Справа № 445/1391/22
провадження № 2/445/637/22
15 листопада 2022 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакаїм М. В.
секретаря судового засідання Підгорняка В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судовим наказом Золочівського районного суду Львівської області від 29.03.2021 року ухвалено стягувати із відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , 2015 р.н., в розмірі 1/4 частки від доходу та не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Їй видано судовий наказ який пред'явлено до виконання. Вважає, що слід змінити та стягувати аліменти в твердій грошовій сумі- 3000 грн. щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття, а тому звернулася до суду.
Позивачка в судове засідання не з"явилася, подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, вимоги позову просила задоволити.
Відповідач в судове засідання не з"явився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, вимоги позову визнав частково.
У поданому відзиві відповідач зазначив, що матеріальної можливості сплачувати аліменти в сумі 3000 грн. не має можливості. Він дійсно раніше працював у Польщі, тепер, узв'язку з воєнним станом, виїхати до Польщі немає можливості. Весь час він регулярно сплачував позивачці на утримання сина аліменти, про що представив квитанції. З врахуванням вищевказаного, має можливість сплачувати аліменти лише в розмірі 1500 грн.
Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини пов'язані із зміною способу стягнення аліментів, зокрема з частки в тверду грошову суму.
За змістомст.51 Конституції України дитинство являється об'єктом охорони держави.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтями 183,184 СК України, встановлено, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно зі статтею 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, законодавець чітко визначив, по-перше, що аліменти стягуються або у частці, або у твердій грошовій сумі. По-друге, правом вибору виду аліментів (частка чи грошова сума) наділений той з батьків, з ким проживає дитини.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника, суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст.182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Зазначена правова позиція висловлена у постанові КЦС ВС № 712/6313/21 від 22.08.2022 року.
В будь якому випадку, відповідно до ч. 3 ст.181 СК України, право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.
Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у твердій грошовій сумі. Крім того,закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Вирішуючи питання щодо зміни способу стягнення аліментів суд бере до уваги, що відповідач визнав позов та не заперечує щодо зміни способу стягнення з нього аліментів, при цьому позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення
аліментів у даному випадку не повинна ставити відповідача в скрутне матеріальне становище.
Встановлено, що прожитковий мінімум для дітей від 6 до 18 років, зокрема Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» дітей віком від 6 до 18 років: з 1 липня становить 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Відомостей про стан здоров'я дитини, стан здоров'я позивача та відповідача, в матеріалах справи відсутній.
За таких обставин, враховуючи встановлений законом мінімальний розмір аліментів на дитину, стан здоров'я дитини, суд приходить до висновку , що позов слід задовольнити, тобто змінити спосіб стягнення аліментів , які стягуються з відповідача за рішенням суду та стягувати з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісяця, на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і до досягнення ним повноліття.
Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Як роз'яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн., від сплати якого позивачка звільнена.
Керуючись ст.ст.12,13,76,81,259,263-265,268, ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на тверду грошову суму в розмірі 2000 (дві тисячі) грн., починаючи стягнення з дня набрання даного рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 992 ( дев'ятсот дев'яносто дві ) грн.. 40 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 15.11.2022 р.
Суддя М. В. Бакаїм