Справа № 456/3399/22
Провадження № 2/456/1132/2022
23 листопада 2022 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В. ,
з участю секретаря Петренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,
Стислий виклад позицій сторін.
Позивачка ОСОБА_1 просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
В обґрунтування позовних вимог позивачка покликалася на те, що вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, в якому мають двох синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На початку вересня 2022 року чоловік вигнав її з малолітніми дітьми з будинку, де вони разом проживали. З того часу вони припинили подружні стосунки та спільне ведення господарства. Так як вони не підтримують фактичних шлюбних відносин, проживають окремо, їхні спільні діти проживають з нею і перебувають лише на її утриманні та піклуванні. Відповідач не цікавиться дітьми, не надає їм матеріальної допомоги. Її неодноразові звернення до чоловіка про надання допомоги на їх утримання ним проігноровані. Вона не працює, так як здійснює догляд за малолітнім сином ОСОБА_5 , якому виповнився один рік. Відповідач не забезпечує її матеріально, що ставить її та дітей в скрутне матеріальне становище. Добровільно надавати допомогу на її утримання відповідач відмовляється, а тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що готовий сплачувати аліменти на утримання дружини, проте вимоги про стягнення з нього аліментів у розмірі 1/6 частини його доходу вважає необґрунтованими та згідний сплачувати аліменти на утримання дружини в розмірі 1/15 частини свого доходу. Також зазначив, що інформація, наведена позивачкою в позові, є неправдивою. Так, з будинку, де вони разом проживали, він дружину з дітьми не виганяв, на те було волевиявлення позивачки. Він, як і раніше, купує одяг та продукти харчування для їхніх малолітніх дітей, надає кошти на їх утримання, чим позивачка розпоряджається на власний розсуд. Крім цього, за домовленістю з позивачкою, вихідні, святкові дні та період відпустки діти проводять разом з ним.
Позивачкою подано відповідь на відзив, доводи якої зводяться до обґрунтування визначення частки аліментів на утримання дружини саме в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2022 року головуючим суддею визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 11/
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.10.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.11.2022. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 12/.
04.11.2022 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності /а.с. 15-19/.
11.11.2022 позивачкою ОСОБА_1 подано відповідь на відзив /а.с. 28-30/.
Розгляд справи по суті відбувся 23.11.2022 за участі позивачки ОСОБА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. В поданому відзиві проти стягнення аліментів на утримання дружини не заперечив, проте при визначенні розміру таких просив врахувати наведені ним обставини та стягувати аліменти на утримання дружини в розмірі 1/15 частини з усіх видів його заробітку (доходу).
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 24.10.2017 у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 3561 /а.с. 6/.
Також судом встановлено, що сторони по справі є батьками двох синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 10.11.2017 та НОМЕР_2 від 14.09.2021 /а.с. 7-8/.
Відповідно до довідки № 806 від 03.10.2022, виданої КП «Управляюча компанія «Комфортний Стрий», малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають без реєстрації разом з матір'ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 /а.с. 9/.
Відповідно до довідки про доходи № 01-вих-112 від 26.10.2021 ОСОБА_2 працює у Львівській обласній раді, займаючи першого заступника голови обласної ради, та загальна сума його доходу за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2022 року складає 517422,73 грн /а.с. 21/.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з бажанням позивачки отримувати аліменти на свої утримання до досягнення дитиною трьох років.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року в справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України.
Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Відповідно до статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років суд виходить з положень ст. 84 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», беручи до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Суд звертає увагу, що у Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. При цьому, суд при прийнятті рішення враховує прожитковий мінімум та кошти, що необхідні на життєві потреби особи.
Слід зазначити, що аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Суд при прийнятті рішення в кожному конкретному випадку має виходити із матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Дослідженими у судовому засіданні доказами встановлено, що позивачка на даний час не працює, оскільки здійснює догляд за сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трьох років, має на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак потребує матеріальної допомоги.
При визначенні розміру аліментів суд враховує те, що позивачка не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за малолітнім сином ОСОБА_5 , не має інших засобів до існування, перебуває в скрутному матеріальному становищі, так як отримує щомісячну одноразову допомогу при народжені дитини в розмірі 860 грн, а також з урахуванням матеріального становища відповідача, який є особою молодого працездатного віку, офіційно працевлаштований, отримує стабільних дохід в розмірі понад 50000 гривень щомісячно, сплачує аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) за судовим наказом Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.11.2022, суд дійшов переконання, що позовні вимоги про стягнення аліментів слід задовольнити та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2022 року і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Доводи відповідача про визначення аліментів на утримання дружини в розмірі 1/15 частини його доходу, суд вважає безпідставними і такими що суперечитимуть не тільки інтересам позивачки, а й інтересам малолітніх дітей, догляд за якими здійснює позивачка ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
А відтак інші доводи сторін не аналізуються судом та не спростовуються, оскільки на висновки суду про наявність підстав для задоволення позову не впливають.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, яким надано правову оцінку в ході розгляду справи, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини слід задовольнити з урахуванням встановлених судом обставин.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у сумі 992,40 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ( АДРЕСА_3 ; паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий 01.11.2017, РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2022 року і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.) судового збору в дохід держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 28.11.2022.
Суддя Л.В.Гула