.
Крім того, якщо відповідач є не працевлаштованим, то він вправі зареєструватися як безробітна особа, і в такому випадку аліменти у розмірі 1/4 частки будуть обчислюватися із допомоги по безробіттю, а не із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, та в такому випадку розмір аліментів може обмежитися лише встановленим законом мінімальним розміром, тобто 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на те, що позивачка при подачі позову до суду від сплати судового збору звільнена, і позов про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено повністю, тому з відповідача в дохід держави, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах стягнення суми платежу аліментів за один місяць на утримання дитини ОСОБА_3 належить допустити до негайного виконання.
Керуючись ст. ст. 10-13, 77-81, 141, 263-265, 352, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 вересня 2022 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в межах стягнення суми платежу аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Дата складення повного тексту рішення 28 листопада 2022 року.
Головуючий: О. В. Антонюк