441/1471/22
2/441/688/2022
про залишення позову без руху
28.11.2022 суддя Городоцького районного суду Львівської обл. Українець П.Ф., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту від 12.05.2009 посвідченого Коропузькою сільською радою Городоцького р-ну Львівської обл., зареєстрованого в реєстрі за № 09; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.03.2010, видане державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори Богаченко Н.С. на ім'я ОСОБА_3 та інше.
Вивчивши позовну заяву, додані матеріали, приходжу до висновку, що таку слід залишити без руху, з огляду на наступне.
Позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
За положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як убачається із змісту позову, позивачка ОСОБА_1 є інвалідом першої групи та звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Позивач ОСОБА_2 просить визнати недійсним заповіт від 12.05.2009 посвідчений Коропузькою сільською радою Городоцького р-ну Львівської обл., зареєстрований в реєстрі за № 09; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 04.03.2010, видане державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори Богаченко Н.С. на ім'я ОСОБА_3 ; визнати за ним право власності на 79/100 частки земельної ділянки кадастровий номер 4620984500:20:001:00214 площею 0,2500 га на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .
Отже, ОСОБА_2 заявлено вимоги, що містять майновий та немайновий характер.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
При зверненні із позовом до суду ОСОБА_2 сплачено 1979 грн. 80 коп. судового збору за звернення до суду із вимогами майнового характеру.
За подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При звернення із позовом до суду ОСОБА_2 заявлено в т.ч. дві вимоги немайнового характеру.
Отже, за звернення в суд із двома вимогами немайнового характеру, ОСОБА_2 належить сплатити (992,40 х 2) 1 984 грн. 80 коп. судового збору.
За положеннями ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позовна заява не містить відомостей і до неї не долучено документів на підтвердження покликань про належність спадкодавцю земельної ділянки кадастровий номер 4620984500:20:001:00214 площею 0,2500 га на АДРЕСА_1 .
У вищеозначеному позові є покликання про те, що «відповідач ОСОБА_5 спадщини не прийняв, а отже, все інше майно підлягає спадкуванню позивачем ОСОБА_1 , яка до того ж, є донькою спадкодавця та в силу вимог статті 1261 ЦК України спадкоємицею першої черги за законом», однак із вступної частини позову убачається, що ОСОБА_5 до участі у справі не залучений.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
З огляду на вищенаведене, позовну заяву слід залишити без руху та надати термін для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 194 ЦПК України, -
позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
Зобов'язати позивачів протягом десяти днів, з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки позову, що наведені в описовій частині такої.
У випадку якщо недоліки не будуть усунуті протягом вказаного вище часу, позовну заяву вважати такою, що не підлягає розгляду та повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Українець П.Ф.